Знамениті одесити та пам’ятні дати: студент намагався захистити від погрому єврейську родину

Погром 1905 року вважається найкривавішим за всю історію міста. Заворушення супроводжувалися вбивствами, грабежами та нападом на мирних жителів. Озвірілий натовп, озброєний ломами, кийками та кілками, рухався вулицями, руйнуючи все на своєму шляху. Багато людей намагалися зупинити погромників, але ті, що сп’яніли від алкоголю та крові, вбивали та калічили всіх, хто намагався їм завадити.

19 жовтня на Пересипу під час одного з таких погромів було вбито студента другого курсу філологічного факультету університету Івана Шелудченка. Він намагався зупинити зграю озвірілих громил, яка прямувала до бідної крамниці фарб. Шелудченко отримав тяжке вогнепальне поранення, і його відвезли до університетської клініки. Проте лікарі, які боролися за його життя, нічого зробити не змогли, і молодик помер.

Шелудченко був українцем із Ставропольської губернії, із родини бідних селян. Він закінчив Ставропольську духовну семінарію і домігся можливості у 1903 році вступити до одеського університету. Щоб якось жити, він перебивався уроками, і на свої мізерні заробітки утримував ще брата-гімназиста. За своїми політичними переконаннями Шелудченко належав до Революційної української партії. Він був дуже скромною і тихою людиною, але в боротьбі за справедливість не зважав на небезпеку. Саме ці якості й спонукали Шелудченка заступитися за ні в чому не винних людей перед озброєним натовпом.

Про його подвиг написала газета «Одеський листок», а Одеське товариство української молоді наприкінці некрологу звернулося до свого загиблого товариша зі словами: «Ти навчив нас свободу любити».

Ірина Сорокіна
Джерела: матеріали Інституту національної пам’яті, starosti.ru