Типовий одесит живе у звичайній висотці. Як правило – радянській. Квартири в таких будинках по старій пам'яті називають «чешками» - скорочено від «чеський проект». Але це помилка. Планування квартир досить різні, а до Чехії в них має відношення тільки назва.
Сьогодні у 9- та 16-поверхових будинках мешкає не менше 350 тисяч одеситів. Перший дев’ятиповерхівка в Одесі було збудовано 1967 року, але де саме — сказати складно. На звання прабатька одеських висоток претендують будинки на вулиці Філатова, 18 та на вулиці Преображенській, 72. Їхні проекти були «позичені» у Києві.
Перші висотки були баштового типу та складалися з однієї-двох парадних. А перші багатосекційні будинки з’явилися 1968 року на житловому масиві Котовського. Найраніші з них — так звані «харківки». На вигляд вони схожі на «хрущовки», але мають дев’ять поверхів. З «нововведень» на той час: у таких будинках ліфт, сміттєпровід і простора на ті часи кухня, площею до 9 «квадратів».
Проект розробили у харківському інституті «Міськбудпроект», звідси й назва. Спочатку такі будинки будували з привізних панелей, оскільки Одеса змогла запустити власне виробництво лише 1971 року.
Власне «чешки» з’явилися в Одесі лише у 1970-х будинках. Ці будинки вигадали зовсім не в Празі, а в Київському інституті експериментального проектування. До сейсмічних та інших умов нашого міста їх пристосували вже у харківському «Міськбудпроекті».
Серія отримала назву “Одеса Місто” (скорочено – “ОГ-94”). У ній балкони були замінені невеликими лоджіями, з’явилася комора та роздільні санвузли, а стелі підросли на 15 см до 2,65 метра. З деякими змінами серія увійшла до проектів 12- та 16-поверхових будинків, які активно будувалися після 1977 року.
Намагаючись зробити мінімалістичне житло комфортнішим, архітектори приділяли велику увагу нежитловим приміщенням. Наприкінці 1980-х років більшість 16-поверхівок будували за спецпроектами. В них з’явилася розширена лоджія (майже повноцінна кімната відпочинку), а вітальня зросла до 16-18 кв. метрів. У квартирі з’являється кілька комор, а кухня обладнана електроплитою.
Крім панельних будинків, в Одесі зводилися і цегляні багатоповерхівки. Їх небагато, оскільки вартість метра в цьому випадку була на 10-12% вищою. Цегляними, наприклад, є всі одеські 14-поверхівки. Найбільші з них збудовані на Черемхах — це два комплекси з трьох веж кожен, що височіють на початку вулиці Філатова і на вулиці Варненській (напроти парку Горького). У порівнянні з панельними, такі будинки набагато краще зберігають тепло.
На окрему згадку заслуговують монолітні будинки. Їх буквально нарощували, заливаючи бетоном пересувну дерев’яну форму – опалубку. Будувати за методом опалубки, що «ковзає», було і швидше, і дешевше, ніж з панелей. Однак у Одесі таких будинків з’явилося небагато. Перший був побудований в 1976 році — це 16-поверхівка на 7-й станції Фонтану.
На початку 1990-х років за такою технологією будують «югославки» — 16-поверхові вежі із закругленими стінами та балкончиками. Їх особливо багато на житловому масиві Котовського, в районі вулиці Паустовського та проспекту Добровольського. Деякі маклери називають «югославками» всі монолітні будинки, збудовані за радянськими проектами з 1976 по 1994 рік. Думаю, ви вже здогадалися, що Югославія в цій історії теж «не пахне».
Панельні висотки не тільки стали домом для сотень тисяч одеситів, а й сформували вигляд спальних масивів міста. За задумом проектувальників, «довгі» 9-поверхівки та 16-поверхові вежі мали формувати архітектурний ансамбль нових районів. При цьому було взято на озброєння концепцію «міста-саду» з просторими дворами, гарним провітрюванням та природним освітленням квартир. На жаль, роботи з благоустрою нових кварталів залишали бажати кращого. Шкіл та дитячих садків новоселам доводилося чекати роками. Важливим прорахунком проектувальників було те, що вони не передбачили достатньо місця для паркування автомобілів.
І все ж таки творці панельних будинків вирішили колосальне завдання — забезпечили житлом мільйонне місто. Слід сказати, що наші висотки — одні з найелегантніших в Україні. Нам залишається лише стежити за станом будинків та з розумом облаштовувати квартали.
Незабаром після смерті Сталіна «культ особистості» у СРСР змінився на «культ економії». Вінцем економії стали «хрущовки» — будинки, які стали уособленням невибагливого побуту. У роки «застою» у держави з’явилася можливість розширити квартири та покращити планування, але про економію не забули.
Більшість типових будинків 1970-1980-х років мають 5, 9 та 16 поверхів. Саме така висотність, за підрахунками інженерів, забезпечувала найменші витрати за відповідних технологій будівництва будинків. Наприклад, квадратний метр у 9-поверховому будинку коштував на 4% дешевше. Сьогодні ці кілька відсотківентів можуть здатися дрібницею, але саме вони визначили вигляд радянських міст.
9 – 12-поверхові будинки в Одесі будувалися дуже довгими. Було підраховано, що квартири у шести секційному будинку будуть на 3-5% дешевшими, ніж у двосекційному — за рахунок економії на товстих торцевих стінах. Так з’явилися знамениті ключки на півкварталу.
В Одесі «чемпіоном по довжині» є будинок на розі вулиць Корольова та Інглезі (колишня Чапаєвська дивізія). У ньому 18 парадних та 648 квартир.
Економію враховували і зі збільшенням площі житла. Кожен додатковий метр коштував дешевшим. Тому, порівняно з «хрущовками», однокімнатні квартири у висотних будинках були на 3-4 кв. метри, а трикімнатні – на 6-10 кв. метрів більше. Щоправда, і квартир до кінця радянського періоду почали зводити менше.
У роки застою невелика квартира в типовій висотці коштувала до 6 тис. рублів, велика — дорожча за 10 тис. рублів. Відповідно, щоб купити «однушку» у кооперативному будинку, працівникові середньої кваліфікації потрібно було скласти всю зарплату за 3,5 роки (сьогодні на це знадобиться 7-8 років).
Цікаво, що при будівництві 9-поверхового великопанельного будинку на стіни та перекриття йшло лише 43% кошторису. Дорого коштували сантехніка — 14%, а на двері, дах та ліфти витрачали по 4%. Сучасні будівельники більшу частину внутрішніх робіт переклали на споживача, тому для купівлі та обладнання однокімнатної квартири сьогодні потрібно працювати втричі довше, ніж за СРСР.
Ціни на квартири у «радянських» багатоповерхівках впали більш ніж у 1,5 раза за останні 5 років. Трикімнатні квартири за ціною зовсім зрівнялися з аналогічними в «хрущовках». Простір для торгу зберігається, але такі принади, як євроремонт та прибудований мегабалкон уже навряд чи окуплять себе.
Середня ціна “однушки” – 30 тис. доларів. На житловому масиві Котовського більшість квартир пропонується за 27-30 тис. доларів, на житловому масиві Таїрова — за 32-34 тис. доларів. При цьому зберігається можливість без доплати обміняти “однушку” на Таїрова на “двушку” у Суворовському районі. Щоправда, вже у «хрущовці».
“Двушки” в середньому по місту коштують 38 тис. доларів. На Котовського можна знайти варіанти за 30 тис. доларів та дешевше. Найдорожчі квартири продаються від 45-50 тис. доларів — як правило, це житло в будинках на Фонтані або квартири з видом на море на житловому масиві Таїрова. Таку «двушку» легко можна виміняти на 3-кімнатну квартиру в іншому районі.
Більшість «троячок» на житловому масиві Таїрова, Черемушках та Молдаванці продають у межах 42-45 тис. доларів, на Котовського — 36-40 тис. доларів. Для порівняння, 2010 року навіть у Суворовському районі середня ціна такої нерухомості перевищувала 60 тис. доларів, а в інших районах досягала 70 тис. доларів. Надлишок дешевої новобудови обвалив одеський ринок житла. Незважаючи на відмінності у плануваннях та інші якісні характеристики, ціни на вторинну нерухомість зараз рідко перевищують 800–1000 дол. за «квадрат».
Михайло МЕЙЗЕРСЬКИЙ
Церковне свято сьогодні, 22 листопада. Розповідаємо, пам'ять яких святих вшановують православні віряни в цей день,… Read More
У п'ятницю, 22 листопада, магнітосфера Землі буде в спокійному стані. Магнітних бур не очікується. Read More
У сучасному світі стабільний та швидкісний інтернет дуже важливий для виконання бізнес-завдань та повсякденного користування.… Read More
В Одесі правоохоронці затримали завідувачку одного з відділень "Дитячої міської клінічної лікарні №3". Її підозрюють… Read More
22 листопада 1954 року, тобто рівно 70 років тому «скопитився» Андрій Януарович Вишинський. «Фі!», —… Read More
У частині Приморського району Одеси у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, тимчасово відключать воду. Причина… Read More
View Comments
надо писать. что цена квартиры в СССР - это условность. Квартира, даже кооперативная, не продавалась, не дарилась, не наследовалась, а выдавалась в многолетней очереди (в исполкоме или по месту работы). И забиралась обратно государством при смерти/выезде из страны.
В кооперативе твоим был только пай, а не само жилье. У кого были деньги - ставали в кооперативную очередь, она двигалась быстрее (не 20лет, а 5-10).