Балта відзначає 500-річчя: мешканці розповідають, чим для них є місто, а 1 жовтня тут відбудеться велике святкування. Розповідаємо коротку історію міста та публікуємо повну програму ювілейного дня.
Ключові моменти:
1 жовтня 2026 року Балта відзначає 500-річчя. Напередодні ювілею місто вже проводить виставки, спортивні змагання, благодійні та поетичні вечори, а в день народження на мешканців чекають урочистості, ярмарок, концерти, виставки та дитяча програма. Журналістка «Одеського життя» Любов Кузьменко поспілкувалася з людьми, для яких Балта стала рідним домом, дізналася, що означає для них це місто, а також зібрала коротку історію Балти та програму святкування її 500-річчя.
Краєзнавець, директор Балтського історичного музею Петро Ткач:
– Змалку з матусею я брав участь у всіх мистецьких заходах, а з двоюрідною сестрою опановував українські танці та автентичні піснеспіви. Будучи вчителем географії Балтської середньої школи №1, я завжди прагнув, щоб мої учні знали і любили свій край, своє місто. Тому організував туристично-краєзнавчий клуб. Сьогодні, коли ворог заліз в нашу хату, кожен з нас має робити все можливе для зміцнення України, підтримки захисників і виховання молоді в любові до свого міста, своєї держави. Дбати про місто сьогодні – означає берегти його культуру, історію, мову.
Микола Гранченко, військовий-прикордонник та учасник АТО:
– Балтський край виник як форпост, де чоловіки завжди вміли захищати свій дім. І сьогодні це призначення міста спалахнуло з новою силою. Чим є Балта для мене? Це затишні вулиці, де пахне спокоєм, де кожен куточок мені знайомий з дитинства, де живе моя донечка і підростає онук. Коли ворог посунув на нашу землю, я пішов захищати країну, майбутнє і сьогодення нашого краю. Для мене 500-річчя – це предмет особливої гордості. Ми з земляками-побратимами боронимо ту саму землю, яку колись боронили козацькі загони. Тут, на передовій, ми дбаємо про Балту, як про фортецю духу, де мають право безпечно зростати її нащадки.
Для переселенки Анни Куплевацької Балта – рідне місто. П’ятдесят років тому вона виїхала до Костянтинівки. З початком великої війни повернулася до Балти.
– Балта не тільки виплекала мене, а й стала порятунком, коли мені довелося тікати від війни. Мене вразило, як попри тривоги й блекаути місто згуртувалося, щоб прийняти нас, – ділиться Анна. – Ми росли із сестрою у хаті, яка й досі стоїть понад берегом річки Зозульки. З рідним містом пов’язані найтепліші спогади. Але зізнаюсь чесно, після багатьох років життя у Костянтинівці, яка стала мені другим домом, я ніби заново пізнаю рідне місто. Воно стало гарнішим, затишнішим, сучаснішим! Впорядковано парки, сквери, вулиці. Я бачу, як земляки люблять нашу землю, садять кущі, дерева і квіти. Відчувається балтський характер в усьому: у тому, як місто приймає тих, хто втратив дім, і в тому, як воно розквітає попри всі виклики воєнного часу.
Волонтерка Катерина Маляр:
– Балта – це не просто місто з багатою історією, це місто з величезним і гарячим серцем. Балтська громада стала надійним тилом для захисників. Успіх кожного збору, кожна аптечка чи медичний наплічник, що рятує життя на передовій, – це заслуга неймовірних, чуйних і згуртованих людей Балтщини. Балта – місто, де вміють обіймати серцем навіть на відстані сотень кілометрів від фронту. Ми просто продовжуємо традицію предків.
Наталія Гончарук, психологиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників Балтської міськради приїхала до Балти вісім років тому і місто стало їй рідним.
– Для мене Балта – це про неймовірну стійкість. Я сама вже пустила тут коріння і маю свої затишні ритуали: задонатити, випити кави в «Централі», зазирнути на гамірний балтський базар за свіжою бринзою та приготувати традиційні балтські голубці. Особлива балтська атмосфера, прості моменти тримають та зцілюють найкраще за будь-яку терапію.
Анна Пелішок, лідерка учнівського самоврядування Балтського ліцею №1 імені Олеся Гончара:
– Ми з друзями плануємо вивчитись і повернутися до міста, щоб допомогти Балті стати сучасним європейським містом у своїй старовинній фортеці. Тож ми сьогодні дбаємо про створення нових відкритих просторів, хабів та креативних майданчиків, привносимо європейські екологічні тренди, оцифровуємо історію, знімаємо відеоролики про рідні куточки, відкриваючи Балту для всього світу.
Ми любимо ці старі споруди, ці таємничі підземелля й вали, які пам’ятають козаків. Але ми хочемо, щоб у цих історичних декораціях вирувало європейське життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як Балта ледь не перемогла Одесу: історія забутої економічної столиці Півдня
Офіційна частина:
Локація – Центральний парк:
Також протягом дня у парку на вас чекають:
Приходьте заряджатися позитивом, обіймати друзів та святкувати так, щоб спогадів вистачило ще на довгі роки!
До зустрічі 1 жовтня! Зі славним ювілеєм, Балто!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як виглядає стара Балта сьогодні: історія міста у старовинних будинкахЯк почати все з нуля на новому місці? Історія переселенця в Балті
Розбитий екран або батарея, яка сідає до обіду, рідко стає приводом купувати новий iPhone: частіше… Read More
З 1 жовтня 2026 року в Україні починає діяти сезонний пільговий тариф на електроенергію для… Read More
Сьогодні, у середу, 30 вересня 2026 року, настав 1680-й день повномасштабної російсько-української війни. Вночі Росія… Read More
Сьогодні вранці, у середу, 30 вересня 2026 року, на Люстдорфській дорозі в Одесі сталося вбивство.… Read More
Одеський ЦУМ на вулиці Італійській знову виставили на продаж. Новий аукціон призначено на 15 жовтня,… Read More
Після масштабної зливи 30 вересня, яка затопила і пошкодила вулицю Рибальська балка, в Одесі розпочали… Read More