Статьи

Юморист Виталий Бублик из Одесской области шутит актуально и остро: юмореска

Юморист, режиссер, фотограф, певец Виталий Васильевич Бублик не помнит, когда впервые написал юмореску. А сейчас их – более ста. Автор сам читает их со сцен районного или сельских Домов культуры или просто в кругу знакомых по памяти, с головы, как он говорит.

Родом юморист из сельской семьи, которая с деда-прадеда жила в селе Алексеевка на Кодымщине. Здесь он окончил восьмилетку, а среднее образование получил в Шершенцах. Затем – армейская служба, а за ней – режиссерское отделение Одесского культурно-просветительского училища.

Здесь, на родине, встретился со своей Любовью.

— Мы встретились на свадьбе у товарища. Вижу, сидит напротив меня такая красивая, кучерявая девушка, — смеется Виталий Васильевич.

С тех пор Любовь стала его спутницей жизни и источником вдохновения. Вместе подняли троих детей, дали образование.

Виталий всегда увлекался произведениями Павла Глазового и Степана Олейника.

— Жизнь будто усеяна сюжетами. Мои юморески скорее похожи на анекдоты. Людям нравится, они веселятся, и я счастлив. А еще юмор помогает в самых тяжелых жизненных обстоятельствах, и в борьбе с врагом больше всего, делится юморист.

Ни одна из его юморесок не имела бумажного варианта — до сегодняшнего дня.

И пока Виталий Бублик заводит тетради, чтобы записать все свои произведения, наслаждаемся первой, напечатанной на странице «Одесской жизни».

Юмореска «Гуманитарная помощь»

Ганс з Німеччини приїхав,

До Кодими завітав.

По базару як пройшовся,

Білим, як той привид, став.

— Ой, води, води подайте,

Бо я зараз упаду!

Склянку, що йому подали,

Випив, бідний, на ходу.

— Що таке? — його питають, —

Чом ти духом занепав?

— Тут така, бачте, халепа,

Свої туфлі я впізнав!

Уторік, як допомогу,

Свої речі надіслав.

Але зовсім не для того,

Щоб хтось ними торгував.

Любов Кузьменко

Закінчила факультет журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Видала чотири книги: «Рядки, перелиті в життя», «Горлиця отчого краю», «…І разом з ними йшла весна», поетичну збірку «І живу, і веснію любов’ю». З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України веду активну боротьбу з російським агресором на інформаційному фронті, допомагаю у волонтерській сфері. Вірю в Бога і в те, що Він чує наші молитви до Нього. Люблю свою справу. Інколи насолоджуюсь самотністю і використовую цей стан для творчості чи самовдосконалення. Вважаю, що в кожному віці жінки є своя краса.