Питання освіти та ринку праці — це питання курки і яйця. Сучасному ринку ні до чого величезний потік 25-річних молодих людей, 80% з яких мають вищу освіту. А це саме та ситуація, яку ми будемо мати через 5 років, тому що сьогодні 80% випускників шкіл вступає до університетів. Хто ж винен у тому, що на одне місце юриста, яке пропонує ринок праці, припадає 7 випускників? Вочевидь, це не проблема ринку. Це так само не проблема держзамовлення, тому що бюджетних місць на юридичних спеціальностях лише 20%. Такий перекіс відбувається через самих вступників, які роблять неправильний вибір.
Тож зрозуміло, що треба піднімати якість освіти і змінювати підходи відповідно до того, що потрібно суспільству та економіці країни. Якщо ми говоримо про те, що зараз зростає ринок IT, то потрібно випускати більше айтішників. Якщо ми визнаємо, що не можемо забезпечити роботою всіх випускників-юристів, треба обмежити набір на контракт. Звичайно, це не найпопулярніший крок, але він має бути зроблений, так само як і введення 12-річної системи освіти.
Ми залишилися однією з небагатьох європейських країн, де повна середня освіта продовжується менше ніж 12 років. Адже кількість знань, які мають здобути школярі, зросла, а ми все ще намагаємося втиснути їх в 11 років навчання, перевантажуючи дітей.
12 років — це, по-перше, спосіб розвантажити програму, по-друге, переглянути доцільність деяких предметів і зміст навчання, по-третє, можливість зробити дитину більш конкурентною та підготовленою до дорослого життя. Я з власного педагогічного досвіду знаю, що 17-річні студенти не готові до вибору професії. Вони лише на другому курсі розуміють, куди їм рухатися далі. Але не всі можуть змінити спеціальність чи місце навчання, тож «тягнуть» до випуску, а потім не знають, що їм робити зі своїм фахом.
Я маю надію, що процес переходу на 12-річну систему навчання не «завернуть» в останній момент, як це було за часів Табачника (Дмитро Табачник — екс-міністр освіти і науки України у 2013-2014 роках. — Ред.). Для цього має з'явитися розуміння, що це не просто подовження навчання в школі, але й введення нових підходів до педагогіки, змін всередині класу, у стосунках між учнем і вчителем.
Українські університети розросталися роками, що призвело до зникнення конкуренції між ними. У той же час, ми не настільки багата країна, щоб мати 300 вишів і робити вигляд, що ми надаємо якісну освіту. Велика Британія, що за кількістю населення вдвічі більша від України, може собі дозволити 100. Тож скорочення університетської мережі — хоч і дуже важкий процес, але конче необхідний.
Трохи інша проблема у профтехнічній освіти. Ці заклади не розуміють свого призначення. Вони мають застарілу базу та підходи 30-річної давності, а повинні готувати фахівців для сучасного ринку праці. Саме тому ми маємо колапс: з одного боку ніхто не готовий інвестувати в те, що не приносить результату і не розвивається, а з іншого — неможливо щось змінити на місцях без значного вливання коштів. Один з варіантів подолання прірви між ринком праці та профтехнічними закладами — дуальна освіта. Це методика, за якою людина здобуває теоретичні знання у закладах освіти, а практичні — на виробництві. Ця модель працює в Голландії та Німеччині і дає можливість забезпечити ринок праці саме тими спеціалістами, які потрібні, і в той спосіб, який є наразі актуальним. У законопроекті «Про освіту» цей пункт є.
Варто також розуміти: якщо у 2005 році з 11 класу випускалося приблизно 500 тис. учнів, то в минулому році випустилося 200 тис. Учнів. Не дивно, що гроші, які ми інвестуємо в освіту, розпорошуються у величезній мережі навчальних закладів просто на підтримку існуючої системи та оплату комунальних платежів. Тож у нинішніх умовах ефективніше об'єднати два училища в один заклад і вкласти кошти в його оснащення. Тобто зробити те саме, що зараз відбувається у середній освіті зі створенням опорних шкіл. Ми нарешті визнали, що дрібні школи в сільській місцевості — це фактично тупик для дітей і позбавлення їх путівки в життя. Ми це бачимо за результатами ЗНО.
У більшості країн професія учителя відноситься до регульованих. Тобто держава висуває до педагогів певні вимоги, як, наприклад, до лікарів. У нас же довгий час відбувалася негативна селекція, коли в школах нерідко залишалися найслабші викладачі, тому що вони не могли знайти кращої роботи на ринку праці. При цьому їхня платня нічим не відрізняється від платні професіоналів, тому що оцінюється не якість роботи, а стаж.
Тож ми розробили ідею сертифікації вчителів, щоб відсіяти непрофесіоналів. Ця ідея полягає в тому, що раз на кілька років педагог, по-перше, має підтвердити свої знання, а по-друге, пройти перевірку професійних навичок. Наразі в проекті закону «Про освіту» ця ідея дещо видозмінена. Так, пропонується, що сертифікація стане механізмом підвищення зарплати для найкращих вчителів. Але таким чином не вирішується проблема некваліфікованих педагогів, які не захочуть отримувати сертифікат.
PISA — це об'єктивний діагноз для системи освіти конкретної країни. Це спосіб з'ясувати, наскільки ті чи інші політичні рішення були ефективними, і що треба змінити в системі, щоб досягти кращих результатів. Так, коли у 2001 році з'явилися результати першої PISA, у світі заговорили про фінське диво, тому що Фінляндія неочікувано для всіх опинилася першою в цьому рейтингу. Дуже багато країн після отримання результатів PISA радикально змінювали свою освітню політику. В Японія, наприклад, перейшли на нові стандарти освіти, коли результати дослідження виявилися невтішними. За 10 років країна опинилася в топі рейтингу.
Ранее директор благотворительного фонда «Вільна Освіта» Станислав Дрогаев поделился с "Одесской жизнью" своим мнением насчет реформы образования.
Преподаватели проводят лекции в бомбоубежищах, студенты учатся из окопов, но конкурсы и престиж вуза растут,… Read More
На спуске Виталия Блажко стартует строительство новой дренажной системы. В связи с этим с 23… Read More
Мы живем во время исторических событий. 10 лет Революции Достоинства, 20 лет Оранжевой революции, годовщины… Read More
К руководству предприятия обратились сотрудники областной станции переливания крови с просьбой сдать кровь для нужд… Read More
В Одесской области два сотрудника районных территориальных центров комплектования и социальной поддержки продавали военнообязанным отсрочки. Read More
В Пивденном простились сразу с двумя погибшими воинами - солдатом Марковским Игорем Григорьевичем и боевым… Read More
