Удари СБУ по нафтобазах РФ, збільшення російської армії та заява Ради про переїзд до Львову

Ключові моменти:

• СБУ заявила про удари по чотирьох нафтобазах у Краснодарському краї РФ.
• Путін збільшив штатну чисельність ЗС РФ на 15 500 осіб.
• Руслан Стефанчук спростував інформацію про можливий переїзд Верховної Ради до Львова.

СБУ заявила про удари по чотирьох нафтобазах у Краснодарському краї

Служба безпеки України заявила про ураження одразу чотирьох нафтобаз у Краснодарському краї Росії. За даними відомства, атака відбулася в ніч проти 28 вересня, а на кількох об’єктах після ударів виникли пожежі.

Як повідомили в СБУ, безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» вдарили по нафтобазах «Едельвейс-95» та «Дін-Юг-Ойл» у станиці Новотитарівській. Там зафіксували два окремі осередки займання.

Ще двома цілями, за інформацією української спецслужби, стали нафтобаза «Лукойл-Югнефтепродукт» у станиці Павлівській та нафтобаза «Ангелінська» у станиці Старонижестебліївській. На обох об’єктах також виникли пожежі.

У СБУ зазначають, що атаковані об’єкти є частиною паливної інфраструктури, яка забезпечує зберігання та постачання нафтопродуктів для російської армії.

Українська спецслужба стверджує, що виведення таких об’єктів з ладу може ускладнювати логістику пального для російських військ.

Водночас раніше про пожежу на одній із нафтобаз у Краснодарському краї повідомляли російські моніторингові Telegram-канали. Йшлося, зокрема, про «Едельвейс-95», яка займається оптовою торгівлею нафтопродуктами та має можливість зберігати до 4500 кубометрів пального.

У 2026 році Україна активізувала удари по російських нафтопереробних підприємствах та іншій енергетичній інфраструктурі. За даними Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство, у перші вісім місяців 2026 року російські НПЗ зазнавали атак у середньому раз на три дні.

Reuters також повідомляв, що в середині вересня атаки призвели до перебоїв у роботі низки великих російських НПЗ, а Москва запроваджувала обмеження на експорт бензину, дизельного та авіаційного пального для стабілізації внутрішнього ринку.

Путін знову збільшив чисельність армії РФ

Путін 28 вересня підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ. Відтепер за штатом у російській армії має бути 2 441 630 осіб, з яких 1 550 500 — військовослужбовці.

Документ набув чинності в день підписання, а уряду РФ доручено передбачити в бюджеті необхідні кошти для реалізації встановленої чисельності.

Попередню штатну чисельність російських Збройних сил Путін встановив указом від 27 липня 2026 року — 2 426 130 осіб, з яких 1 535 000 були військовослужбовцями. Новий указ збільшує ці показники на 15 500 осіб, зокрема саме на 15 500 військовослужбовців.

Таким чином, за кількістю змін штатної чисельності це вже четверте таке збільшення у 2026 році.

У документі йдеться про затвердження нової штатної чисельності ЗС РФ. Окремо уряду доручено забезпечити Міністерство оборони бюджетними асигнуваннями, необхідними для виконання цього рішення. Водночас зазначені в указі цифри є саме штатною чисельністю, тобто встановленою кількістю посад, а не підтвердженням того, що всі ці посади фактично зайняті.

Чи переїде Верховна Рада до Львова

Верховна Рада наразі не планує переносити свою роботу з Києва до Львова. Голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що депутати продовжать працювати у будівлі на вулиці Грушевського, 5, доки для цього будуть умови.

За словами спікера, інформація про можливе проведення пленарних засідань і голосувань у Львові не відповідає дійсності.

Стефанчук наголосив, що український парламент продовжує працювати у столиці від початку повномасштабної війни. Він зазначив, що за наявності такої можливості Верховна Рада й надалі проводитиме роботу у своєму приміщенні на Грушевського.

Таким чином, заяви про підготовку переїзду парламенту до Львова голова Верховної Ради назвав міфом і закликав не поширювати непідтверджену інформацію.

Питання про можливий переїзд Верховної Ради виникло на тлі російських атак на Київ. Журналісти запитали Стефанчука, чи може парламент перенести пленарні засідання та голосування до Львова. Спікер відповів, що наразі такого рішення немає, а робота Ради продовжується у Києві.

Водночас окремо повідомлялося, що парламент передбачив кошти на облаштування резервного пункту на випадок, якщо основна будівля Верховної Ради зазнає серйозних пошкоджень. Це не означає автоматичного перенесення роботи парламенту до Львова.

Також читайте: 4 тонни життя на дронах: ЗСУ провели рекордну операцію в окупованих Олешках (відео).