Історія Миколи та Олександра Шпитків із Савранської громади: як батько-зенітник і син-танкіст разом захищали Україну, а нині син навчається для служби на бронекатері.
Ключові моменти:
У війні бувають історії, в яких особливо гостро відчувається сила родинного зв’язку. Микола Шпитко та його син Олександр із Осичок на Одещині разом пішли захищати Україну. Батько став зенітником, син — танкістом, і траплялося, що вони опинялися на одному полі бою: Микола спостерігав у бінокль, як Сашко йде в атаку, та намагався прикрити його вогнем. Нині їхні військові дороги змінюються, але обидва залишаються захисниками України. Історію батька та сина розповідає журналіст «Одеського життя» Юрій Федорчук.
Сотні хліборобів із села Осички Савранської громади боронять рідну землю від російських окупантів. Серед них – Микола Шпитко із сином Олександром, бійці 28-ї окремої механізованої бригади, які ще 2022-го добровільно стали на захист Вітчизни.
В юності 52-річний Микола Шпитко служив прикордонником, а 2016-го перевчився на «захисника неба». Його 18-річний син Сашко, підписавши трирічний контракт із ЗСУ, три роки воював танкістом в зоні АТО на Донбасі.
До повномасштабної агресії Росії проти України обоє чоловіків працювали на місцевому агропідприємстві й не вагаючись пішли воювати в лавах рідної 28-ої ОМБр. Спершу Микола Шпитко боронив чорноморське узбережжя Одещини в районі острова Зміїний, потім вони із сином звільняли Херсонщину та відвойовували Донбас.
– Чоловік як зенітник стоїть на першій лінії оборони, прикриває позиції хлопців на «нулі». Розповідав, що неодноразово спостерігав у бінокль, як наш Сашко, коли атакував росіян, на своєму танку вривався в гущу бойового зіткнення. Батько намагався його прикривати вогнем зі своєї зенітки, – розповіла Марина Шпитко. – Рік тому син вступив до інституту Військово-Морських сил Національного університету «Одеська морська академія». Вирішив змінити танк на бронекатер.
Днями командування 28-ї ОМБр за відвагу та захист України представило молодшого сержанта Миколу Шпитка до нагородження почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Впродовж червня-липня, виконуючи бойові завдання на Донеччині в районі села Олексієво-Дружківка, він у складі мобільної вогневої групи влучним вогнем зі стрілецької зброї знищив близько 20 ворожих FPV-дронів. Своїм подвигом воїн врятував не одне життя побратимів та захистив свої позиції від ворога.
Ранеіше ми розповідали, що на Одещині дві собаки щодня чекають господаря з війни.
Читайте також: Ірландець прихистив у себе українців — тепер їздить до них на Одещину збирати помідор
Цей матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ПП «ІА «Центр медіа» (бренд «Одеське життя») і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.
У понеділок, 5 жовтня, у місті та області встановиться суха погода з помірним приємним теплом,… Read More
До інфекційного відділення Чорноморської лікарні госпіталізували шістьох дітей із симптомами гострої кишкової інфекції. У всіх… Read More
Тривалі повітряні тривоги змушують одеситів залишатися вдома, але рятувальники застерігають: квартира не є безпечним місцем… Read More
Вдень, 4 жовтня, Одеська область зазнала комбінованого удару з боку російських окупаційних військ. Місцеві жителі… Read More
4 жовтня 2005 року вийшов перший номер газети «На пенсії» — тоді наклад становив 7… Read More
Приватний сектор на Одещині показує суперечливу динаміку: незважаючи на скорочення кількості покупців, ціни на приватні… Read More