Переговори про Донбас і гарантії безпеки: США розкрили деталі планів, а ООН назвала кількість жертв атак РФ

Ключові моменти:

• 10–11 листопада в Абу-Дабі відбудуться переговори України, Росії та США.
• Київ і Москва демонструють певну гнучкість щодо майбутнього Донбасу.
• США пов’язують територіальні домовленості з гарантіями безпеки та пропонують відновити Раду НАТО — Росія.
• За даними ООН, у вересні кількість загиблих і поранених цивільних в Україні зросла на 85% порівняно з минулим роком.
• Російські атаки спричиняють масштабні відключення електроенергії та загрожують безпеці українських АЕС.

Переговори України та Росії в Абу-Дабі

Україна та Росія демонструють певну готовність до компромісу щодо майбутнього східних територій України. Водночас остаточне вирішення територіального питання залежатиме від домовленостей про безпеку після завершення війни. Про це заявили американські посадовці напередодні нового раунду тристоронніх переговорів за участю Києва, Москви та Вашингтона, які заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Про це повідомляє BBC із посиланням на представників американської адміністрації.

Американську делегацію на переговорах представлятимуть Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа, та спеціальний посланець Стів Віткофф.

За словами Кушнера, основну увагу під час зустрічі приділять питанням безпеки після завершення війни. Ця тема має принципове значення як для України, так і для Росії.

Як зазначає BBC, публічно Київ і Москва поки не заявляли про готовність поступатися своїми позиціями. Проте один із представників США стверджує, що за закритими дверима обидві сторони демонструють певну гнучкість у питанні контролю над східними регіонами України після війни.

Американський посадовець наголосив, що домовитися про майбутнє Донбасу та інших територій неможливо без попереднього узгодження нової архітектури безпеки.

За його словами, ці питання настільки взаємопов’язані, що їх не можна остаточно вирішити окремо одне від одного.

Для України така система безпеки передусім означає наявність гарантій, що союзники нададуть допомогу в разі нового російського нападу.

Росія ж може наполягати на реалізації своєї давньої вимоги щодо скорочення присутності НАТО у Східній Європі. Такий сценарій викликає серйозне занепокоєння серед європейських країн.

США хочуть відновити Раду НАТО — Росія

Серед пропозицій американської сторони — створення механізмів постійних консультацій із безпекових питань, налагодження каналів зв’язку на випадок кризових ситуацій та запровадження взаємних заходів для зниження напруженості.

Крім того, американські посадовці порушили питання про відновлення діяльності Ради НАТО — Росія. Її робота фактично призупинена з 2022 року.

За інформацією BBC, Вашингтон також розглядає можливість переходу до багатостороннього формату переговорів із залученням європейських держав. Один з американських чиновників визнав, що Москва має негативний досвід взаємодії з європейцями, але висловив сподівання, що Росію вдасться залучити до такого процесу.

В Абу-Дабі очікують представників Європейської комісії, Європейської ради, Німеччини, Франції та Великої Британії. НАТО представлятиме керівник апарату генерального секретаря Альянсу Джеффрі ван Леувен.

Однією з головних перешкод для досягнення домовленостей залишаються гарантії безпеки для України. Таку думку раніше висловлював керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок.

На його переконання, самі лише обіцянки без чіткого механізму їх виконання не можуть забезпечити Україні реальний захист.

Водночас колишній американський дипломат і старший науковий співробітник Гудзонського інституту Метью Бойз звертає увагу на переговорну тактику Кремля.

За його словами, Володимир Путін зазвичай висуває максимальні вимоги, посилює тиск і розраховує, що інші учасники переговорів зрештою погодяться на поступки.

Експерт вважає, що Москва намагається отримати дипломатичним шляхом те, чого не змогла досягти на полі бою.

Як повідомлялося раніше, тристороння зустріч України, Росії та США запланована на 10–11 листопада в Об’єднаних Арабських Еміратах. Сторони мають обговорити питання безпеки, деескалації, гуманітарної співпраці та подальші кроки для досягнення мирного врегулювання.

Державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що центральною темою переговорів стане забезпечення безпеки України після завершення війни.

Джаред Кушнер також окреслив чотири основні напрями американського плану: припинення вогню, гарантії безпеки, економічне відновлення України та гуманітарні питання, зокрема обмін військовополоненими.

Водночас українська сторона не очікує значного прориву вже за підсумками першої зустрічі. Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пояснив, що більш конкретних результатів можуть очікувати від другого раунду переговорів.

В ООН заявили про різке зростання кількості жертв серед цивільних в Україні

Кількість загиблих і поранених серед мирного населення України продовжує збільшуватися на тлі російських атак. Лише у вересні 2026 року загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей отримали поранення. Загальна кількість жертв виявилася на 85% більшою, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це заявила директорка відділу Європи та Центральної Азії Департаменту ООН з політичних питань, миробудови й операцій з підтримання миру Кайоко Гото під час засідання Ради Безпеки ООН.

Представниця ООН наголосила, що ситуація в Україні за останній місяць стала ще складнішою та небезпечнішою. Особливе занепокоєння викликають російські атаки на енергетичну інфраструктуру, наслідки яких стають дедалі масштабнішими.

У Раді Безпеки ООН закликали Росію негайно припинити обстріли українських енергетичних об’єктів. Такі удари не лише позбавляють людей електроенергії, а й створюють загрози для безпечної роботи ядерних об’єктів.

Кайоко Гото повідомила, що нещодавно російські атаки пошкодили підстанції, пов’язані з кількома українськими атомними електростанціями.

Крім того, у жовтні незалежна комісія ООН визнала російські атаки на енергетичну інфраструктуру України злочинами проти людяності.

Сотні тисяч українців залишалися без світла

За словами представниці ООН, з 30 жовтня до 2 листопада внаслідок пошкодження кількох важливих енергетичних об’єктів без електропостачання залишилися сотні тисяч домогосподарств у Київській, Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях.

У деяких населених пунктах відключення тривали по кілька днів. Через відсутність електрики також виникли перебої з водопостачанням і роботою громадського транспорту. Найбільше проблем спостерігалося в Київській та Дніпропетровській областях.

Окремо Гото звернула увагу на удари по енергетичних об’єктах на сході Дніпропетровщини. Лише за одні вихідні без електроенергії залишилися близько 600 тисяч людей.

В ООН попереджають: якщо російські атаки триватимуть, цієї зими українці можуть зіткнутися з серйозними труднощами, а кількість вимушених переселенців може зрости.

Небезпечною залишається й ситуація навколо Запорізької атомної електростанції. МАГАТЕ продовжує повідомляти про військову активність поблизу об’єкта.

8 листопада Запорізька АЕС знову втратила стабільне зовнішнє електропостачання. За інформацією «Енергоатома», це вже 16-й випадок повної втрати зовнішнього живлення станції від початку 2026 року.

Російські удари по енергетичній інфраструктурі продовжувалися і 9 листопада. Того дня споживачі в 12 областях України залишилися без електроенергії. Найскладнішою ситуація була в Київській та Дніпропетровській областях.

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули щонайменше 17 968 мирних жителів. Серед них — 874 дитини. Ще щонайменше 57 713 цивільних отримали поранення, зокрема 3504 дитини.

В ООН зауважують, що реальна кількість загиблих і постраждалих, найімовірніше, значно більша за підтверджені дані. За попередніми оцінками, у жовтні кількість жертв серед цивільного населення також залишалася на високому рівні.

Читайте також: Українців готують до платних доріг: скільки коштуватиме проїзд і коли запровадять.