День української державності: історична правда та чому дату свята перенесли

Ключові моменти:

• День української державності вперше відзначають 15 липня 2025 року, раніше – 28 липня;
• Причина перенесення: календарна реформа ПЦУ та УГКЦ, зміна дати вшанування князя Володимира Великого;
• Свято започатковано 24 серпня 2021 року;
• Мета – утвердження тисячолітньої традиції української державності, зміцнення національної самосвідомості та історичної пам’яті.

Чому День української державності перенесли

28 червня 2023 року президент вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який переносить День української державності з 28 липня на 15 липня. У Верховній Раді законопроєкт підтримали.

Це пов’язано з календарною реформою Православної церкви України, через яку змінилися дати свят, зокрема – дата вшанування святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.

Історія свята

День Української державності встановлено указом Президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року. Було підписано під час урочистостей тридцятих роковин незалежності України. Мета свята — свята утвердження понад тисячолітніх традицій української держави, яке корінням уникає заснування міста Києва і розквітло за князювання Володимира Великого

Президент наголосив, що тільки ті, хто абсолютно не знає правди історії та абсолютно не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати Україну, а зараз уже навіть самі росіяни визнають, що Україна переможе. Українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. І не зламаються зсередини, як це бувало неодноразово. Не цього разу, – додав президент.

Навіщо ми святкуємо День державності

День Української Державності запроваджено для утвердження спадкоємності понад тисячолітню історію української держави, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про нібито єдність походження українського та російського народів.

У мирний час День української державності буде вихідним. Але цього року, коли Україна змушена знову захищати свою незалежність від російської агресії, це день робочий, як і інші державні свята цього року.

Історія української держави засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира.

988 року Володимир прийняв християнство як державну монорелігію, яка стала для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

Давня Русь успішно приєдналася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державні традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Саме на згадку про видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Русі-України встановлено День Української Державності.

Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, яка давала сили та сили залишатися собою за часів бездержавності.

Державні символи України також відображають довжину наших національних традицій, ідентифікують нашу територію впродовж історичного періоду.

Тисячолітня спадщина Української державності

Ознаки своєї держави Україна успадкувала від різних періодів історії.

Від Русі

• цивілізаційний вибір, який визначився з прийняттям християнства у 988 році;
• тризуб, родовий знак Рюриковичів, який став державним гербом сучасної України;
• Київ – столиця, політичний та культурний центр українських земель протягом понад тисячу років;
• гривня – назва грошової одиниці;
• назва Україна, вперше згадується в Іпатіївському літописі 1187 року.

Від Галицько-Волинської держави

• синьо-жовті кольори національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
• затвердження європейського вектора розвитку.

Від Великого князівства Литовського

• європейська традиція міського самоврядування – магдебурзьке право;
• Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописна пам’ятка, на якій присягають президенти України.

Від козацького часу

• республіканські традиції народовладдя;
• військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
• одна з перших європейських конституцій нового часу, укладена Пилипом Орликом у 1710 році.

Від української державності початку XX століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського)

• демократичні засади державного будівництва;
• перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створений у березні 1917 року;
• перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917 року;
• державні символи: герб, гімн “Ще не померла Україна”, прапор;
• соборність – об’єднання українських земілину в єдиній незалежній державі;
• Українську Академію Наук, засновану Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.

Від Української радянської соціалістичної республіки:

• статус засновника Організації об’єднаних націй;
• адміністративно-територіальний пристрій.