З Одеси — до села: історія переїзду, волонтерства і роботи на благо громади

Містяни оживили село

До Федорівки сім’я Руслана Хілобока переїхала з Одеси. Слідом за ним до сільської громади переїхали ще двадцять п’ять людей, які належали до релігійної громади Церкви Ісуса Христа останніх днів.  

Містяни напрочуд швидко засвідчили свій господарський хист, чим приємно здивували місцевих жителів. Саме вони почали розвивати у селі ягідництво, садівництво, а також приватний аграрний бізнес. А Руслан Хілобок ще й запровадив виробництво яблучного оцту. Так, завдяки новим мешканцям громади, село ожило і стало відомим на Одещині.

Допомога і лікарні, і переселенцям, і військовим

Свій волонтерський фронт Руслан Хілобок відкрив з самого початку великої війни. Він активно допомагає переселенцям, Збройним силам і всім, хто цього потребує.

Одним зі спільних проєктів пана Руслана, Церкви та Кодимської міськради стало облаштування в селі Серби Центру проживання для внутрішньо переміщених осіб. За сприяння Руслана Хілобока та його сина Даниїла переселенців забезпечили меблями, побутовою технікою, посудом тощо.

Пізніше подібний заклад був облаштований і в Сергіївці.

У Сербах також за їх участі відновили меблі у дитячому відділенні Кодимської лікарні, придбали для лікарні кисневий концентратор, універсальний багатофункціональний апарат широкого спектру застосування, аргоновий охолоджувач тканин для хірургічних операцій, електрохірургічний коагулятор, лікарські препарати та інше.

У Федорівці було облаштовано дитячий майданчик – спонсором також стала релігійна громада, очолювана Русланом Хілобоком.

Як обрати старосту? У Вайбері!

Отже, коли у Лабушненському старостинському окрузі, до якого входять села Лабушне, Лисогірка і Федорівка, постало питання обрання нового старости, у Фейсбуці жителі трьох громад почали активно обговорювати кандидатури. Не дивно, що люди здебільшого надавали перевагу Руслану Хілобоку. Як з’ясувалось пізніше, жителі сіл порадились ще й у Вайбері і вирішили, що саме його кандидатура найбільше підходить для очільника громади. Про своє рішення федорівчани повідомили Руслану Володимировичу у телефонній розмові.

– І я не міг відмовити. Бо в людей був сильний аргумент: «Наші чоловіки і сини воюють, а ти маєш тут відстоювати наші інтереси, дбати про село». Отже, я погодився, – згадує староста.

Водогін – за місяць

З приходом Руслана Хілобока у старостат багаторічна мрія жителів села Федорівки про водогін стала реальністю. Їм і сьогодні не віриться, що реалізація довгожданого проєкту здійснена всього за місяць. Тепер село має свій сучасний водогін.

До речі, у очільника старостату свій погляд на роботу з людьми. Він переконаний, що місцеві ініціативи найкраще реалізуються через ініціативні групи. І тому ще на початку своєї діяльності надав великого значення створенню таких груп.

Цікавий метод дізнатися про проблеми

А формувалися ці групи цікавим методом, придуманим очільником громади. Він попросив знайомих – у кожному селі по декілька чоловік, – аби вони склали списки людей, які заслуговують на те, щоб вирішувати, що в пріоритеті громади на певний момент. А потім порівнював ці списки. Прізвища тих, які повторювалися у більшості списків, він відмічав. Таким чином і було сформовано ініціативні групи тьох сіл.

– Роль груп не тільки інформувати про наявні проблеми. Ні, ми разом працюємо, разом шукаємо рішення та шляхи, – ділиться Руслан Хілобок.

Тепер питання ініціативної групи попередньо вноситься в порядок денний засідання й обговорюється членами ради за участі цієї групи.

Наприклад, за її пропозиціями відремонтовано дорогу до сміттєзвалища та сільського кладовища, проведено роботи з благоустрою та водопостачання сіл, освітлення та прибирання територій, а також ведется робота з інвалідами та сім’ями з дітьми, які опинились в складних життєвих обставинах.

Сім’я Руслана Хілобока запровадила особистий проєкт «Добре серце». В ньому пріоритетне місце належить допомозі українським захисникам.

Вдома готуються овочеві, м’ясні, консерви та варення, порошкові борщі та супи швидкого приготування.

А ще подружжя та Церква Ісуса Христа Святих останніх днів дбають про ліки для воїнів, аптечки та амуніцію. На все це є постійні запити.

– Допомога нашим Збройним силам – це наш святий обов’язок, як і для кожного українця. Вірю, що ми подолаємо ворога. Для цього треба єдність і кожен має працювати на перемогу на своєму місці, – переконаний Руслан Хілобок. 

Читайте також: Голова церкви на Кодимщині допомагає всім, хто втратив надію