Більше ніж підручники: як шкільна бібліотека в Одесі стала місцем зустрічей

Журналістка «Одеського життя» Світлана Комісаренко відвідала бібліотеку ліцею №10 імені льотчиків-космонавтів Г. Добровольського та Г. Шоніна в Одесі, поспілкувалася з бібліотекаркою Анастасією Макаренко та ученицями молодших класів. Вона побачила, які книжки обирають сучасні школярі, про що говорять у бібліотечному просторі та чому після тривалого дистанційного навчання такі місця допомагають дітям відновлювати живе спілкування.

Ключові моменти:

• Шкільна бібліотека ліцею №10 стала місцем для читання, спілкування та підтримки.
• Молодші школярі обирають комікси, казки, міфологію та історії про улюблених героїв.
• Зустрічі з письменниками й розмови про ментальне здоров’я допомагають обговорювати важливі теми.
• Бібліотекарка радить батькам уважніше придивлятися до читацьких уподобань дітей.

Затишний куточок старої Одеси: як влаштована бібліотека ліцею №10

Бібліотека ліцею розташована у світлому та затишному приміщенні на першому поверсі. На відміну від дорослих книгарень та залів, де видання здебільшого стоять на полицях корінцями до читачів, тут відвідувачів зустрічають яскраві обкладинки. Кожна з них так і заохочує взяти книжку до рук і поринути у світи знань, пригод та таємниць. Забуваючи про час і мету візиту, одразу хочеться, як у дитинстві, поринути у світ якісної дитячої літератури.

Не тільки підручники: чому шкільна бібліотека стала осередком спілкування та підтримки

– Шкільна бібліотека – це серце сучасної школи, її освітній хаб, – каже бібліотекарка Анастасія Макаренко. – Вона вже давно не відповідає застарілим стереотипам про те, що тут лише видають підручники та вимагають їх своєчасного повернення. Звісно, навчальної літератури вдосталь і жодних проблем із її отриманням немає. Проте сьогодні бібліотека – це сучасний центр допомоги в навчанні та клуб для живого спілкування. Через карантин, а згодом через війну, діти довго навчалися дистанційно, тому у них сформувався виразний дефіцит соціалізації. Саме бібліотека, куди діти приходять по книжки й де обговорюють їх між собою та з бібліотекарем, допомагає цей дефіцит подолати.

Від коміксів до філософії: що читають одеські школярі та як долають дефіцит спілкування

Спостерігаючи, скільки дітей щодня заходить до залу, розумієш: міф про те, ніби молодь взагалі не читає, остаточно зруйновано. Звісно, пріоритети дещо змінилися. Зокрема, школярі молодшого віку обожнюють комікси – для них бібліотека придбала серію мальованих історій «Мортіна». Та діти залюбки беруть і класичну художню літературу.

– Через брак живого спілкування діти прагнуть зануритися у яскравий, фантазійний світ, – продовжує Анастасія Макаренко. – Саме там вони знаходять емоції, нові враження, натхнення та мрії.

Що ж до учнів старших класів, то для них бібліотеці хотілося б мати більше сучасного підліткового фентезі та якісних біографічних книжок про видатних українців.

Зустрічі з письменниками та ментальне здоров’я: про що говорять у бібліотечному хабі

У шкільній бібліотеці можна не лише почитати чи взяти необхідний підручник, а й пограти в настільні ігри, зустрітися з цікавими гостями та обговорити важливі теми.

Нещодавно тут провели захід, присвячений профілактиці суїцидальної поведінки серед підлітків. На жаль, від цієї проблеми потерпають у різних країнах, і Україна не є винятком. Головна мета таких зустрічей – допомогти дітям якомога раніше віднайти власні орієнтири та відчути цінність життя.

Під час заходу учасники радили одне одному книжки про пошук життєвої опори. Зокрема, Анастасія Макаренко порадила старшокласникам прочитати глибоку працю австрійського психотерапевта Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу», у якій автор розповідає, як навіть у страшних умовах нацистських концтаборів залишався людиною та знаходив наснагу жити далі.

Крім того, у бібліотеці організували зустріч із дитячою письменницею Інною Іщук, яка презентувала юним читачам свої добрі й повчальні казки.

Матеріали до навчальних тем, презентації до свят, просвітницькі заходи про важливість жестової мови та підтримку ментального здоров’я – усе це доступно учням і в онлайн-форматі через офіційні сторінки закладу та бібліотеки в соцмережах. Тож навіть під час дистанційного навчання діти мають змогу дізнаватися щось нове.

«Хочу оволодіти магією та читати про пригоди»: про що розповідають самі школярки

На запитання, чому вони охоче ходять до бібліотеки, відповіли учениці 3-го класу ліцею.

Поліна: Я дуже люблю книжку «Киця на імʼя Пушинка». Вона і смішна, і яскрава. Взагалі люблю читати про тварин. Ми із сестрою зараз умовляємо батьків узяти нам домашню пухнасту улюбленицю.

Настуся: Мені подобаються книжки про тварин, а також про щось трохи моторошне й загадкове. Але про страшне краще читати вранці, а про хороше – увечері, щоб снилися добрі сни. Я навіть мамі інколи читаю перед сном.

Аня: Мої улюблені теми – міфологія, магія та чаклунство. Усе почалося з книжки «Мандрівний замок Хаула». Я потім прочитала всі частини цієї серії й дійшла висновку, що теж хочу навчитися магії!

Лєра: Моя улюблена книжка – «101 далматинець». Що може бути кращим за собаку та її цуценят? Вдома у мене теж є тваринки: британська висловуха кішка та сфінкс, а ще папуга – і вони зовсім не б’ються.

Марго: Понад усе я люблю книжки про Гаррі Поттера. Як подивилася перший фільм, так одразу й почала читати. Пригоди, дружба, дива – це неймовірно цікаво!

Порада батькам: як улюблені книжки дитини допомагають зрозуміти її внутрішній світ

Бібліотекарка Анастасія Макаренко радить батькам уважніше придивлятися до того, які теми обирають їхні діти. Адже дитяче читання – це чутливе дзеркало їхнього настрою, інтересів і навіть прихованих тривог чи проблем у спілкуванні. Дитина майже завжди обирає ту літературу, яка допомагає їй відповісти на важливі внутрішні запитання, тому ігнорувати ці вподобання дорослим не варто.

Нагадаємо, в Одесі звичайну одеську бібліотеку перетворили на сучасний хаб району.

Раніше ми розповідали про таємниці бібліотеки Грушевського її найстаріші книги, секретне сховище і викреслені імена.