Воєнний березень по-одеськи: суботні клопоти, пси-коти та перші квіти

Другий одеський березень на воєнному стані… Хтось спеціально поспішає на Дерибасівську послухати живу музику. Музикант так намагається!

Намагаються й одесити: вуличні садочки-пальчики вже манять помилуватися і пролісками, і крокусами, а то й просто набряклими нирками. Суботній березневий клопіт: все ретельно впорядковується. Не дивно: перші весняні листочки і бруньки, що набухають, – адже тепер не просто так, а як особливий подарунок природи. Символ надії, знову ж таки…

Корки апельсинів-мандаринів на перекопаній землі поряд із кущиками. Це щоб вуличні коти оминали це місце стороною, як мені пояснили. Кішки, мовляв, не особливо шанують цитрусові аромати.

Ну а вусаті-хвостаті, тим часом, царствено проходять там, де вважають за потрібне, погода їм явно не до смаку, сонні вони якісь, зовсім не березневі в «класичному» розумінні… Зате (знову ж таки, класично) загадкові.

Господиня салону краси на Кінній виставила живі квіти у вазонах просто надвір. Пройти повз неможливо: така краса, та ще й у авторському кашпо.

– Я до Нового року цього року нічого не виставляла, ніяк не прикрашала. Не в тому стані була. А ось навесні вирішила все-таки радість людям доставити. А то бачу, що обличчя людей то налякані, то похмурі. Ідуть, обличчя найчастіше – у мобільних телефонах. Ось виставила, спостерігаю, як майже ніхто байдужим не залишається: підходять, милуються, посміхаються, – каже вона.

Поруч кафешка виносний столик теж прикрасила живими квітами: вони набагато скромніші, але з нашим прапорцем із тризубом…

Читайте також: Одеські кафе оновлюються та обіцяють величезні знижки.