Земля без оранки: як аграрії з Одещини пристосовуються до кліматичних змін

Щоб про землю дбати, а не шокувати

З кожним роком з’являється все більше прихильників безорного обробітку землі. Ця система сприяє поліпшенню насамперед якості землі.

Ще 2015-го керівник фермерського господарства «Новатор» Сергій Паровик, який успішно господарював на колишніх землях кооперативу «Хлібороб» Ананьївської громади (зараз передав бразди правління господарством сину Михайлу), сіяв ріпак по стерні за новітньою технологією обробітку ґрунту стрип-тіл (смуговий) з використанням сівалки англійського виробництва «Mzuri Pro-Till».

До речі, того часу таких посівних агрегатів  в України було лише 14. На Одещині — два: у Паровика і у товариства «Колос», що у Роздільнянському районі (керівник Юрій Яловчук). Новітня сівалка із шириною захвату три метри, оснащена комп’ютером, за допомогою якого здійснюється керування точним посівом, дозволяє обробляти ґрунт на глибину до 30 см із шириною смуги 12 сантиметрів, одночасно вносити добрива і насіння. Це сприяє швидшому вкоріненню рослини. Корінь виростає потужнішим і довшим і має змогу досягати глибини, де залягають природні запаси вологи та поживних речовин. Насіння ріпаку лягає на запрограмовану глибину і вже через чотири дні дає міцні сходи.

— У нашій зоні ризикованого землеробства смуговий землеобробіток, або стрип-тілл, сприяє отриманню стабільно високих врожаїв як зернових, так і технічних культур і, скоріш за все, витіснить традиційні методи господарювання. Причина цього — неврожаї насамперед ріпаку, — зауважив Сергій Паровик. — Щоб успішно здійснювати якісний обробіток ґрунту за технологіями міні-тілл, ноу-тілл або стрип-тілл, потрібно провести вирівнювання полів, тож цьогоріч сівбу проведено традиційним методом.

Аграрії з багатьох регіонів України, котрі застосовують смугові технології, вирощують по 90 центнерів з гектара пшениці, 75 центнерів ячменю та понад 50 центнерів ріпаку. Сівба по стерні дає змогу збагачувати грунт поживними рештками. Допомагають переробляти органіку і дощові черв’яки, яких на одному гектарі ріллі набереться з пів тонни, що значно сприяє підвищенню родючості землі. Таким чином, відпадає практика спалення стерні, що є справжнім шоком для землі, бо у 30-сантиметровому шарі ґрунту, прогрітому до 50 градусів, знищується все живе. У порівнянні зі звичайними технологіями, стрип-тілл значно заощаджує час і гроші, що доведено на практиці.

На озброєнні землеробів є чимало раціоналізаторських розробок для сільгосптехніки, які допомагають дбайливіше провести оранку та підготувати ґрунт до посівної з одночасним внесенням мінеральних добрив.

Кожен трудівник прагне досягти своєї професійної вершини — оволодіти органічним землеробством. Ця справа базується на використанні винятково чистої органіки, в тому числі компостів із гною, що дає тільки екологічно чисту продукцію для споживача.

Мінімум добрив – максимум користі землі

— Щоб збирати відмінний урожай, зовсім не обов’язково орати землю, — запевняє голова фермерського господарства «Шевченка» у Любашівської громади Олександр Бондаренко, який вже кілька десятиліть невпинно дбає про землю.

Троїцький аграрій чи не першим серед своїх колег впровадив у рільництво безорну систему сівби озимих та інших культур. Активно використовує прогресивні методи господарювання, засіває ниви високоврожайними сортами злакових і технічних культур, оснащує виробництво високопродуктивною технікою тощо.

Також ця технологія дозволяє застосовувати мінімальні дози мінеральних добрив, а найголовніше, що відновлюються агробіоценози, «дружно» живуть рослини, комахи, мікроорганізми.

Одразу після збору врожаю можна сміливо заїжджати на поле сівалкою для посіву озимини. Це дозволяє економити на паливі, зменшує навантаження на техніку, земля менше пошкоджується, більше зберігається вологи, не порушується сама структура ґрунту.

Зрошення принесе мільярди доларів

Нарівні з впровадженням сучасних технологій агросфери аграрії Одещини успішно переходять на органічне землеробство, вирощують екзотичні, лікарські та ефірні рослини.

Наприклад, Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР) засіяв експериментальні площі п’ятьма сортами бавовнику. Майже десять виробників зацікавились цією культурою, відвівши під неї невеликі наділи, щоб визначити, наскільки її вигідно вирощувати у причорноморській зоні.

Стрімкі кліматичні зміни, зокрема підвищення температури повітря, створюють проблеми у вирощуванні звичних раніше культур. Чи не єдиним порятунком в таких умовах є зрошення. Тож одне зі стратегічних завдань в області насамперед у Буджаку, —  відновлення та будівництво іригаційних мереж, щоб охопити поливом більшу кількість полів.

Зрошення земель збільшить ВВП країни майже на 8,8 мільярда доларів.

— Українські аграрії продовжують працювати в надскладних умовах та сподіваються зруйноване — відбудувати, втрачене — повернути. Використання інноваційних технологій забезпечить підвищення врожайності та продуктивності, зниження втрат під час збирання, транспортування, зберігання та перероблювання сировини, а це запорука розвитку продовольчої безпеки. Війна дає потужний поштовх для прискорення трансформації агросектору України. Зупинити роботу агробізнесу в Україні ворогу не вдалося й не вдасться, — сказала директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова.

Фото з архіву автора