Що робити зі зрадниками та умови для переговорів з росією

Іспанія. «El Mundo» – «Україна шукає проросійських колабораціоністів, аби притягнути їх до відповідальності».

Київ переслідуватиме тих, хто допомагав російським окупантам на звільнених територіях

Його підпис — перекручені каракулі, щось на зразок «Тус», але почерк дитини цілком зрозумілий. Мер Тростянця Юрій Бова, який говорить російською мовою, зберігає щоденник, який залишив в окопі юний ворожий солдат. Бова читає перші речення, написані 5 березня: «Нам сказали, що ми їдемо воювати проти нацистів, а ми поводимося як фашисти». Він перегортає сторінки та обирає ще один цікавий абзац: «Говорили, що ми маємо звільнити Україну, але всі тут нас зневажають». Щоденник, за словами його нинішнього власника, потрапить у майбутній музей.

Юрів Бова був обраний на місцевих виборах, але має військову форму, як і весь уряд Зеленського. Коли почалося вторгнення в Україну, його ім’я було у чорних списках, які вели росіяни. Його місто — одне з найзаможніших у Сумській області, що межує з Росією, тому загарбники не змусили на себе довго чекати. Перед тим, як увійшли танки Z, Бова сховався у сусідньому лісі з групою опору та телефоном, з якого він намагався продовжувати керувати містом на відстані. «Якби вони впіймали мене в той момент, вони б закатували мене до смерті», — каже він.

Його група допомагала українській армії виявляти і боротися з росіянами, які оселилися у місті. Влучною артилерійською атакою вони знищили цілу колону російської бронетехніки, в центрі міста, разом із старим радянським танком Т34, що стояв на постаменті, який також був пошкоджений.

Цією атакою Юрій Бова та його люди зуміли вибити окупантів, але тепер перед ними постає та сама проблема, що й перед усією звільненою Україною: переслідувати та судити тих українських громадян, які вирішили з ними співпрацювати. «Росіяни розстріляли б нас. Ми дамо їм справедливий суд», – каже Бова.

Мер хоче дати зрозуміти, що влада розрізняє два типи людей: тих, хто був змушений допомагати ворогові, тому що їх життю загрожувала небезпека, серед яких багато вчителів-українців, змушених викладати в російській системі освіти, і тільки цією мовою, і тих, хто робив це добровільно, щоб отримати з цього користь. В усіх звільнених селах, селищах та містах були й ті, й інші. З першими нічого не станеться. Багато хто з останніх втік до Росії або ховається. У відкритому провадженні є сотні, якщо не тисячі справ.

Під слідством

Бова описує явний випадок колабораціонізму у Тростянці: «У нас на вулиці кілька людей під слідством. Всі сусіди знають, що співпрацювали з росіянами, але нам потрібні докази. Йдеться про сім’ю пекарів, які годували все населення»,  – зазначає Бова.

«У перший тиждень вторгнення у них закінчилося борошно, і вони зателефонували мені, щоби сказати про це. У мене були мішки з борошном на складі, який я ховав. Я вирішив сказати їм, де це, щоб вони могли продовжувати пекти хліб для жителів Тростянця. Через два тижні ці пекарі виявили місцезнаходження складу і викрали там все, що призначалося для мирних мешканців. І зробив це  той самий чоловік, що потім став російським гауляйтером  (керівник окупованої території в нацистській термінології). Очевидно, що він прийняв цю роль раніше за окупантів», — каже Бова зі злістю.

«У місті всі підприємства були пограбовані. Вони навіть не залишили магніти на дверцятах холодильників, але їхня пекарня та аптека продовжували нормально працювати. Зробили вони це з дозволу російських окупантів. Його колеги з пекарні стали донощиками на інших сусідів. Великої зради немає. За ті місяці окупації росіяни вбили 50 мирних жителів Тростянця. «У нас є фото та відео всього, але на даний момент у СІЗО сидить лише один із них, той, якого призначили гауляйтером. Вони колабораціоністи, без сумніву».

Багато бойовиків з проросійських партій, наприклад, Віктора Медведчука чи Віктора Януковича, справжні проплачені Росією сателіти, відкрито співпрацювали з окупантами в кожному з міст України, але київську владу непокоїть не це – під українським законом, багато пожежників, поліцейських, лікарів та державних службовців працювали на своїх постах, підкоряючись ворогові. Відстань між терором російських окупантів та цілеспрямованою допомогою у деяких випадках виявляється занадто короткою. Українське правосуддя постарається, як запевняють у Києві, бути точним у таких діях, щоб не викликати зворотного ефекту.

США. «The Washington Times» – «Зеленський відкритий до переговорів, висуває умови миру з Росією.» (Перша шпальта)

США. «WSJ» – «Київ визначив умови переговорів про припинення війни» (Перша шпальта+стаття)

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до «справжніх мирних переговорів» з Росією після тиску з боку західних покровителів, які вимагають показати готовність до переговорів на тлі побоювань щодо видатків на восьмимісячну війну.

Зеленський сказав, що українські умови для переговорів включають повернення контролю України над її територіями, компенсацію Києву за вторгнення Москви та притягнення до відповідальності винних у військових злочинах.

Увечері у понеділок він сказав, що зусилля мають бути зосереджені на «зупинці російської агресії, відновленні нашої територіальної цілісності та примушенні Росії до справжніх мирних переговорів».

Перспективи майбутніх мирних переговорів є невеликими, оскільки обидві сторони все ще вірять, що можуть перемогти. Україна досягла значних успіхів на полі бою в останні місяці і потребує більшого. Росія вважає, що зможе перетиснути Захід та позбавити Київ підтримки Заходу, а західні столиці заявили, що Кремль ескалює війну, а не шукає переговорів.

Офіційні особи США та Європи заявили, що Україна має визначити умови будь-якого прийнятного врегулювання.

Але в останні тижні західні офіційні особи прагнули розширити своє послання від неодноразових обіцянок військової та економічної підтримки, щоб почати говорити про мирний кінець війни, відповідаючи на тиск усередині країни та на заклики у значній частині світу.

Новини:

1. Зеленський в Україні заявив, що готовий до «справжніх мирних переговорів» з Росією після тиску з боку західних покровителів, які вимагають показати готовність до переговорів на тлі побоювань щодо витрат восьмимісячної війни.
2. Європейський союз сподівається зафіксувати економічну підтримку Києва у розмірі 18 мільярдів доларів наступного року таким чином, щоб Брюссель мав більше можливостей для забезпечення доставки грошей.

Підготував Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ

Заглавне фото: Біляївка.City