Під прикриттям правоохоронців? НАБУ розповіло про мережу шахрайських колцентрів в Одесі

Ключові моменти:

• В Одесі діяв шахрайський колцентр площею 375 кв. м із 60 облаштованими робочими місцями та 50 працівниками.
• За даними слідства, за прикриття від перевірок правоохоронцям могли платити по 7 тисяч доларів щомісяця з кожного офісу.
• Організація, за версією НАБУ та САП, займалася шахрайством, наркоторгівлею, виготовленням підроблених євро, викраденнями людей, катуваннями та вимаганням.
• У справі «Карфаген» фігурує одеситка Єлизавета Івахненко, відома під псевдонімом «Муза».

Шахрайські колцентри, наркотики та підроблені євро

У НАБУ та САП повідомляють, що злочинна структура займалася одразу кількома напрямками незаконної діяльності. Серед них — шахрайство через колцентри, розповсюдження наркотиків, виготовлення фальшивих євро, а також викрадення людей, катування та вимагання коштів.

Слідство вважає, що організацію створили для масштабування діяльності транснаціонального наркосиндикату «Хімпром». Його керівником був громадянин Мексики, який після початку повномасштабного вторгнення залишився в Україні та продовжив налагоджувати контакти з представниками правоохоронних структур.

До слова, одним із важливих учасників організації детективи називають чоловіка з прізвиськом «Кримінал». За версією слідства, він відповідав за взаємодію із силовиками, передачу неправомірної вигоди та вирішення питань, які могли перешкоджати незаконному бізнесу.

Восени 2025 року під контролем організації перебували щонайменше 52 шахрайські офіси. Загалом у них працювали близько 2700 людей, які ошукували громадян України та інших країн.

Варто зазначити, що для захисту колцентрів від правоохоронних перевірок діяла система щомісячних платежів. За даними розслідування, один офіс мав сплачувати близько 7 тисяч доларів. На початку місяця організатори отримували адреси колцентрів та їхні спеціальні ідентифікатори, а до 5 числа повинні були переказати визначені суми в криптовалюті на відповідні гаманці.

У такий спосіб, як вважають детективи, забезпечувалася можливість продовжувати діяльність без обшуків та перевірок.

Яку роль у схемі відігравав одеський колцентр

В оприлюднених матеріалах окремо згадується офіс в Одесі площею 375 квадратних метрів. До слова, у ньому передбачили 60 робочих місць, хоча фактично працювали 50 осіб.

Учасники організації обговорювали місце розташування колцентру, площу приміщення та кількість персоналу. За версією слідства, цей офіс також користувався системою прикриття через домовленості з представниками правоохоронних органів.

Детективи навели й епізод, пов’язаний зі спробами зберегти обладнання під час правоохоронних заходів. Адже коли поліція розпочала вилучення техніки в одному з офісів, «Кримінал» звернувся до учасника організації на прізвисько «Прайс». Слідство пов’язує останнього з керівництвом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції.

Під час спілкування фігуранти обговорювали можливість залишити частину обладнання в Одесі та врегулювати ситуацію через контакти в різних правоохоронних структурах. Зокрема, згадували поліцію, прокуратуру та СБУ.

Після вилучення техніки учасники схеми намагалися домогтися її повернення в судовому порядку. За матеріалами слідства, «Прайс» передав контакт слідчого, який мав підготувати відмову щодо повернення майна. Крім того, обговорювалася подача кількох аналогічних скарг до Печерського районного суду Києва, аби вплинути на їхній автоматизований розподіл і домогтися розгляду потрібним суддею.

Зрештою обладнання повернули. Як стверджують детективи, за це кошти переказали на криптовалютний гаманець, реквізити якого надав «Прайс».

Загалом шахрайські колцентри були лише частиною діяльності організації. Ще одним напрямком, за даними розслідування, стала мережа магазинів U-420, пов’язана з реалізацією розчину, що містив заборонену речовину.

Також у 2026 році учасники організації, за інформацією НАБУ, організували виготовлення фальшивої європейської валюти. Для цього облаштували підпільний цех, обладнаний спеціальною поліграфічною технікою та голографічними матрицями.

Окрім економічних злочинів, слідство встановило можливу причетність учасників до викрадень людей, катувань і вимагання багатомільйонних сум.

Один із таких епізодів стався в липні 2026 року біля спортивного клубу в центрі Києва. Тоді троє нападників побили чоловіка металевою трубою. Як зазначають детективи, перед нападом організатори збирали інформацію про потерпілого та відстежували його пересування за допомогою системи «Безпечне місто».

Можливий витік інформації з правоохоронних органів

За даними НАБУ та САП, завдяки контактам у правоохоронних структурах учасники організації могли отримувати доступ до відомостей із державних баз даних, матеріалів кримінальних проваджень, інформації про заплановані обшуки та хід розслідувань.

Окрему увагу детективи приділили фінансовим операціям. Зокрема, у період із 16 жовтня 2025 року до 25 квітня 2026 року на один із криптовалютних гаманців надійшло 3,75 мільйона USDT.

Крім того, правоохоронці перевіряють можливу причетність учасників організації до спроб перешкоджання діяльності НАБУ та САП улітку 2025 року.

Нагадаємо, 7 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід одеситці Єлизаветі Івахненко, яка фігурує у справі НАБУ та САП «Карфаген» під псевдонімом «Муза». Безпосередньо з Івахненко слідство пов’язує насамперед епізод легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та майна.

Також читайте: «Муза» з Одеси та Mercedes за $60 тисяч: що відомо про фігурантку справи НАБУ