Говорить і показує Москва: на Одещині дивляться російську пропаганду

Телевізійний «голод»

У південний районах Одеської області проживає близько півмільйона людей, при цьому вони фактично позбавлені можливості дивитися як центральні українські телеканали, так і одеські регіональні, оскільки звичайні антени не можуть приймати якісний сигнал. З українських каналів, найкращому разі, тут дивляться «Інтер», «1+1» та «Перший національний».

Крім них, в ефірній сітці південних районів області присутнє і місцеве ТБ. Одним із найбільших телеканалів є «Бессарабія-ТВ», який 18 годин на добу мовить на території Білгород-Дністровського, Ізмаїльського, Татарбунарського, Саратського районів та частково Кілійського. Інші місцеві телеканали мають більш скромні можливості мовлять по кілька годин на добу. Як розповіли «Одеському життю» жителі районів, в Ізмаїлі кілька годин на добу працює «Ізмаїльське ТБ», у Болграді цілодобово мовить «Реал-АТВ», у Білгороді-Дністровському дві ефірні години займає «Тіра-ТВ», стільки ж часу висвітлює події у Кілійському районі телеканал «Кілія-контакт».

Місцеве телебачення дивляться державні службовці, які отримують офіційну інформацію про події в районі. Мешканці сіл частіше дивляться випуски новин, рекламу та передачі з вітаннями іменинників. А от городяни місцеве телебачення дивляться дуже рідко, оскільки там є досить нудний і типовий ще для радянських часів формат, — вважає голова правління благодійного фонду «Агентство розвитку та інвестицій південного регіону» Валентина Стойкова.

Як дивляться російське ТБ?

Незважаючи на те, що трансляція російських телеканалів в Україні заборонена, для жителів півдня Одеської області налаштуватися на телеканали країни-агресора не проблема. Дивитися їх можна за допомогою кабельного телебачення, супутникової чи звичайної антени. Особливо якщо село знаходиться недалеко від кордону з Придністров’ям: ефірні придністровські канали ретранслюють російське ТБ.

Деякі кабельні провайдери включають до пакету послуг російські канали, у тому числі «Росія-24» і «Росія-1», які займають відверто антиукраїнські позиції. Перевірити їх майже неможливо, бо перед перевіркою їх зобов’язані повідомити, і кабельники відключають ці канали за кілька днів до появи ревізорів, — каже мешканець Тарутино Віктор Сеник.

Скільки жителів південних районів користуються супутниковими антенами та послугами провайдерів кабельного ТБ, місцева влада не знає: як пояснили нам чиновники, такий моніторинг тут ніхто не робив. Водночас, згідно з даними Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, у південних районах області працюють понад 15 різних компаній-провайдерів.

Ще один шлях, яким російське ТБ потрапляє на екрани жителів області, – звичайне ефірне телебачення. За нашими підрахунками, щонайменше 75 тисяч мешканців районів, що межують із Придністров’ям, мають вільний доступ до російських каналів. Серед них великі райцентри — Біляївка та Роздільна.

– Який сенс забороняти російські телеканали, якщо потрібно створювати місцевий якісний телепродукт? Якби було добре регіональне телебачення, ніхто б і не дивився російське, — впевнена мешканка Кілії Ольга Шумакова.

Втім, ставити додаткові ретранслятори та працювати над створенням регіонального телебачення поки не входить до планів тих, хто займається інформаційною безпекою країни.

Думка політологів

Павло Колотвін, керівник аналітичного центру «Інститут політичної інформації»

«У південних районах більшість місцевих жителів дивляться телебачення через супутник. Припинити мовлення російських телеканалів практично неможливо. І вони мають вплив на підвищення напруженості у регіоні. Цьому регіону потрібні місцеві канали. Регіональні ЗМІ можуть висвітлювати загальнонаціональні питання із локальним акцентом. Для такого різноманітного регіону це дуже важливо. Більше того, регіональні ЗМІ впливають на зменшення конфліктності у регіоні. Втім, рівень сепаратизму в регіоні набагато менший, ніж про це думають в Одесі чи Києві. Місцеве населення більше хвилюють питання корупції та криміногенної ситуації. Об’єктивних причин соціального вибуху на сепаратистській основі немає».

Артем Філіпенко, керівник одеської філії Національного інституту стратегічних досліджень

«Через відсутність потужного ретранслятора південь області практично позбавлений можливості дивитися одеські телеканали. А якщо немає інформації про те, що відбувається в Одесі, то є чутки. Райони не відчувають своєї єдності з обласним центром, як і навпаки: одеські чиновники мало знають про те, що відбувається в районах. Бессарабію відірвано від Одеси в інформаційному плані, тут ближче молдавські, румунські, російські телеканали. Потрібно створювати мережу ретрансляторів, які б змінили ситуацію на краще».