Засуха на Одещині спалила врожай: що робитимуть аграрії?

Втрачено половину посівів соняшнику, а кукурудзи – ще більше

Майже повна відсутність опадів у липні, а також дефіцит вологи в червні спричинили масштабну ґрунтову посуху на Одещині, що призвело до недороду пізніх сільгоспкультур.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, внаслідок посухи загинуло понад пів мільйона гектарів посівів.

На Одещині через критичну нестачу вологи втрачено не менше п’ятдесяти відсотків посівів соняшнику, а кукурудзи – ще більше.

– Під соняшник ми відвели майже пів тисячі гектарів орних площ, засіявши їх вісьмома перспективними гібридними сортами різної стиглості іноземної та вітчизняної селекції. Механізатори провели на соняшникових ланах необхідні агротехнічні заходи. Проте спекотна та суха погода, що припала на період цвітіння рослин, стала основною причиною втрати врожайності. Серце кров’ю обливається від вигляду почорнілих шапок соняшнику. Можливо, вдасться намолотити хоча б по п’ять центнерів зерна з гектара. Проте навіть збереження закупівельних цін на олійні не компенсує втрати обсягів вирощеного, тому перед посівною озимих культур у господарства очікуються суттєві економічні труднощі, – розповів керівник ТОВ «Тилігул» Любашівської громади Володимир Патрикан. 

Дрібний фермер з Коханівки Ананьївської громади Сергій Поліщук також постраждав від нинішньої засухи.

– За вісімдесят днів літа погода лише нещодавно порадувала невеликим дощиком. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту були недостатніми для формування повноцінного врожаю соняшника, на який я покладав великі надії. Адже вкотре необхідно латати старенького тракторця, бо вже, як кажуть, на носі чергова посівна. Також потрібно закупити посівний матеріал, мінеральні добрива та пальне, – бідкається Сергій Поліщук. – Відколи я фермерую на своїх 40 гектарах, ще жодного разу не отримав компенсації від держави, хоча справно сплачую податки та збори. А рік тому хотів скористатися фінансовою підтримкою Євросоюзу, щоб розпочати посівну, відремонтувати техніку тощо. Та мої 130 тисяч гривень десь «заблукали» у можновладних кабінетах, хоча чимало колег з громади відповідні кошти отримали.

Як пристосуватися до нових погодних умов?

Задля зменшення залежності від погодних примх чимало аграріїв вдаються до високоперспективного та продуктивного ведення землеробства.

Вони впроваджують в агровиробництво водозберігаючі технології, оптимізують терміни сівби озимих і технічних культур, застосовують більш посухостійкі сорти рослин тощо.

– Вже п’ять років ми обробляємо ґрунт виключно за технологією no-till, забувши про традиційну оранку. Це так званий нульовий обробіток землі, що значно допомагає утримувати вологу. Також відмовились від дискування стерні, щоб не травмувати родючий шар гумусу. Це дозволяє отримувати стабільні врожаї навіть у несприятливі роки та суттєво знизити собівартість вирощеної продукції, – розповів аграрій з Любашівщини, керівник фермерського господарства «Шевченка» Олександр Бондаренко. – Десь через тиждень розпочнемо косовицю соняшнику. Вже дозріває насіння п’яти різностиглих гібридів олійної культури. Традиційно перевагу надаємо трьом іноземним і двом вітчизняним перевіреним виробникам. Дані гібриди дозволяють знизити ризики, пов’язані з погодними умовами, розподілити терміни збирання врожаю, щоб не перенавантажити техніку. В середньому ми вирощуємо не менше 25 центнерів з кожного гектара, а цьогоріч, мабуть, врожай буде трішки нижчим, бо сонце пекло немилосердно.

Непоганого врожаю соняшнику попри кліматичні умови очікують землероби товариства «Магнолія-Лан» із села Гандрабури (керівник господарства – Павло Солон), де під сонячну культуру відведено понад дві тисячі гектарів, товариства «Прогрес» Балтської громади та чимало хліборобів Подільщини, які активно впроваджують сучасні агротехнології.

Чи отримають аграрії компенсації?

За  офіційними даними, через надзвичайну спеку в Україні вже знищено понад пів мільйона гектарів сільськогосподарських посівів.

Одеська ОВА ще в середині липня звернулася до Міністерства аграрної політики щодо критичної ситуації, тож уряд розглядає можливість відшкодування аграріям за втрачені врожаї, однак спершу вони мають задокументувати обсяг завданих збитків.

– В Любашівській громаді ми провели фотофіксацію знищених негодою посів соняшнику і кукурудзи за заявкою 32 фермерських підприємств та 15 дрібних сільгоспвиробників, – розповіла начальниця відділу перспективного розвитку і сільського господарства Любашівської селищної ради Олена Яковенко. — Якщо на півночі громади більше пропало кукурудзяних полів, то в центрі і на півдні значно постраждали врожаї соняшнику. Через посуху у більшості рослин навіть качани і шляпки не встигли сформуватися. Найперше фермери передискували кукурудзу, що є гарним попередником для сівби ріпаку, сої, бобових і соняшнику.

Про державну компенсацію аграріям за втрачений врожай поки що говорити зарано. З цього приводу було декілька нарад. Говорилося, що залучатимуться кошти з митного збору та інші шляхи фінансування. Передбачається виплачувати, як і раніше, чотири тисячі сімсот гривень з розрахунку за один гектар.

За інформацією заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, компенсації, ймовірно, виплачуватимуть лише наступного року, адже зараз вивчають можливості, де взяти необхідні кошти. У вересні-жовтні аграрії будуть поінформовані, на що їм можна розраховувати.

Довідка «ОЖ»

За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, внаслідок посухи загинуло понад пів мільйона гектарів посівів. Це не значно позначиться на продовольчій безпеці та експортному потенціалі країни, проте уряд визначив питання меліорації пріоритетним напрямком, що потребує державної підтримки. 

2021-го 527 агропідприємств області отримали часткове відшкодування за втрачені у 2019-2020 роках понад 23 тисячі гектарів посівів.

Цифра

Аналітики прогнозують зменшення ужинку соняшнику в Україні майже на мільйон тонн. А валовий збір кукурудзи у сезоні 2025 року очікується на рівні 27 мільйонів тонн проти 40 мільйонів 2021-го. Зокрема, середня врожайність у причорноморському регіоні може впасти до 3,6-4 тонн з гектара порівняно із середньоукраїнськими показниками у 6-6,5 тонни.

2025-го на Одещині передбачена часткова компенсація за втрати посівів, але конкретні деталі та умови надання цієї компенсації поки що не оприлюднені.

Читайте також:

• Зелений туризм на Одещині й Хмельниччині: чому Болград успішний, а Городоччина відстає
• Сто храмів і сотня пісень: неймовірна історія майстра з Одещини
• Ветеринар з Одещини створив ідеальну пасіку та має дружину з дивовижним ім’ям