В Одеському театрі юного глядача наприкінці липня відбулася прем'єра комедії Вільяма Шекспіра «12 ніч, або Що захочете». На першому показі побував кореспондент «Одеського життя» Олексій Овчинніков, який розповідає, яким вийшло нове сценічне прочитання класичного твору.
Антонім - Данііл Савченко / Автор фото Віктор Собко
Ключові моменти:
Приємно бачити аншлаг в театрі, особливо в нинішні часи, хоча в даному випадку це не випадковість – вистава була поставлена в колаборації двох театральних колективів: самого ТЮГу та театральної лабораторії «Театр на Чайній». Звісно, подивитися премʼєру прийшли прихильники обох одеських театрів. Така співпраця сталася завдяки режисеру-постановнику вистави Євгену Резніченку, який багато працював в «Театрі на Чайній», а нещодавно обійняв посаду головного режисера ТЮГу.
Це третя робота Євгена за доволі короткий термін на новій посаді, і вже не перше звернення до Шекспіра та цієї пʼєси. Цікаво, що режисер обирає найскладніші для постановки пʼєси драматурга – комедійні. У різні роки своєї режисерської карʼєри Євген вже ставив і «Дванадцяту ніч», і «Сон літньої ночі» в Херсонському драмтеатрі, Миколаївському українському театрі і в Одеському театрі ляльок. Але кожного разу це не повтор, а зовсім інше прочитання.
У виставі задіяні: Єгор Карельський, Тетяна Полякова, Ірина Давлатян, Сергій Черноіваненко, Наталія Буренко, Денис Фалюта, Олександр Бойко, Владислав Костика, Олександр Давлатян, Данііл Савченко, Іван Лавренко, Родіон Оборотов, Віталій Черниш.
«Дванадцята ніч, або Що захочете» – одна з найвідоміших романтичних комедій Вільяма Шекспіра. Остання, до речі, комедія драматурга. П’єса названа на честь дванадцятої ночі після Різдва, яка в тогочасній Англії відзначалася гучними карнавалами, переодяганнями та розіграшами. Існує версія, що перша, закрита прем’єра відбулася 6 січня 1601 року (саме на дванадцяту ніч) при дворі королеви Єлизавети I у палаці Вайтголл. Того вечора на королівському бенкеті був присутній почесний гість – італійський дипломат, герцог Орсіно. Вважається, що Шекспір назвав одного з героїв Орсіно саме на честь візиту цього дипломата.
Режисер взяв за основу переклад Юрія Андруховича, тож глядачів таким чином попередили що це буде не історична, а сучасна постановка, як і текст відомого українського письменника.
Уявіть, що все відбувається не в давній Іллірії десь на Адріатиці, а на одеському березі в пляжному комплексі «Іллірія». Художниця-постановниця Анастасія Ільченко дуже влучно використала всі атрибути сучасного пляжу: тапчани, парасольки, пірс, святкові квіткові арки для фотосесій, морозиво та бар. Впродовж всього дійства це художнє рішення активно працює – створює обстановку пляжу. До всього цього режисер додав і прийом зникнення персонажів п’єси через пірнання с пірсу у воду з характерним звуком. Костюми героїв також були відповідними: чоловіки в шортах, а жінки – в купальниках та шикарних пляжних сукнях.
Взагалі, у п’єсі дві головні лінії: лірична і комічна. Якщо в ліричній лінії все досить умовно: і той самий герцог Орсіно у виконанні Єгора Карельського, і графиня Олівія у виконанні Ірини Давлатян змінюють своє кохання та некохання одночасно і, здається, дуже випадково, то в комічній лінії все дуже логічно, та головне – смішно. Денис Фалюта в ролі Тобі Рига, як і завжди, переконливий та хитрий п’яниця, якого можна зустріти в пляжному барі. Олександр Бойко може записати роль Ендрю Трясощока до своїх удач – поєднання «маминої синочки» та хвалька вдалось. Блазень у виконанні Олександра Давлатяна гарний і в пластиці, і в співах (цікаво, що в шекспірівські часи роль Блазня була віддана актору, який також гарно співав). Наталя Буренко в ролі служниці Марії теж була дуже переконлива. А у Владислава Костики у ролі Мальволіо взагалі після антракту був окремий «бенефіс» в жовтих панчохах. Цю сцену легко можна включати в капусники. В цілому комічна лінія впродовж дії перетворилася на головну. Лірична ж, навпаки, відійшла на другий план.
На жаль, численні повітряні тривоги в день премʼєри не дали на сто відсотків насолодитися виставою. Звісно, і акторам було не просто знову й знову занурюватися в роль та карнавальний настрій. Можливо, тому й залишилося відчуття, що виставі треба ще трохи «поваритись» на сцені, щоб прибрати паузи, скоротити переходи між сценами та зробити дійство більш динамічним. А яскравою та з легким еротичним флером ця комедія і так є. Тож в новому театральному сезоні, який розпочнеться у вересні, обов’язково завітайте в ТЮГ щоб досхочу посміятися та подивитьсь на улюблених одеських акторів. Наступний показ відбудеться 10 вересня.
На одному з медальйонів плафону стелі Одеського оперного театру зображена сцена з комедії Шекспіра «12 ніч, або Що захочете». Автор розпису – віденський художник Франц Лефлер. Після пожежі 1925 року розписи були відновлені Михайлом Зандіним.
Читайте також:
В Одесі біля Міського саду відбулася чергова акція «Картонний протест». Молодь і містяни з картонними… Read More
В Одесі почали готуватися до сезону цвітіння амброзії – одного з найнебезпечніших бур’янів для людей… Read More
На півдні Одещини завершили жнива ранніх зернових, але замість очікуваного прибутку фермери та власники земельних… Read More
Понеділок, 3 серпня 2026 року, потішить жителів Одеси справжньою літньою погодою. Синоптики прогнозують сонячний і… Read More
У центральній частині Чорного моря затонув російський контейнеровоз «Яніна» (Yanina), що входить до транспортної групи… Read More
Завтра, у понеділок, 3 серпня 2026 року, енергетики проведуть чергові планові ремонтні роботи на електромережах… Read More