Поради дачникам на другу половину осені: захист, оздоровлення та підготовка до зими

Як оздоровити озимий часник

Традиційно посівний матеріал озимого часнику оздоровлюють протягом трьох років. Але цей цикл можна скоротити до одного року.

Кожні 5-6 років озимий часник потрібно оздоровлювати, і для цього під зиму висівають повітряні цибулини. Наступного року восени отримані однозубки знову висаджують, і тільки на третій рік у вас вийде оздоровлений посівний матеріал.

Оновлення посівного матеріалу за один рік полягає в осінній посадці часнику цілими (!) цибулинами. Попередньо цибулини протруюють будь-яким комплексним препаратом проти хвороб і шкідників згідно з інструкцією протягом півгодини або в настої деревної золи.

У результаті посадки цілою цибулиною кожен зубок прагне утворити свою цибулину, але вони будуть дещо кривобокими. Оскільки часник росте в умовах обмеженого простору, він має підвищену життєстійкість, за рахунок чого і відбувається його оздоровлення. Після посадки таких викривлених зубків наступного року отримаєте якісні сортові цибулини.

Захист рослин: без застосування отрутохімікатів

За постійної профілактики (не рідше ніж один раз на 7-10 днів) проти багатьох хвороб і шкідників можна впоратися без застосування “забійних” отрутохімікатів. Безсумнівною перевагою народних і біопрепаратів є їхня відносна безпека, оскільки плоди можна вживати в їжу вже на другий день.

Фітофтора є найлютішим ворогом помідорів, але на стадії розсади можна обійтися природними фунгіцидами, якщо вчасно зайнятися профілактикою “помідорної чуми”.

Для приготування розчину 200 грамів свіжого часнику зі стрілками пропустити через м’ясорубку, помістити в банку і залити 1 літром води кімнатної температури. Банку закрити й поставити в темне місце на дві доби.

Після ретельної фільтрації настоянку часнику доводять водою до 10 літрів і проводять обприскування кожні 7-10 днів протягом усього сезону вирощування томатів. Ваша праця окупиться і в наступному сезоні, оскільки фітофтори буде значно менше.

Для профілактики фітофторозу і збільшення цукристості томатів у поливну воду можна додавати 2-3 краплі йоду на 10 літрів води.

Аґрус: сорт не всьому голова

Який би сорт аґрусу ви не вирощували, він потребує правильного догляду. І в осінній період можна зробити основні роботи, тим самим весняні клопоти зводячи до мінімуму.

У жовтні саме час захистити аґрус проти грибкових хвороб і шкідників мідьвмісними фунгіцидами, в крайньому разі — одновідсотковим розчином бордоської рідини і системними інсектицидами з розрахунку 1 літр на кущ.

Аґрус досить рано скидає листя, тому його все потрібно прибрати, щоб зимуючі стадії шкідників і хвороб з листя не перейшли в ґрунт. Далі акуратно розпушують ґрунт, ущільнений за час збирання плодів, забезпечивши доступ повітря до коріння. Перекопування ґрунту можна поєднати з видаленням бур’янів, особливо пирію.

Ближче до похолодання проводять вологозарядковий полив із внесенням добрив: пара чайних ложок подвійного суперфосфату і стільки ж хлористого калію, а після закінчення поливу потрібно підсипати під кущ 350-400 грамів деревної золи.

Осінню обрізку проводять, коли обсипалося 90 відсотків листя. Це сигнал про те, що рослина пішла в стан спокою і обрізка їй не зашкодить. Сильну обрізку аґрусу робити не варто, бажано провести санітарну обрізку. Також видаляють пагони, що лежать на землі, користі від них не буде. У підсумку має залишитися п’ять наймолодших гілок з пагонами, бажано поточного року, пагони, старші за п’ять років, можна вирізати, інші вкоротити на половину їхньої довжини.

На замітку

• При посадці дерев кореневу шийку і місце щеплення не заглиблюють, вони повинні знаходитися над поверхнею ґрунту. При посадці смородини, малини, аґрусу та інших чагарникових порід шийку заглиблюють на 5-7 сантиметрів.
• Проти парші дерева яблуні та груші до початку листопаду обприскують розчином сечовини (500-700 грамів на 10 літрів води). Витрата на дерево — 2-5 літрів. Якщо терміни упущені і настав листопад — обробляють опале листя (на 30 квадратних метрів витрачають 700 грамів сечовини на 10 літрів). Усе листя згрібають і відправляють у компостну купу, хворе необроблене краще спалити.
• Кінці гілок смородини, йошти та аґрусу, уражені борошнистою росою, вирізають і спалюють, а кущі обробляють розчином кальцинованої соди (50 грамів на 10 літрів води).
• Перекопування ґрунту проводять на глибину родючого шару, не розбиваючи грудок, щоб ґрунт в осінньо-зимовий період добре наситився вологою і промерз. Це дає змогу також значно знизити чисельність зимуючих шкідників.
• Щоб бульбоцибулини і дітки гладіолусів добре визріли, вони мають перебувати в ґрунті не менше місяця після моменту зрізання суцвіття.
• Починайте заносити в будинок діжкові та горщикові кімнатні квіти, якщо нічна температура опускається нижче 16 градусів.

Для кого небезпечний богомол

Останні роки на присадибних ділянках спостерігається чергова навала комах. Проблеми створюють і богомоли, які майстерно маскуються в листі, наводячи жах своїм зовнішнім виглядом.

Жодної небезпеки богомоли для людини не становлять. Комахи не кусаються, але на гомілках передніх (хапальних) ніг є шипи, якими вони можуть подряпати. Але це станеться лише при спробі схопити богомола руками. Сигналом до атаки є підняті вгору передні кінцівки. Клешні деяких богомолів здатні накопичувати пружну енергію і вивільняти її з вибуховою швидкістю, не залишаючи жертві жодних шансів.

Молоді особини харчуються мухами, з віком полюють на жаб, ящірок, гризунів, бджіл і навіть дрібних птахів. У деяких країнах богомолів люблять за те, що вони знищують шкідливих комах на полях. За часів СРСР навіть намагалися використовувати богомолів для боротьби зі шкідниками, але через бджіл від цієї ідеї відмовилися.

Живуть богомоли близько одного року, за цей час самки виростають до 7,5 сантиметра, а самці — до 5,2 сантиметра, полюють, відкладають яйця і вмирають. Самка під час спарювання відгризає самцеві голову. Біологи припускають, що спарювання починається лише після того, коли самець втрачає голову. Ще одна з причин канібалізму — самка потребує протеїну для розвитку потомства.

Хочеться сподіватися, що богомоли не залишать поза увагою різних клопів і цикадок, які стали справжнім лихом на присадибних ділянках.

Чим відрізняються різні “фоски”

Азофоска і нітроамофоска (скорочено NPK) — одне й те саме комплексне добриво, до складу якого входить три основні компоненти — азот, фосфор і калій, а також у незначній кількості — магній і сірка.

Випускається воно у вигляді негігроскопічних, розсипчастих рожевих гранул, містить хлор. Залежно від марки має різне співвідношення NPK. Також можна зустріти ще нітрофоску й амофоску, це означає, що в добриві міститься азот.

“Нітро” — нітратна форма азоту, сприяє накопиченню нітратів у плодах, не рекомендується вносити в другій половині літа. “Амо” — амонійна форма азоту, в плані накопичення нітратів нешкідливіша, але, як будь-яке азотне добриво, провокує ріст бадилля замість плодів. Вносити теж краще в першій половині весняно-літнього сезону.

“Фос” говорить про наявність фосфору, а “ка” — про присутність калію. При використанні тільки амофосу, для комплексного підживлення доведеться додатково вносити калійне добриво.

Нітрофоска відрізняється від нітроамофоски способом отримання, кольором (її гранули сірі або білі) і біднішим складом. Найпопулярніші марки містять NPK, а деякі — ще й магній (Mg): 16:16:16; 15-10-15-2; 8-12-24-4; 10-4-7-0,2.

Зазвичай застосовують три різновиди нітрофоски: сірчанокисла (для підживлення огірків, кабачків, капусти, томатів і бобових культур), фосфоритна або суперфосфатна (для томатів), сульфатна (для квітів).

Багаторічні овочі: час пересадок і розмноження

На початку жовтня саме час пересадити і розмножити багаторічники, що ростуть на одному місці більше трьох років. Особливо необхідне таке пересаджування щавлю, ревеню, спаржі, любистку, багаторічним цибулям, топінамбуру, естрагону, стахісу і хріну.

У щавлю зріжте все велике листя і викопайте кущики. Коріння довжиною понад 20 сантиметрів вкорочують на чверть. На новій грядці кущики висадіть на відстані 20 сантиметрів і добре полийте.

Кореневища шніт-цибулі та інших багаторічних різновидів цибулі розділіть на 2-3 частини. Трохи вкоротіть коріння. Розсадіть на відстані 15 сантиметрів один від одного і 35 сантиметрів між рядами (15х15-35).

Для хрону, щоб він не розповзався по ділянці, на новому місці підготуйте спеціальну грядку, огороджену по периметру на глибину 30 сантиметрів вкопаними листами шиферу або жерсті. Розріжте корінці на частини завдовжки 3-4 сантиметри і висадіть їх за схемою 25×25-70 сантиметрів. Аналогічно обмежують поширення топінамбура, витримуючи схему посадки 70х70-80 сантиметрів.

Естрагон можна розсадити живцями (краще висаджувати навесні) або діленками. Кореневища намагайтеся ділити так, щоб на кожній частині залишалося не менше 6 живих пагонів. Розсаджуйте діленки за схемою 40х40-60 сантиметрів. Відразу після пересадки вкоротіть стебла до 20 сантиметрів.

Кущі стахісу розділіть так само як естрагон, і розсадіть за схемою 25х25-50 сантиметрів.

Приманка: напоїть слимаків водою

Нинішня осінь на Одещині видалася як ніколи теплою і посушливою. Навіть шкідники, здається, загинули або заздалегідь пішли в сплячку.

Однак не варто розслаблятися. Наприклад, всюдисущі слимаки не завжди ховаються (за задумом дачників) під шматком фанери, де вночі має накопичуватися волога. Вони примудряються виповзати на будь-які ємності з водою, щоб напитися.

Замість шматків фанери, поки стоїть посуха, розкладіть на ділянці старі сковорідки або будь-які підходящі плоскі ємності, наповнені по вінця водою. Щойно стемніє, полчища слимаків приповзуть на водопій, буквально гірляндами звисаючи над водою. Вам залишиться регулярно і якомога частіше їх збирати в герметичну ємність, припудрювати попелом, содою або дрібною тирсою, щоб до ранку вони загинули від зневоднення.