Без сліз не глянеш: яка доля очікує на стару будівлю Балтської пошти

Поштові послуги – для заможних?

Сотні літ тому поштові послуги були доступні лише заможним людям. Тож тодішні поштові будівлі розкішно оздоблювались та ташувалися у найпрестижніших місцях.

Коли у 1797 році Балта стала повітовим містом Подільської губернії, організація тут пошти мала величезне значення. Тоді пошта доставлялась кіньми, а у 1865 році, після завершення будівництва залізниці, — транспортувалась залізницею.

— До цього доставляння пошти було непростою справою. Здійснювалось воно в умовах бездоріжжя у різні пори року. Тому в населених пунктах поруч з поштовими будівлями зводились конюшні, на яких на перегонах міняли коней. Відстані між містами вимірювались від пошти до пошти, — розповідає краєзнавець Олександр Таскін.

Міжнародний телеграф і висока зарплата

Зведення нової будівлі пошти почалось у другій половині ХІХ століття.

– Це був індивідуальний проект. Будівля пошти зводилась з підвальним приміщенням, де була облаштована службова квартира. Фасад гармоніював з надбудовами горища. Два ажурні входи зі сходинками. Виготовлені в Одесі козирки. На подвір’ї фонтан і криниця. Праворуч – велика зала для прийому відвідувачів, в лівому крилі у 1880 році був облаштований міжнародний телеграф, а на початку XX століття — телефонна станція, — продовжує краєзнавець.

Все було продумано для комфортної роботи колективу, адже держава дуже цінила поштових працівників, вони вважались елітою. Заробітна плата поштових чиновників була високою. Наприклад, заступник начальника пошти в той час отримував 100 рублів на місяць. Міг утримувати дев’ятеро дітей, оплачувати їх навчання в гімназії, повністю забезпечувати сім’ю. Коли діти підростали, то в основному ставали працівниками пошти.

Відомо, що начальником балтської пошти в 1904 році був Петро Негодаєв, заступником начальника в 1909-му — Стратоник Булаковський. Його дружина Олена працювала телеграфісткою, зять Михайло Негодаєв — телеграфістом.

Влада мінялась, але пошта працювала

Балтській пошті довелося пережити тяжкі революційні часи. Всі банди, які нападали на місто, у першу чергу захоплювали пошту і телеграф. Бувало, влада мінялась по кілька разів на день. Коли у місті було встановлено радянську владу, багато чого на пошті  було скасовано. Однак вона працювала. Аж поки на початку 2000-х не почалась реорганізація, яка й привела до занепаду не тільки самої будівлі пошти, а й поштового відділення.

— Пройшла реорганізація, і почало штормити. То нас кидали до Любашівки, то до Котовська (нині Подільськ). Пошту і телефонний зв’язок розділили. Ми стали як цех обслуговування споживачів і перейшли у будівлю, де базуємось зараз, — розповідає Людмила Їжакевич колишній начальник відділення поштового зв’язку. – Листів стали писати менше, періодичних видань майже ніхто не передплачує. Інвестицій у інфраструктуру не було, бо компанія щороку має фінансові проблеми. Словом, пошта занепадає.

Що тут буде — невідомо

– Ми хотіли зберегти для міста цю архітектурну пам’ятку. Писали листи, зустрічалися з керівництвом Укрпошти. Нам обіцяли передати її на баланс, а потім взяли і виставили на аукціон комплекс будівель поштового відділення зв’язку, не взявши до уваги наші звернення, — каже Балтський міський голова Сергій Мазур.

Як відомо, новим власником цієї споруди став місцевий житель Олександр Висоцький. Що тут буде — поки невідомо. Але балтяни сподіваються, що старовинну архітектуру буде збережено і після ремонту вона знову стане окрасою міста.

– Ще є ті двері з унікальним візерунком і оглядовим віконцем, які відкривали багато поколінь балтян. Ця будова тривалий час була візитівкою нашого міста. Переконаний, що багато міст, маючи таку унікальну спадщину, пишались би нею і зробили б усе, щоб зберегти цю пам’ятку історії, культури і архітектури, – розмірковує Олександр Таскін.

Довідка «ОЖ»

Культурна спадщина Балти включає 21 пам’ятку місцевого значення. Серед них 16 є пам’ятками архітектури та містобудування. Також у межах міста розташовані дві пам’ятки археології, одна пам’ятка історії, одна пам’ятка історії та монументального мистецтва та одна пам’ятка садово-паркового мистецтва.

Окрім того, під час натурних досліджень нерухомої культурної спадщини Балти виявлено ще 23 об’єкти, які пропонуються для взяття на державний облік.