Підсумки першого року війни в Україні: економіка, політика та суспільство

Економіка: залежність від країн-партнерів

Після початку вторгнення Росії безліч підприємств в Україні було знищено, розірвано логістичні ланцюги. Війна сповільнила чи припинила роботу 86% українських компаній.

Експортні поставки з України були практично заблоковані. У липні все ж таки вдалося укласти «зернову угоду». І в результаті її роботи Україна заробила близько семи мільярдів доларів.

Надходження від податку на додану вартість — найбільшого джерела доходів держбюджету, — скоротилися вдвічі. Водночас на оборону було спрямовано 65% усіх його видатків.

Головним джерелом покриття потреб держбюджету України стали зовнішні позики. Основні держави-донори — США, Німеччина, країни ЄС, Канада, Великобританія. І за фактом сьогодні бюджет України на 50% залежить від зовнішньої фінансової допомоги. Саме міжнародні надходження спрямовують на виплати бюджетникам, пенсіонерам, переселенцям, одержувачам субсидій.

Зовнішні позики призводять до значного збільшення державного боргу. Згідно з проектом бюджету України на 2023 рік, загальний борг держави збільшиться на 82% і становитиме 6,4 трильйона гривень.

До того ж через численні масовані ракетні атаки відновлення потребує енергоструктура України. За оцінкою офіційних осіб, для цього державі щомісяця потрібно близько двох мільярдів доларів додаткових дотацій.

Збільшення дефіциту бюджету, держборгу, зниження валютних резервів і доходів від експорту ведуть до подальшого зростання інфляції. За підсумками 2022 року вона становитиме в Україні близько 30%. Курс долара Нацбанк зафіксував на рівні 36,9 гривні.

Усього, за заявою глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, збитки, завдані Росії Україні, оцінюються в 600 мільярдів євро.

Політика: на шляху до ЄС та НАТО

Майже одразу після початку війни Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу. І вже набула статусу країни-кандидата. Щоб вступити до ЄС, Україна проводить судові антикорупційні, антиолігархічні реформи, ухвалює новий закон про медіа, запроваджує рекомендації Венеціанської комісії щодо національних меншин.

У грудні Верховна Рада формально завершила виконання цих зобов’язань. Оцінити прогрес України на шляху до ЄС Європейська Комісія має навесні 2023 року.

Також Україна подала заявку на вступ до НАТО в прискореному порядку. Її вже підтримали 11 країн Альянсу. Але рішення мають ухвалити всі учасники. Поки що такої єдності немає. Основне побоювання членів Альянсу — вступ України до НАТО на цьому етапі призведе до залучення держав, які входять до нього, у війну з росією.

У листопаді президент Зеленський виступив перед представниками країн «Великої двадцятки» на саміті в Індонезії, де озвучив «формулу світу». Її основні пункти:

• радіаційна, ядерна, енергетична безпека;
• відновлення територіальної цілісності;
• виведення російських військ та припинення бойових дій;
• гарантії безпеки України.

Мирний план України був підтриманий. Це означає, що країни-союзники готові максимально посилити тиск на РФ.

У грудні Зеленський зустрівся з президентом США Байденом. Тоді Білий дім запевнив нас у подальшій фінансовій та військовій допомозі. А вже 20 лютого Джо Байден із неоголошеним візитом відвідав Київ та анонсував новий пакет військової допомоги Україні на пів мільярда доларів. До нього увійдуть:

• додаткові снаряди для Хімарсів;
• артилерійські та мінометні снаряди;
• чотири радари для спостереження за повітряним простором;
• додаткові Джавеліни;
• близько двох тисяч протитанкових ракет;
• чотири БМП Бредлі;
• дві евакуаційні машини;
• прилади нічного бачення;
• протипіхотні міни та підривні заряди;
• системи безпечного зв’язку;
• медикаменти;
• запчастини, польове обладнання тощо.

Суспільство: солідарність та втома від проблем

З початком війни в українському суспільстві стався справжній вибух соціальної солідарності, який об’єднав усі верстви населення. Величезна кількість людей вирушила до військкоматів, записалася в територіальну оборону, стала волонтерами.

Стрімко зросла підтримка президента Зеленського. За даними аналітичного центру, його діяльність сьогодні схвалюють від 88% до 91% громадян.

На думку аналітиків, в основному завдяки згуртуванню українського суспільства бліцкриг «спецоперації» Росії зазнав невдачі. І сила спротиву, виявлена в перші дні повномасштабної агресії, значною мірою вплинула на ступінь військової та фінансової підтримки, наданої згодом Україні.

– У тому, що в перші дні війни країна вистояла під натиском збройних сил Росії, значну роль відіграв морально-психологічний фактор — внутрішній героїзм суспільства і ЗСУ. Але, на жаль, влада значною мірою недооцінює цей фактор і не вважає за потрібне його посилювати, — вважає експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.

Агресія Росії, що перейшла в затяжну фазу, стала для українців важким випробуванням. Психологи відзначають: регулярні відключення світла, періодична відсутність опалення, води, зв’язку призводить до того, що в суспільстві накопичується втома та роздратування. І якщо ситуація не зміниться на краще, це може призвести до додаткової міграції населення з України.

А вже на сьогодні за кордоном знаходяться 12 мільйонів наших співгромадян. Понад 7,7 мільйона українців є внутрішньо переміщеними особами. Кількість безробітних в Україні, за оцінками Мінекономіки, налічує 2,6 мільйона людей.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Читайте також: Прогноз на 2023 рік: «війна на виснаження» та залежність від Заходу