В Одесі все більше студентів після 40: хто йде зараз вчитись вдруге й навіщо

Ключові моменти

• В Одесі зростає кількість студентів віком 40+, які отримують другу освіту завдяки державним ваучерам. Програма «Робота без бар’єрів» надає ваучери до 30 тисяч гривень на навчання у вишах, зокрема в ОНУ ім. Мечникова.
• Серед нових студентів — ветерани війни, переселенці, люди, що пережили втрати та прагнуть почати нове життя.
• Психологи зазначають: після 40 років люди прагнуть самореалізації, боротьби з вигоранням і пошуку нових сенсів. Освіта у зрілому віці — це не лише шлях до нової професії, а й терапія, приклад для дітей і спосіб відчути власну цінність.

Мрія про освіту після фронту

– Знаєте, мрії мають властивість збуватися. Іноді не одразу, іноді не так, як ми плануємо, але вони збуваються, – впевнений ветеран російсько-української війни Емін Ібрагімов.

З нашим героєм ми зустрілися випадково, в прийомній комісії ОНУ імені Мечникова. Спокійний чоловік з приємною посмішкою та протезом замість ноги. І таких студентів наразі багато.

– Я колись хотів вступити на юрфак. Не вийшло. Пішов в економічну сферу, відучився два курси та кинув. Мрія залишилася, – розповідає Емін. – Я тоді ще казав собі: «От у 40 вийду на пенсію». І вийшов. Хотів служити в ДШВ – і служив. А потім почав працювати з ветеранами. І тут мене, чесно кажучи, ніби струмом вдарило: скільки ж потрібно юристів, які готові просто так, безкоштовно, допомагати хлопцям та їхнім родинам. Система безоплатної правової допомоги є, але вона не така, як має бути. Людині важливо відчути увагу, а не просто формальне ставлення.

І тоді Емін зрозумів: життя не закінчується. Навпаки, треба діяти. Чому б не здійснити дитячу мрію й не стати юристом? Тим паче для того, щоб захищати своїх, допомагати ветеранам і їхнім близьким.

– І знаєте, що мене вразило найбільше? Моя донька. Їй 11. Вона сказала: «Я теж хочу, як тато, вчитися, щоб допомагати ветеранам». Вона виросла в цьому середовищі, бачила мої перепони, чула розмови, бачила побратимів. І ось – маленька, а вже відчуває цей шлях. Я думаю так: у мене ще є сили на років 10–15 точно. І не хочу просто проживати їх. Хочу робити щось корисне. Тому й вступив у Мечникова. Так, із самого початку, на перший курс юридичного факультету. Нарешті – моя давня мрія ожила.

Нова освіта, щоб рятувати інших

Ще одна доросла студентка, Лариса, зізнається: перший рік після загибелі чоловіка вона майже не пам’ятає.

– Я жила «на автоматі». Вранці будила сина до школи, готувала сніданок, йшла на роботу. А ввечері – порожнеча. Вдома було так тихо, що у вухах дзвеніло. І я плакала. Щоночі, – розповідає жінка.

Її чоловік загинув в перші ж дні повномасштабного вторгнення в районі Маріуполя. А через кілька тижнів війна забрала й дім – снаряд майже повністю зруйнував будинок у передмісті.

– Це був момент, коли я подумала: все, життя закінчилося. Навіть дихати було важко. Нове місто, чужі люди…

Рятівним стало знайомство з психологом у центрі допомоги для родин військових.

– Він сказав мені просту річ: «Ви маєте право жити. І маєте право знайти себе знову». І тоді я вперше за довгий час відчула, що мене хтось бачить, що я ще існую.

Саме тоді в Ларисі зародилася думка: а що, якби я сама могла підтримувати інших?

– Я знала, що не зможу повернути чоловіка. Але можу стати тим плечем, якого так бракує людям у біді. І це стало для мене сенсом.

У 2024 році Лариса дізналася про програму ваучерів на навчання в межах ініціативи «Робота без бар’єрів». Вона отримала ваучер на суму понад 30 тисяч гривень і вступила на магістратуру за спеціальністю «Психологія».

– Мені було страшно. Я думала: може, запізно починати нове життя у 40 років? Чи вистачить сил? Але коли держава дала мені шанс, я сприйняла це як знак: ти маєш право йти далі.

Сьогодні Лариса слухає лекції з психології травми, пише конспекти і паралельно працює з волонтерськими організаціями, які допомагають переселенцям та військовим.

– Мій біль нікуди не зник. Але тепер я знаю: його можна перетворити на силу. І якщо я зможу врятувати бодай одну людину від відчаю – значить, це нове життя має сенс.

Як отримати ваучер на освіту у вишах Одеси?

Звісно, до рішучих кроків більшість людей підштовхнула війна. Втрачаючи життя, яке будувалося роками, дім, роботу, навіть рідні міста, ми підсвідомо починаємо шукати вихід. Велику роль у цьому відіграла і програма, запроваджена в Україні у 2023 році. Мова йде про ваучер розміром 30 тисяч гривень, який можуть використати ветерани війни, УБД, ВПО через Центр зайнятості. Програма охоплює здобуття нового фаху чи підвищення кваліфікації. Це можливість опанувати нову професію, яка затребувана на ринку праці, або підвищити кваліфікацію. Серед найпопулярніших професій та спеціальностей, за якими навчаються, використовуючи ваучер:

• медсестра,
• кухар,
• соціальний робітник,
• водій,
• психолог.

Хто може отримати ваучер?

Отримати ваучер можуть окремі категорії громадян, які мають професійно-технічну чи вищу освіту, не зареєстровані у службі зайнятості як безробітні та не проходили навчання за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом останніх трьох років. Зокрема, це:

• люди віком старше 45 років, які мають страховий стаж понад 15 років;
• ветерани, учасники бойових дій;
• внутрішньо переміщені особи;
• люди з інвалідністю;
• люди, що отримали поранення внаслідок військової агресії або пройшли полон.

Загалом у 2024 році понад 23 тисячі українців отримали таку державну допомогу. З початку 2025 року – вже понад 13 тисяч.

Чому людина йде вчитися у зрілому віці: думка психолога

У професійній психології бажання отримати освіту у зрілому віці пояснюється концепціями життєвих циклів розвитку (Ерік Еріксон, Деніел Левінсон): після 40 років людина входить у стадію, коли ключовим завданням стає передати досвід і знайти нові сенси, а зміна освіти допомагає пройти цей етап більш гармонійно.

• Криза середнього віку та переоцінка цінностей

Близько 40–45 років у багатьох людей настає період так званої «серединної кризи». Вона проявляється в переосмисленні власних досягнень і запитанні: а чи тим я займаюся в житті? Часто виникає потреба змінити професійну сферу або додати нових сенсів у роботу. Друга чи третя освіта стає інструментом для цього.

• Потреба в самореалізації

За ієрархією потреб Маслоу, після задоволення базових і соціальних запитів актуалізується потреба у творчості, розвитку, реалізації потенціалу. Освіта після 40 – це спосіб реалізувати себе у сфері, яка завжди приваблювала, але раніше була «непрактичною» чи недосяжною.

• Зміна професійної ідентичності
  Психологи відзначають, що професійна ідентичність не є сталою. Вона може змінюватися залежно від зовнішніх умов (криза на ринку праці, нові технології) чи внутрішніх змін (вигорання, інтереси). Друга освіта дозволяє людині створити «нове професійне Я».

• Боротьба з вигоранням
  Після багатьох років у одній сфері часто виникає емоційне виснаження. Навчання дає «свіже повітря» – нові знання, контакти, перспективи. Це працює як психологічна терапія від монотонності та рутини.

• Потреба у контролі та безпеці
  Зміни в економіці та технологіях роблять окремі професії менш затребуваними. Люди після 40 йдуть вчитися, щоб здобути «запасний аеродром» – нову спеціальність, яка гарантує стабільність у майбутньому.
• Приклад для дітей і молодших поколінь
  Батьки часто хочуть показати дітям, що навчання – це цінність. Психологічно це зміцнює внутрішню самооцінку: «Я вчуся не тільки для себе, а й як приклад для інших».

Читайте також:

• Вартість контрактного навчання: чи доступна освіта в Одесі?
• Як отримати грант на навчання у виші від держави: досвід одеситок
• Український диплом за кордоном: чи легко працевлаштуватися за фахом?