Ретиніт: дуже небезпечне захворювання очей, яке можна проґавити

Різновид захворювання на ретиніт

Ретиніт – це запалення сітчастої оболонки очного яблука, яка виконує важливі зорові функції: від неї залежить гострота зору, сприйняття кольорової гами, здатність бачити у темряві. При ураженні сітківки усі ці показники швидко і помітно погіршуються.

Запалення буває:

• однобічне;
• двобічне;
• гостре;
• хронічне;
• тотальне ураження — поширення на всю сітківку;
• периферична форма — поширення на краї сітківки;
• задній ретиніт — поширення на тільки на задні відділи сітківки.

Захворювання часто протікає одночасно із запальним процесом у судинній оболонці ока – хоріоідеєю, у цьому разі ставиться діагноз хоріоретиніт.

Основні причини захворювання на ретиніт

Ретиніт ділиться на ендогенний – що виник унаслідок впливу внутрішніх причин, і екзогенний – викликаний зовнішніми чинниками. Найчастішими причинами захворювання стають різні бактерії, віруси, грибки, а також токсини, що утворилися внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів. Інфекція, що викликала запалення, може бути як гострою, так і хронічною – наприклад, при пневмонії, пієлонефриті, ендокардиті, герпесі, грипі, кору, туберкульозі.

Крім того, ретиніт здатний виникати внаслідок атаки на тканини ока власної імунної системи, через порушення обміну речовин або ураження судин – при ревматологічних захворюваннях, цукровому діабеті, хворобах крові.

Рідше бувають екзогенні ретиніти, коли сітківка запалюється внаслідок дії механічних чинників – травми, опіку, а також іонізуючого або ультрафіолетового випромінювання. Велику роль відіграє і спадкова схильність, але іноді причина розвитку захворювання залишається нез’ясованою.

Як проявляється ретиніт

Виразність симптомів ретиніту залежить від локалізації патологічного процесу та форми захворювання.

Оскільки запалення сітківки найчастіше протікає безболісно, основним проявом ретиніту стає зниження гостроти зору. При ураженні периферії сітківки відбувається звуження або випадання певних ділянок поля зору, знижується пристосованість ока при переході від світла до темряви. Може постраждати й сприйняття кольору. Нерідко пацієнт скаржиться на розпливчасті або спотворені контури предметів, появу перед очима іскор, спалахів, блискавок.

Що стосується процесів, що відбуваються в оці, то при ретиніті можуть спостерігатися звуження або розширення судин, крововиливи в сітківці та під нею, утворення рідини в склоподібному тілі, рубцювання тканини сітківки.

Як лікувати ретиніт

Діагностикою та лікуванням ретиніту займається лікар-офтальмолог, за потреби залучаючи інших вузьких фахівців – ревматолога, ендокринолога, інфекціоніста.

Для встановлення діагнозу використовуються такі методи, як офтальмоскопія (огляд очного дна), візометрія (оцінка гостроти зору), периметрія (дослідження полів зору), електроретинографія або флюоресцентна ангіографія (методи вивчення судинної системи сітківки), біомікроскопія (огляд структур ока за допомогою щілинної лампи), а також аналізи крові для виявлення інфекційного збудника.

Лікування ретиніту безпосередньо залежить від причини, що його викликала. Зазвичай застосовується комплексний протизапальний підхід: антибіотики (очні краплі або ін’єкції), кортикостероїди (мазі або краплі), противірусні засоби. При специфічних запаленнях інфекцій призначаються препарати для лікування конкретної інфекції.

Крім цього, використовуються спазмолітичні та судинорозширювальні краплі для очей, а також засоби, що покращують метаболізм у тканинах.

У деяких випадках для лікування запалення сітківки потрібні лазерні або хірургічні методи.

Чи можна запобігти запаленню сітківки?

Для попередження проблем із сітківкою важливо регулярно проходити огляд в офтальмолога, контролювати хронічні захворювання і своєчасно лікувати осередки інфекції в організмі. Також важливо не пропустити перших проявів ретиніту, оскільки його результатом часто стає необоротне погіршення зору.