Спеціальні установи для порятунку жінок в Одесі XIX століття

Ці заклади були відомі як Магдалинські притулки, а вони з’явилися в Одесі в другій половині ХІХ століття. Про те, для чого служили ці установи, хто в них перебував та про інші особливості розповідає сайт Одеські Novyny.live novyny.live/odessa.

Допомога на шляху до виправлення

Створювалися Магдалинські притулки для жінок, які збилися з вірного шляху, а назву свою вони отримали на честь відомої грішниці, яка покаялася у своїх діяннях. Ці установи були покликані і словом, і ділом допомогти жінкам виправитися, переглянути спосіб життя, погляди на нього. Основні методи, завдяки яким це досягалося, – покаяння, молитви та трудотерапія.

Опинитися в Магдалинському притулку могли тільки жінки, які щиро хотіли змінити своє життя і були готові до щирого каяття у своїх гріхах. Рішення вступити до такої спеціалізованої установи мало бути прийняте лише самостійно, при цьому значення не мали ані соціальний статус, ані віросповідання, ані інші обставини. Але відомо, що основним контингентом притулків були молоді жінки.

Діяльність жінок у Магдалинських притулках

Ті, що перебували в них і бажали стати на шлях виправлення та подолати його, слухали ранкові та вечірні молитви, а двічі на тиждень спілкувалися зі священиком. До їхніх обов’язків входила і присутність на богослужіннях, дотримання посту. Крім того, вони повинні були виконувати звичайні побутові завдання – займатися прибиранням приміщення, пошиттям одягу для себе, пранням тощо.

Цим діяльність жінок у Магдалинських притулках не обмежувалася. Вільний час вони могли присвячувати рукоділлю, навчанню, опануванню ремесел. Дозволялося їм виконувати роботу на замовлення. Перебувати в установі потрібно було протягом року, але з дозволу керівництва цей термін міг бути збільшений.

Жінкам, які по закінченні свого перебування в ній показували високі результати свого виправлення, отримували спеціальне свідоцтво, яке видавалося замість документу, що свідчив про непристойне минуле.

За час існування Магдалинських притулків на перевихованні в них побувало 667 жінок, 522 з яких розпочали нове життя, а це 78% від загальної кількості. На жаль, правдивість цієї статистики сьогодні підтвердити чи спростувати неможливо.

Складно уявити щось подібне сьогодні, чи не так?