Рибна реформа: чому дунайські рибалки шоковані впровадженням аукціонів

Аукціон на вилов риби через Prozorro

Перше оголошення про проведення аукціону з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів опубліковано в державній системі «Prozorro.Продажі».

Рибалки піддали жорсткій критиці нововведення. Вони моделюють можливі сценарії, які, на їхню думку, призведуть до негативних наслідків.

Перша проблема полягає в тому, що будь-який громадянин України, який не має жодного відношення до рибної галузі, може взяти участь в аукціоні та придбати лот.

— Припустимо, аукціон виграє і купує лот мешканець Черкас, — розмірковує голова Вилківської громади Матвій Іванов. — Я нічого проти мешканців інших регіонів України не маю, тільки питання: житель Черкас приїде до нас у Придунав’я зі своїми човнами, мережами та людьми? Ні, швидше за все, він найматиме на роботу наших же рибалок. І вони працюватимуть, бо вклали кошти в човни, в снасті – їм треба годувати сім’ї. Виходить, у наявному ланцюжку «рибалка – риба – ринок» з’являється ще один учасник, посередник. Це призведе до того, що буде зменшено оплату праці рибалок та піднято ціни на рибу на ринку. Навіщо це робити? Друге питання: а де власник лота сплачуватиме податки? Звичайно, за місцем реєстрації своєї юридичної особи у Черкасах. І як на це подивиться Вилківська громада, бюджет якої залежить від рибної галузі? І питань, на які поки що немає відповідей, дуже багато.

Документи та бюрократія для лову риби

У професійних рибалок є безліч зауважень щодо інших нюансів промислу.

— Після того, як відбудеться аукціон, потрібно буде підготувати відповідний пакет документів, підписати договір з Державним агентством рибного господарства, — розповідає про майбутні процедури директор ПП «Екватор» Іван Шевченко, підприємство якого веде промисел на Дунаї, в акваторії Ренійського порту.

— Ми порахували: якщо всі процедури пройти максимально швидко, для цього знадобиться півтора місяця. Тобто друга половина лютого та березень. Отже, вийти на промисел оселедця цього року ми зможемо лише у квітні. У кращому разі місяць попрацюємо, а потім набуде чинності заборона на лов оселедця. Дата його початку заздалегідь нам не відома, оскільки щороку вона різна – все залежить від погодних умов, від початку масового підйому оселедця вгору Дунаєм на нерест. Ще одна проблема, закладена у реформі, – необхідність купівлі лота на цілий рік. Але в період широкомасштабної війни будь-якої миті може бути введена заборона виходу на воду. Тобто ми гроші вкладемо, а човни стоятимуть без діла.

Непродумана система лотів на вилов

Є у Івана Шевченка зауваження до самих лотів, які діляться на малі, середні та великі.

Ми, наприклад, маємо намір придбати малий лот, який дозволяє виловити 7,661 тонни оселедця плюс 204 кг судака, 331 кг ляща, 844 кг сазана. Для нашого підприємства 7 тонн «дунайки» – великий показник, зазвичай, за сезон ми ловимо менше. Але малих лотів всього п’ять на весь Дунай це дуже мало. На мій погляд, доцільно збільшити їхню кількість, а великі, які можуть здолати лише великі рибодобувні підприємства, зменшити.

Початкова ціна реалізації малого лота – 12,58 тисячі гривень. Але вона може суттєво підвищитися, якщо зіткнуться амбіції кількох претендентів. І критерій відбору буде лише один – гроші. Наявність матеріальної бази, пояснює Іван Шевченко, треба буде подати тільки після підписання договору з держагентством.

— Я вважаю, що доцільно до аукціону допускати тільки спеціалізовані підприємства, адже до рибного промислу пред’являється багато вимог, — каже керівник ПП «Екватор».

Про реформи під час війни

Цей сезон для рибалок, які працюють на Дунаї, буде і фізично дуже важким: в умовах блокади агресором гаваней Великої Одеси рух кораблів і барж по річці став набагато інтенсивнішим. Рибалкам належить постійно маневрувати між ними. У умовах необхідно розробити механізм, що дозволяє оперативно коригувати ділянки промислу. На сьогодні таке не передбачено.

— Ми розуміємо, що законодавець проводить реформу, щоб рибна галузь України працювала за європейськими стандартами, щоб усе було прозоро, — сказав Іван Шевченко. – Але в період широкомасштабної війни реформа лише ускладнює і так важку ситуацію. Торік у період оселедцевої путини нам вдалося порибалити лише близько трьох тижнів. Тоді як румунські рибалки на Дунаї постійно працювали.

18 лютого в Ізмаїлі відбулася зустріч керівників підприємств агропромислового комплексу, у тому числі й рибалок, із міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським. Принципова позиція міністерства – забезпечити прозорість у роботі підприємств рибної галузі та збільшити надходження до державного бюджету. Він наполягає на проведенні аукціонів, решту згоден обговорювати.