День в історії: чому затонув пором «Естонія»?

Причиною аварії корабля стали конструктивні недоліки носового люка, занадто велика швидкість судна і сильний шторм. Такого висновку дійшла Міжнародна комісія з розслідування обставин загибелі «Естонії».

Проте є інша версія. 1999 року комісія експертів, яка працювала на замовлення німецької верфі «Майєр-верф», де було побудовано «Естонія», заявила, що катастрофа сталася через вибух. Як заявив голова групи експертів В. Хюммель, пором, ймовірно, підірвали російські спецслужби. За його інформацією, так вони хотіли перешкодити контрабандному вивезенню на Захід якоїсь надсекретної зброї, вкраденої під час виведення російських військ із військових баз в Естонії. Цей варіант спростувала міжнародна комісія.

Зазначимо, ця катастрофа стала найбільшою у Балтійському морі. Загинули 852 особи, врятувалися 137.

1995 року Швеція, Фінляндія та Естонія підписали угоду про оголошення корпусу порома «Естонія» братською могилою без права обстеження та ведення там будь-яких робіт. До угоди також приєдналися Данія, Великобританія, Росія та Латвія.

У 2019 році шведський документаліст Хенрік Евертссон, незважаючи на заборону владою занурення в районі затоплення порома, спустив до кістяка судна робота. Зйомка виявила пробоїну завдовжки близько чотирьох метрів і завширшки близько 1,2 метра. Ці кадри увійшли до нового фільму Евертссона «”Естонія”: знахідка, яка змінює все».

Опитані документалістами експерти стверджують, що пробоїна не могла утворитися через вибух на борту: ймовірніше зіткнення з якимсь об’єктом. Професор морських технологій Йорген Амадал, який фігурує серед експертів фільму, стверджує, що подібні пошкодження могли бути спричинені ударом силою 500-600 тонн.

А колишній державний прокурор Естонії Маргус Курм, який очолював комісію з розслідування загибелі порома «Естонія», заявив, що пошкодження могло бути спричинене зіткненням із підводним човном.

Пізніше прем’єр-міністр Естонії Юрій Ратас заявив про необхідність нового розслідування.

Фото DW