Новини

Запізніла тривога: чому сирени при балістиці іноді гудуть уже після вибухів

Один із найстрашніших моментів війни — коли потужний вибух балістичної ракети лунає раніше, ніж починає вити сирена. Відомий фахівець із радіотехнологій, військовослужбовець та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов відверто розповів, чому ідеальних систем попередження не існує і чому затримка сигналів тривоги — це технічно неминучий процес.

Ключові моменти:

Від моменту пуску балістики до прильоту в умовний Київ минає всього 2–4 хвилини, тому будь-яка секундна затримка коштує життя.
Інформацію про старти Україна отримує від союзників, які фіксують запуски за допомогою супутників, але навіть космічні технології мають похибку.
Іноді сирени гудуть даремно — це відбувається тому, що радари бачать підготовку ракетної установки до стрільби, але сам пуск ворог в останній момент може скасувати.

Чому ППО не завжди встигає попередити про балістичні ракети

Як пояснює Сергій «Флеш» Бескрестнов, уся первинна інформація про те, що росіяни збираються запустити або вже запустили балістичні ракети, надходить в Україну від західних партнерів. Головним джерелом цих даних є супутникове спостереження. Спеціальні супутники з космосу безперервно сканують точки дислокації російських ракетних комплексів і фіксують теплові спалахи в момент старту.

Головна проблема балістики — колосальна швидкість. Із Брянської, Курської областей або Криму ракета долітає до центральних регінів України всього за 2–4 хвилини. У таких умовах на фіксацію пуску, передачу даних від партнерів українським військовим та увімкнення сирен у містах залишаються лічені секунди.

Якщо в цьому ланцюжку стається найменший технічний збій або затримка софту, інформація приходить на пристрої людей із запізненням — уже після того, як спрацювала ППО або відбувся приліт.

Читайте також: «20:0 за сьогодні»: Мадяр заявив про операцію проти російського «тіньового флоту» у Чорному морі

Секрети хибних тривог: як супутники стежать за пусковими установками РФ

Багатьох українців також обурює зворотна ситуація: тривогу оголосили, але нічого не прилетіло. Сергій Бескрестнов пояснює, що це не помилка оператора ППО, а превентивний захід безпеки. Розвідувальні супутники партнерів фіксують підозрілу активність на пускових установках ворога, яка зазвичай передує реальному старту.

Яскравим прикладом цього є регулярні тривоги через російську ракету «Орєшнік» (або інші експериментальні розробки). Супутники бачать підготовку до запуску на полігонах РФ, і Україна зобов’язана миттєво відреагувати оголошенням тривоги.

Чи полетить ракета насправді, чи це просто тренування та психологічний тиск ворога — заздалегідь передбачити неможливо. Саме тому військові закликають ніколи не ігнорувати сигнали небезпеки, навіть якщо кілька попередніх тривог виявилися «тихими».

Нагадаємо, ввечері 7 липня 2026 року Одеса буквально здригнулася від потужного вибуху. Як з’ясувалося, сигнал повітряної тривоги прозвучав за кілька секунд після «прильоту» балістики.

Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначив, що російська армія починає зосереджувати зусилля саме на виробництві балістичних ракет, а не крилатих.