The Economist: Зеленський закликав готуватися до 2-3 років війни

Ключові моменти:

• Урядові джерела повідомляють про перехід України до стратегії довгострокового виснаження противника.
• Лінія фронту стабілізувалася, а оборонний сектор країни швидко зростає за рахунок власного виробництва дронів та далекобійних систем.
• За прогнозами військових, до осені на російську систему ППО чекає серйозна криза через удари по глибокому тилу РФ.
• Головним фактором стійкості України стає енергетика, а не лише ситуація на лінії бойового зіткнення.

Ситуація на фронті та технологічна перевага

Незважаючи на чисельну та економічну перевагу Росії, Україна успішно стримує натиск. За оцінками військових, темпи відновлення особового складу армії РФ зараз є недостатніми для компенсації її високих втрат.

Важливим фактором стали удари українських далекобійних систем по військових об’єктах на території Росії. Командир 413-го полку Євген Карась зазначає, що вражати цілі в глибокому тилу РФ стало значно легше, і прогнозує кризу російської ПВО вже до осені.

«За всіма загальноприйнятими показниками Україна вже мала програти. Вона виживе, хоча й заплямована мілітаризмом та корупцією воєнного часу», – підкреслює The Economist.

Головна загроза – енергетичний тил

Експерти зазначають, що результат довгострокової війни залежатиме не лише від фронту, а й від здатності суспільства витримувати навантаження. Найбільш критичною точкою залишається стан української енергосистеми, яка регулярно зазнає масованих ударів.

За словами відомого волонтера та радника Міноборони Тараса Чмута, зараз стабільність енергетики викликає навіть більше побоювань, ніж ситуація на передовій. Війни ведуться суспільствами, і якщо рухне віра тилу в здатність вистояти, то зруйнується і воля до боротьби.

Внутрішні ризики та політичне управління

Затяжний конфлікт посилює внутрішню напругу в країні. Серед ключових проблем видання виділяє наступні:

• мобілізація: примусові методи та нерівність у підходах викликають суспільне невдоволення;
• політика: корупційні скандали та боротьба всередині еліт підривають довіру до влади на тлі неможливості проведення виборів;
• централізація: інсайдери критикують стиль управління Офісу президента, заявляючи про концентрацію рішень у вузькому колі осіб та посилення контролю над інформаційним середовищем.

На даний момент мирні переговори з територіальними поступками втратили політичну підтримку. Жодна зі сторін не готова до швидкого завершення конфлікту, і бойові дії остаточно перейшли в режим взаємного виснаження.

Як повідомлялося раніше, в Україні вперше за довгий час на рівні влади заговорили про можливість завершення гарячої фази війни вже до листопада 2026 року.

Джерело: УНІАН