Мир проспав катастрофу: чому блокада портів Одеси загрожує новим продовольчим шоком

Ключові моменти:

• Лише за липень зафіксовано 57 атак на українські судна та 67 — на портову інфраструктуру.
• Чорноморський регіон забезпечує третину світового експорту пшениці та 70% соняшникової олії.
• Через кризу ціни на ринках стали вкрай нестабільними, а страхування суден подорожчало вдвічі.
• ООН недієздатна, традиційні союзники не поспішають відправляти військовий флот для захисту судноплавства.

Криза в Чорному морі: наслідки для світового ринку

Ситуація в Чорному морі стрімко загострюється, перетворюючи регіон на епіцентр глобального протистояння. Лише протягом липня Росія здійснила 57 атак на українські судна та 67 разів ударила по портовій інфраструктурі. Зі свого боку, Київ фактично заблокував рух російських кораблів в Азовському морі та завдав десятків ударів по суднах, що перевозять російську нафту.

Аналітики наголошують, що Росія цілеспрямовано обстрілює фактично всі порти та судна із зерном, щоб спровокувати міжнародну кризу та залякати жителів Одеси, пише «Голос Америки».

Експерт вашингтонського центру Atlantic Council Майкл Боцюрків, якому цим літом довелося залишити місто через небезпеку, розповідає, що вперше в житті побачив в Одесі величезні паралізовані судна, пошкоджені ракетами та дронами. Одне з таких гігантських суден, повністю завантажене кукурудзою та паливом, пішло на дно.

Реакція страхового ринку була миттєвою: вартість страхування суден від воєнних ризиків зросла вдвічі лише за два тижні.

Глобальна продовольча загроза та зростання цін

Чорноморський регіон залишається критично важливим для глобальної продовольчої безпеки: звідси йде майже третина світового експорту пшениці та 70% соняшникової олії, що життєво важливо для країн Африки та Близького Сходу. Дослідник Джозеф Ґлобер зазначає, що через загострення в Чорному морі ціни на продовольство стали вкрай нестабільними.

Ситуацію погіршує сильна посуха в ключових країнах-експортерах — США, Канаді та Європі, через що врожаї пшениці та кукурудзи знижуються, а попит зростає.

Альтернативні сухопутні маршрути через Східну Європу не врятують ситуацію. Доставка зерна суходолом обходиться надто дорого, що б’є по українських аграріях, змушених продавати продукцію за мінімальними цінами, аби залишатися конкурентоспроможними.

Крім того, сухопутний транзит уже викликав протести фермерів і невдоволення політиків у Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії. Для Росії вивезення товарів, що застрягли, через Балтику чи Арктику також економічно невигідне через відсутність необхідної інфраструктури.

«Доки не відкриються порти навколо Одеси, постачання з України буде обмеженим. На жаль для виробників, перевозити продукцію суходолом дуже дорого, а ціни в них і без того надто низькі. Тому українські виробники дійсно постраждають. Ми вже бачили це у 2022–2023 роках, і, щоб залишатися конкурентоспроможними, виробникам доводиться утримувати дуже низькі ціни», — зазначає Джозеф Ґлобер, дослідник Міжнародного інституту продовольчої політики.

Читайте також: Молдова погодилася на пільговий транзит українського зерна: чому це вигідно обом країнам

Чому світ «проспав» чорноморську кризу?

Аналітики сходяться на думці, що міжнародна спільнота упустила ситуацію з-під контролю. На посередництво ООН розраховувати не доводиться — організація дезорганізована та зайнята пошуком нового генерального секретаря. Традиційні союзники України також не проявляють активності: ЄС і НАТО не поспішають відправляти свої сили для захисту торговельних шляхів, як це робилося в Червоному морі чи Ормузькій протоці.

«З огляду на важливість цієї артерії… Де ЄС? Де НАТО? Де союзники України? — запитує Боцюрків. — Якби ці структури надали бодай частину військової могутності, яку вони відправляли в Червоне море, а раніше в Ормузьку протоку, ми були б у іншій ситуації».

При цьому Росія прямо заявляє, що не зацікавлена у відновленні зернової угоди. За цих умов експерти бачать надію лише у втручанні великих гравців, таких як Туреччина чи Китай. Через неефективність глобальних інституцій світ переходить до формату малих оборонних альянсів.

Прикладом стала угода про спільну оборону між Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном, підписана в серпні. Не виключено, що Україні також доведеться створювати нові союзи з Польщею чи країнами Балтії для захисту своїх інтересів на морі.