Безкоштовний проїзд в Одесі: чи може місто піти шляхом Харкова

Ключові моменти:

• Харків витрачає понад 3 мільярди гривень на транспортну інфраструктуру
• У Кривому Розі безкоштовний проїзд запровадили ще у 2021 році
• Одеса у 2026 році передбачила 1,3 мільярда на транспорт і дороги
• Ініціатив щодо повністю безкоштовного транспорту в Одесі поки не було

Чи існує безкоштовний проїзд взагалі

Коментуючи наші матеріали про роботу транспорту, читачі нарікають: чому у Харкові проїзд у громадському транспорті для містян безкоштовний, а одесити мусять платити? Хіба Одеса бідніша за прифронтовий Харків, чи, можливо, справа у чомусь іншому?

Їздити досхочу безкоштовно — мрія багатьох пасажирів. Проте, сам вислів «безкоштовний проїзд» — не зовсім вірний, адже якщо ви навіть не сплачуєте за проїзд, то платить хтось інший. Наприклад, витрати лягають на місцевий бюджет. І лише від коштів громади залежить, чи «потягне» влада доволі суттєві витрати. Хоча, зазвичай, комунальний транспорт взагалі для громад річ збиткова, бо плата за проїзд, як правило, є нижчою за ринкову вартість.

Чому у Харкові проїзд досі безкоштовний та скільки це коштує місту

На початку повномасштабного вторгнення кілька українських міст запровадили безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Це було пов’язано, насамперед, з полегшенням евакуації та економічною підтримкою населення. Оплату було скасовано у Києві, Дніпрі, Харкові, Кривому Розі та інших містах. Втім, сплачувати за пересування пасажирам довелося вже за кілька тижнів або місяців. Винятком став Харків — й зараз усі пасажири можуть користуватися громадським транспортом безкоштовно незалежно від наявності пільг чи місця реєстрації.

Що каже харківська влада

Найбільшим прихильником безкоштовного проїзду, крім самих пасажирів, звісно, є харківський міський голова Ігор Терехов. Скасування плати за проїзд мер пояснює турботою про людей у воєнний час, зокрема, ВПО, а їх у Харкові чимало. Окрім того, він запевнив, що зробить все, аби проїзд був безкоштовним і після завершення війни. Як повідомляється на сайті Харківської міської ради, якість перевезень та оновлення парку транспортних засобів від запровадження безкоштовного проїзду не страждають. Місто бере в оренду нові тролейбуси, отримує гуманітарну транспортну допомогу від міжнародних партнерів. Натомість, утримання всієї транспортної системи забезпечується місцевими платниками податків і перерозподілом внутрішніх ресурсів громади.

Думка опонентів: чому безкоштовний проїзд шкодить транспортній галузі

Аналізуючи думки низки харківських громадських діячів й експертів, можна констатувати, що далеко не усі харків’яни у захваті від ініціативи безкоштовного проїзду. У першу чергу, вони закидають меру звичайний популізм, збільшення очікування на транспорт (як наслідок: люди не встигають на роботу і пересідають на власні автівки або таксі) і надмірні витрати з міського бюджету, які можна було б спрямувати на інші види допомоги: фронту чи ВПО.

А що по грошам?

2026 на транспортну інфраструктуру Харкова виділили більше 3 мільярдів, а це — понад 15% від усього бюджету міста. Проте, ці гроші не лише для компенсації проїзду. Наприклад, у програмі видатків 478 млн грн призначені для закупівлі електробусів,  81 млн — міських автобусів, 20 млн — на оновлення трамвайних колій та контактної мережі. Передбачено для транспорту Харкова і приємний бонус: 259 млн з держбюджету на подовження третьої лінії метро. Значну допомогу виділили і міжнародні партнери.

Не Харковом єдиним: у Кривому Розі проїзд у громадському транспорті також безкоштовний

Поки безкоштовний проїзд у Харкові  топ-тема для мешканців  інших міст, про скасування плати за проїзд у Кривому Розі мало хто згадує. А між тим, саме це місто ввело цю ініціативу ще 2021 року. Спочатку цією послугою могли користуватися пасажири, які мали «Картку криворіжця» або «Транспортну картку». Згодом, на період воєнного стану, мати такі картки для безкоштовного проїзду стало необов’язково. Попри ризики воєнного часу, у місті оновлюється рухомий склад і триває цифровізація зупинок.

Безкоштовний проїзд в Одесі є, але не для всіх

На відміну від Харкова й Кривого Рогу, безоплатно їздити у комунальному одеському транспорті можуть такі категорії пасажирів:

• школярі (за умови відповідних документів і в навчальний час);
• пенсіонери за віком;
• учасники бойових дій (УБД) та особи з інвалідністю внаслідок війни;
• особи з інвалідністю І–ІІІ груп;
• діти з багатодітних сімей.

Періодично безкоштовно проїхатися можуть пасажири всіх категорій за допомогою «соціальних автобусів», які курсують на маршрутах, де тимчасово відсутній електротранспорт.

Скільки Одеса витрачає на транспорт

У бюджеті Одеської міської територіальної громади на 2026 рік на напрям «Транспорт і дороги» закладено 1,3 млрд гривень. Це менше, ніж у Харкові, але більше, ніж у Кривому Розі. Ці кошти спрямовують на:

• дотації міському електротранспорту: компенсація за пільговий проїзд у трамваях і тролейбусах, а також покриття різниці в тарифах для КП «Одесміськелектротранс»;
• забезпечення соціальних автобусів: окремо на фінансування та стабільну роботу комунальних соціальних автобусів (зокрема отриманих від міст-партнерів);
• утримання та ремонт доріг: фінансування поточних ремонтів дорожнього покриття, розмітки та знаків;
• організація безпеки руху та паркування.

Окрім того, чимало бюджетних коштів йде на підтримку критичної інфраструктури через масовані обстріли, адже до 40% громадського транспорту Одеси залежить від електроенергії.

Безкоштовний проїзд для всіх: пропозицій не надходило

«Нульовий тариф» проїзду в Одесі ніколи не ініціювали ані чиновники, ані депутати, ані міські політики чи громадські діячі. Найбільше, про що йшла мова — можливість не підвищувати вартість проїзду до ринкової ціни. Наразі і жодних петицій від місцевих мешканців щодо безоплатного проїзду, на відміну від інших міст, не зареєстровано.

Такі петиції (перебувають на стадії обговорення через брак коштів у бюджеті) були зареєстровані, наприклад, у Сумській раді.

На даний момент активно впроваджується лише одне суттєве нововведення у транспортну систему: ведення єдиного електронного квитка у громадському транспорті.

Чи є успішні приклади за кордоном?

Ідея безкоштовного проїзду, в основному для місцевих мешканців, не нова. Як зазначає The Village, чи не вперше така ініціатива була запроваджена 1997 року у бельгійському містечку Хассельт. Пізніше його приклад наслідували німецькі міста Люббен і Темплін, шведські Евертернео і Кіруна, столиця Аландського архіпелагу Мариехамн і французьке містечко Обань. У Талліні процес переходу на систему безкоштовного транспорту почався навесні 2012 року — тоді 75% городян підтримали ідею мера на загальноміському референдумі. Щоправда, для користування безкоштовним проїздом необхідно було мати місцеву реєстрацію. Сам перехід на нульовий тариф економісти обгрунтовували майже рік. Цікаво, що до цієї ініціативи, громадський транспорт міста був збитковим: різницю покривав міський бюджет. Як довела практика, розрахунки виявилися правильними:

• транспортна реформа дозволила малозабезпеченим жителям активніше брати участь у ринку праці;
• завантаженість центру міста власними авто знизилася на 15%, як і кількість заторів, адже таллінці хочуть економити на пальному;
• збільшилась кількість платників податків, оскільки багатьом містянам довелося отримати постійну реєстрацію: кожна нова тисяча резидентів (загалом їх побільшало на 16 тисяч осіб) приносить до міського бюджету близько мільйона євро на рік.

Сьогодні транспортну реформу естонської столиці беруть за приклад чимало європейських країн: в маленьких містах Польщі та Румунії перехід на нову схему вже стався.

Люксембург пішов ще далі: там громадський транспорт є абсолютно безкоштовним для всіх пасажирів — місцевих жителів, прикордонних працівників, іноземних туристів. Країна запровадила це правило ще 29 лютого 2020 року, ставши першою у світі державою з повністю безоплатним транспортом на загальнонаціональному рівні.

Надаємо, що в Одесі починають впроваджувати електронний квиток.

Раніше ми розповідали, чому в Одесі досі їздять старі маршрутки та чи з’являться Mercedes замість «Еталонів».

Читайте також: Скло зникає, лавок бракує: чому сучасні зупинки дратують одеситів