Перші шпальти світових ЗМІ про війну в Україні: 2 червня

Головні теми: Україна чекає на зброю США. Ураган на ринку фінансових послуг, через війну в Україні прогнозує крупна інвестиційна компанія. Володимир Зеленський визнає, що щодня гине до 100 українських солдатів та 500 зазнають поранень. Шотландські сльози в ніч гордості за Україну – збірна України перемогла Шотландію в відборі до чемпіонату світу з футболу. Росія застерігає США від прямої конфронтації.

Постачання західних ракет в Україну нервують Москву. Зараз Австрія платить ціну у вигляді найвищого рівня інфляції з середини 1970-х років за дешевий газ від Росії який отримувала раніше. Контракт на поставку газу з Росії в Австрію діє до 2040 року. Данія за результатами референдуму приєднується до Спільної оборонної політики Євросоюзу. Уряд Німеччини обіцяє Києву ракетні установки та зенітні комплекси

Лавров: Туреччина організує розмінування українських портів. Орбан захищає Кирила та блокує санкції ЄС. Санкції проти Росії посилюють тиск на слабку економіку ЄС. Пан Лавров, в понеділок, розпочав тур по арабському регіону.

Британія

«The Financial Times» пише про попередження виконавчого директора JP Morgan Chase до інвесторів, щоб вони готувалися до економічного «урагану», оскільки війна в Україні та Федеральна резервна система США вражають ринки.

Газета зазначає, що Джеймі Даймон минулого тижня називав глобальні економічні загрози «грозовими хмарами», але згодом посилив свою риторику. Газета цитує його слова на конференції з «Я сказав, що це грозові хмари, тут великі грозові хмари. Але це насправді ураган»

«Україна чекає на зброю США» – заголовок під «шапкою газети»

«The Guardian» – «Більша частина ключового східного міста тепер у руках росіян»

Російські сили зараз контролюють понад дві третини ключового східноукраїнського міста Сєверодонецька, при цьому президент Володимир Зеленський визнає, що щодня гине до 100 українських солдатів та 500 зазнають поранень.

У зв’язку з запеклими вуличними боями у Сєвєродонецьку західні офіційні особи припустили, що місто Слов’янськ було ймовірною наступною метою російського наступу, яке досягло успіхів за останні два тижні, навіть незважаючи на те, що адміністрація Байдена оголосила, що направляє до Києва передові ракетні системи.

Підтверджуючи останні успіхи у Сєвєродонецьку, губернатор Луганської області Сергій Гайдай заявив учора, що Росія контролює 70% міста, додавши: «Деякі українські війська відступили на вигідніші, заздалегідь підготовлені позиції». Гайдай також сказав, що російські війська підірвали резервуар із азотною кислотою на Сєверодонецькому хімічному заводі, і наказав мешканцям залишатися у сховищах.

Високий рівень виснаження з української сторони Зеленський визнав в інтерв’ю американському телеканалу Newsmax. “Ситуація дуже складна; ми втрачаємо 60-100 солдатів на день убитими в бою і близько 500 людей пораненими в бою. Тож ми тримаємо свої оборонні периметри».

Європа

Австрія. «DER STANDARD». «Росія застерігає США від прямої конфронтації»

Постачання західних ракет в Україну нервують Москву

В українському конфлікті зростає напруга. Після того, як США оголосили про нові поставки зброї Києву, Росія заявила, що такий крок збільшить ризик прямої конфронтації між російськими та американськими військами. Прагнення США «завдати стратегічної поразки Росії», заявив заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, є «безпрецедентним і небезпечним».

Міністр закордонних справ Сергій Лавров попередив США, що у конфлікт може бути втягнута «третя країна». Раніше Вашингтон зобов’язався поставити нову зброю на суму 700 мільйонів доларів. Сюди входить американська артилерійська система Himar. Про його надання Києву останніми днями точилися бурхливі дискусії. Однак тепер Київ пообіцяв Сполученим Штатам не атакувати за допомогою системи будь-якої мети у Росії, заявив Білий дім. Тож можлива доставка.

Проте вранці у середу у самій Москві посилилася напруженість. Ядерні сили провели навчання в Іванівській області на північний схід від Москви. Там пройшли навчання близько тисячі солдатів.

На полі бою російські війська продовжують настання. Як повідомлялося в середу, вони зайняли понад половину стратегічно важливого Сєверодонецька на Донбасі. Президент Володимир Зеленський каже, що щодня гине 100 українських солдатів.

«Salzburger Nachrichten». Колонка: «Це також частина рахунків»

Австрія тепер платить за десятиліття дешевого російського газу. Це не вина будь-якої окремої плати OMV.

Група інвесторів IVA, невтомний поборник дрібних акціонерів Австрії, хоче розрахуватися з проросійським екс-босом Райнером Зеле на загальних зборах частково державної нафтогазохімічної компанії OMV і відмовитися від його послуг. На практиці IVA може лише закликати мажоритарних власників вжити заходів проти генерального директора, якого змінили минулого року. І це так, до речі.

Спроба звинуватити Зеле, який ніколи не приховував своєї любові до Росії, у величезній залежності Австрії від російського газу, м’яко кажучи, самовпевнені. Тісні стосунки між Віднем і Москвою були ще до того, як корінна німецька душа зайняла цю посаду в 2015 році. Правда, за його часів OMV придбала частку в газовому родовищі в Сибіру, ​​і контракт на постачання газу, який діяв до 2028 року, був передчасно продовжений до 2040 року.

Але нагадаю, що це не були таємні угоди. Контракт на поставку було підписано рівно чотири роки тому у Відні з нагоди «золотого весілля» між OMV і Газпромом. А за цим буквально стояли президент Росії Володимир Путін і канцлер Себастьян Курц. До речі, є такі ж дружні фотографії з червня 2014 року, коли попередник Зеле Герхард Ройс запечатав з Газпромом трубопровід «Південний потік», який врешті провалився, а Путін зустрівся з тодішнім канцлером Вернером Файманом.

Російський природний газ, який з 1968 року надходить до Австрії та через неї по трубопроводах, був дешевим і допомагав національній економіці конкурувати на міжнародному рівні. Це було надійно, за винятком січня 2009 року, коли Росія припинила поставки газу в Україну. Довгостроковий контракт з росіянами вважався перевагою. Природний газ має стати «мостом» до світу відновлюваної енергетики в ЄС, оскільки він трохи менш шкідливий для клімату, ніж вугілля та нафта.

Було достатньо ознак того, що залежність від російського газу та такого автократа, як Путін, можуть стати небезпечними. Про це попереджали не лише дисиденти та кліматичні активісти. Це стало зрозуміло найпізніше після анексії Росією українського півострова Крим у 2014 році. Визначення корпоративної стратегії є обов’язком ради директорів. Республіка, як основний акціонер, могла внести уточнення через своїх представників у Наглядовій раді. Але вона не має. Зараз Австрія платить за це ціну у вигляді найвищого рівня інфляції з середини 1970-х років. Це також частина рахунків

Данія. «Politiken». Редакційна колонка: «Дякую, Данія»

*У Данії, 1 червня, пройшов референдум на якому визначилось що Данія приєднується до Спільної оборонної політики Євросоюзу. На референдумі, цю ініціативу підтримала переважна більшість данців (понад 70 відсотків) датчан – (прим. Сергій Чернявський)

Зрештою, Данія обрала Європу.

Остаточно! Через три десятиліття данці з радістю обрали щиру та беззастережну єдність із рештою Європи. Після того, як у середу було прийнято масивне «так», йому вдалося після кількох спроб скасувати одне з застережень Данії щодо ЄС. Дякую за це, Даніє.

Дякую за те, що ви дали зрозуміти решті Європи, що датський народ на знак солідарності візьме на себе у майбутньому повну та повну відповідальність за спільну європейську політику оборони та безпеки. Дякуємо за зміцнення історичної лінії, яка йде від мирного проекту, створеного нашими предками після Другої світової війни, до війни, яку нині знову трагічно переживає Європа. Дякуємо за чіткий і недвозначний сигнал Путіну про те, що поділ, який він намагався створити в Європі, лише зміцнив єдність, тепер ще й посилення відповідальності Данії.

Але насамперед: дякую за те, що велика кількість датчан 1 червня показала майбутнім поколінням, що Данія найкраще справляється зі своєю долею як маленька держава у тісній співпраці з нашими європейськими сусідами.

Звичайно, можна було б побажати більшої явки, але головне, не було жодних сумнівів.

США відзначили і прямо заявили, що вони як лідер вільного світу дедалі більше дивляться у бік Азії і не будуть вічно бути поліцейськими всього світу. Європа має взяти на себе велику відповідальність за турботу про власну безпеку. Його тут просто не було більш як через три чверті століття після закінчення Другої світової війни.

Захисну резервацію було створено у мирній ейфорії після падіння Стіни та розпаду Радянського Союзу, коли ніхто не думав, що старомодна агресивна війна знову стане реальністю на європейській землі. На жаль, це знову відбувається зараз, і очевидно, що це вимагає народних та політичних дій, щоб за референдумом «так» наслідували конкретні дії. Зі скасуванням оборонного застереження Данія не усвідомлює реальність, що змінилася, з дня на день. Але у нас з’являться нові можливості зробити активний внесок, коли загальні контури європейської політики в галузі оборони та безпеки закладатимуться в світі, що змінився.

Маючи більшість у Фолькетингу (парламент), ми тепер можемо вирішити, чи хочемо ми зробити свій внесок у миротворчі сили, які ЄС має розгорнути після закінчення війни в Україні. Ми можемо вирішити, чи хочемо ми брати участь у захисті ЄС від кібератак. Ми можемо вирішити, чи хочемо ми брати участь у місіях в Африці, які можуть зміцнити крихкі держави і запобігти потокам біженців та мігрантів до берегів Європи найближчими роками.

Зняття оборонного застереження можна розглядати як підтвердження контракту між поколіннями, який шовковою ниткою тягнеться через історію від відновлення Європи після Другої світової війни до невизначеного майбутнього, з яким ми найкраще зіштовхуємось у європейській єдності, яка маємо. тепер зробили себе ще сильнішою частиною.

Переконливе «так» у середу в травні дає нову політичну впевненість у собі щодо того факту, що виграти референдуми ЄС у Данії справді можливо. Хоча наслідки лякають, незабаром має настати час для початку серйозного обговорення питання про те, коли наступне застереження ЄС має бути поставлене на голосування. Данія має ще більш щиро приєднатися до нас у європейському співтоваристві, до якого ми беззастережно приєдналися до середи в галузі оборони.

Німеччина «Der Tagesspiegel» – “Бойовий канцлер”

• Шольц захищається від масової критики своєї політики щодо України
• Уряд обіцяє Києву ракетні установки та зенітні комплекси
• Особлива увага приділяється тісній співпраці з президентом США Байденом щодо постачання зброї.
• Дії проти інфляції з роботодавцями та профспілками

Берлін. У войовничій промові в середу канцлер Олаф Шольц (СДПН) відкинув звинувачення у нерішучості у зв’язку з його політикою щодо України та оголосив про великі додаткові поставки зброї. Крім зенітної системи, яка призначена для захисту українських міст від повітряних нальотів, уряд Німеччини також хоче відправити до Києва ракетні установки. Шольц також пообіцяв подальші кроки щодо пом’якшення наслідків інфляції.

Лідер профспілкової фракції Фрідріх Мерц (ХДС) раніше звинуватив його в тому, що він не дав жодних відповідей на запитання щодо підтримки Німеччиною України під час спільних дебатів у Бундестазі щодо бюджету канцлера. Він звинуватив його в тому, що він, можливо, переслідує «другий порядок денний» через нещодавню телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Шольц захищався від звинувачень і наголосив, що розмовляв разом із президентом Франції Еммануелем Макроном. Він додав, що у зв’язку з постачанням зброї циркулює багато хибних звинувачень. Він особисто напав на Мерця та звинуватив його в нечесності, заявивши, що в такі часи влада та опозиція більше трималися разом. “Це просто нісенітниця, яку ви говорите”, – сказав Шольц.

За словами Шольца, ППО для України це система Iris-T від виробника Diehl з Юберлінгена. “Ми даємо Україні можливість захистити ціле місто від нальотів російської авіації”. Таким чином Україна повинна мати можливість краще захищатися від атак бойових літаків, вертольотів, ракет або безпілотників. Німеччина також хоче відправити чотири реактивні системи залпового вогню MARS II із власних запасів не пізніше кінця червня. Tagesspiegel дізнався про це з урядових кіл.

Шольц прямо не згадав про це в Бундестазі, угода зі США була укладена за короткий термін. Обмежена дальність (40 кілометрів) призначена для того, щоб Україна не могла використати його для нападу на російську територію.

Поки що також доставлені «Панцерфаусти», зенітні ракети та 15 млн набоїв. Шольц вперше перерахував постачання в Бундестазі окремо, включаючи заміну танкових кілець та самохідні гаубиці. “Якщо все це прибуде швидко, ми додамо багато енергії”, – сказав військовий експерт Карло Масала. Шольц залишив відкритим питання про те, чи буде поставлено 100 бронетранспортерів Marder, які вимагає Україна, чи їх слід залишити іншим державам в обмін на передачу Україні старих танків.

На 98-й день війни Шольц неодноразово наголошував на тісній координації з президентом США Джо Байденом і посилався на свою гостьову статтю в «Нью-Йорк Таймс», в якій також описується його лінія. У тексті він визначає межі підтримки США: жодної зброї, здатної атакувати російську територію, жодного прямого втручання США, жодних власних військ, але жорстку відповідь у разі застосування ядерної зброї. Байден має на меті не перемогу України, а сильну позицію за столом переговорів у разі досягнення припинення вогню.

Шольц також сказав, що абсурдно визначатиме цілі війни. Зрештою, Україна сама вирішить, чи відбудуться переговори. Мерц наголосив, що Росія має як мінімум піти за кордони, встановлені 24 лютого.

Шольц оголосив про подальші заходи щодо полегшення становища громадян через високу інфляцію. Він хоче закликати роботодавців та працівників до «узгоджених дій» щодо боротьби з різким підвищенням цін. Це незвичайний крок, який терміново необхідний, сказав Шольц. Йдеться про «цілеспрямовані зусилля у надзвичайній ситуації». Він послався на хімічну промисловість, яка пішла цікавим шляхом з одноразовою спеціальною виплатою працівникам.

Війна не змінює порядку денного уряду, турботи залишаються у полі зору. «Мільйони громадян щодня питають себе: чи зможу я дістатися туди зі своїми грошима?» Роботодавці та профспілки вітали це оголошення, яке, за словами Шольца, було погоджено з ними. Велика коаліція розпочала першу «узгоджену акцію» 1967 року. Тодішній міністр економіки Карл Шіллер (СДПН) хотів упоратися з першою серйозною економічною кризою у Федеративній Республіці шляхом добровільного голосування між урядом, Бундесбанком, бізнес-асоціаціями та профспілками.

«FAZ». Головний матеріал: «Шольц хоче поставити в Київ ракетні установки та зенітні комплекси»

Колонка: «Танець з яйцями після повороту годинника»

У середу лідерові опозиції справді вдалося виманити канцлера зі сплячки. На прохання Фрідріха Мерца Олаф Шольц відхилився від рукопису виступу. У своїй промові глава уряду майже войовничо відкинув звинувачення у нерішучості. Однак канцлер в черговий раз недостатньо скористався можливістю з нуля проголосити курс свого уряду на війну в Україні, який критикувався всередині країни і за кордоном.

Про це свідчили як його заяви на тему поставок озброєнь, так і турбулентність, що зберігається, з питання про те, якою метою має бути переозброєння України. Закиди голови ХДС у нерішучості уряду в обох сферах були не просто «обговорені», як стверджував Шольц.

Це правда, що з початку війни Берлін підтримав Україну тисячами протитанкових та зенітних ракет, мільйонами боєприпасів та іншим військовим спорядженням. Проте «важка зброя», про яку також згадав канцлер, тобто зенітний танк «Гепард» та самохідна гаубиця 2000, не буде поставлено у найближчі кілька тижнів на театр воєнних дій, де знаходяться українські збройні сили. Вони піддаються нападу з боку росіян, і змушені обороняться через матеріальну перевагу.

Цьому не допомгає навіть двадцять чеських танків Т-72, ​​які Берлін забронював в ході «обміну кільцями», що лише повільно набирав обертів, за власним списком характеристик.

Німеччині не треба ховатися, вигукнув федеральний канцлер і оголосив про постачання сучасної системи ППО, за допомогою якої можна було б захистити від нападів ціле місто. Це добре та правильно. Але чому уряд зважився на це лише через три місяці після початку того, що Шольц також назвав «злочинною» війною, під час якої вже було зруйновано кілька великих міст? На той час, коли через кілька місяців система буде розгорнута, ще більше міст буде знищено.

Канцлер заявив, що підтримає американський план із забезпечення українців реактивною артилерією «за нашими технічними можливостями». Тільки після виступу стало відомо, що мало на увазі: Берлін теж хоче подарувати Україні чотири системи залпового вогню. Але чому тоді канцлер сховав цю зброю за технічними можливостями?

Безперечно, що Шольц повинен враховувати, що, як і весь Захід, Берлін бореться з конфліктуючими інтересами: мета — допомогти тим, хто зазнав нападу, дати відсіч агресору, який напав не лише на країну, а й залишитися на принципах мирного співіснування в Європі. І не стати самою партією війни.

Не тільки введення власних військ, а й постачання потужної зброї може бути розцінено Москвою як замасковане вступ у війну, особливо якщо ця зброя сприяє програшу війни Росією, тобто. вимушеного відходу з України. Не лише через необхідну підготовку та логістику жодна країна досі не поставила в Україну сучасні бойові танки та бойові літаки, навіть США. Скорочення дальності американських ракетних установок також слідує за цією лінією: російські збройні сили в Україні мають бути зупинені і піддані тиску таким чином, щоб Київ отримав максимально сильну позицію за столом переговорів. Але навіть Вашингтон не хоче ставити Путіна на межу принизливої ​​поразки, яка б поставила під загрозу подальше існування його режиму. Є побоювання, що після цього вона може почати атакувати ще більше навіть ядерною зброєю.

Цей страх також стоїть за яєчним танцем Берліна на тему війни. Канцлер знову не закликав до перемоги України у середу. Він сказав, що Путін “не повинен перемогти”.

Але Шольц знову не міг пояснити, коли Путін не переміг. Що, якщо він окупує лише частину України? Відійти за так звану лінію зіткнення на Донбасі? Крим знову віддається?

Простіше сказати, що це має вирішити Україна, все інше «нахабне і недоречне». Проте насправді уряд Шольця також вирішує, яких військових цілей Київ може досягти у битві озброєнь проти Кремля. У Берліні також має бути зрозумілим, що час не працює на Україну в цій війні. Тим не менш, СДПН, зокрема, очевидно, все ще потрібний час, щоб зрозуміти, що насправді означає «поворотний момент».

«La Stampa» – Орбан блокує санкції «Кирила не треба чіпати»

Перша шпальта:  «La Repubblica»– “Орбан захищає Кирила, санкції ЄС відкладаються”

«Байден спрямовує ракети до Києва. Лавров: Туреччина організує розмінування українських портів».

“День Республіки”. «Матарелла не запрошує послів Росії та Білорусі».

«Corriere della Sera» –  “Ракетне зіткнення Байдена”.

«Високоточна зброя США для Києва, гнів Путіна.

“Стіна Орбана, санкції проскакують. Окупанти прориваються до Сєверодонецька”

 

Испания. «El Pais» – «Санкції проти Росії посилюють тиск на слабку економіку ЄС»

Експерти побоюються, що вони посилять інфляцію та впливають на зростання

Президент Комісії Урсула фон дер Ляєн у вівторок прибула на засідання Європейської ради в Брюсселі.

Новий раунд санкцій проти Москви, узгоджений лідерами Європейського Союзу, який включає поступове ембарго на 90% імпортованої з Росії сирої нафти, затемнює перспективи економіки, яка демонструє ознаки крихкості. Аналітики, з якими консультувалися, сходяться в одному: цей захід дещо уповільнить зростання «двадцяти семи» і, перш за все, посилить тиск на ціни. Йде дощ: ВВП громади втрачав силу ще до вторгнення в Україну, а інфляція встановилася на найвищому рівні з моменту створення євро: 8,1% у травні. Goldman Sachs зазначає, що ризик рецесії в зоні євро «більший у короткостроковій перспективі, ніж у США».

ЄС намагається залишатися вірним принципу, яким керувалися санкції проти Росії: завдати якомога більшої шкоди російській економіці, максимально зводячи до мінімуму самоушкодження.

Часткове ембарго на нафту, узгоджене на Європейській раді цього тижня, відповідає цій сентенції: воно потрапляє на основне джерело іноземної валюти для євразійського гіганта — майже 31 000 мільйонів євро з ЄС з початку війни проти 26 000 євро з газ та 1500 з вугілля, згідно з останніми даними центру екологічних досліджень CREA — без значної шкоди для економіки громади. Проблема в тому, що «йдуть дощі»: європейський ВВП втрачав силу ще до початку вторгнення, і ця тенденція прискорилася останніми тижнями; а інфляція досягла максимуму з моменту створення єдиної валюти.

«La Vanguardia» – Сер Джон Соуерс, колишній глава МІ-6 – «Повна перемога Росії чи України неможлива»

Азія та Америка

ОАЕ. “The National” – «Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що члени GCC не приєднаються до глобальних санкцій проти Москви».

Вчора під час візиту до Саудівської Аравії пан Лавров cказав, що країни РСАДПЗ «розуміють природу конфлікту між нами і Заходом».

Пан Лавров зустрівся в Ер-Ріяді з міністрами закордонних справ країн Перської затоки, щоб обговорити війну в Україні та інші питання.

Пан Лавров закликав Сирію повернутися до свого місця в Лізі арабських держав і повторив підтримку Росією арабської ініціативи Саудівської Аравії щодо створення палестинської держави. Він також сказав, що Москва підтримує президентську раду Ємену і нинішнє перемир’я.

Міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бін Фархан заявив, що позиція Перської затоки є єдиною щодо кризи в Україні. Він сказав, що члени GCC прагнуть підтримати зусилля, спрямовані на досягнення справедливого політичного рішення в Ємені.

Очікувалося, що міністри РСАДПЗ також проведуть онлайн-зустріч з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Лавров також зустрівся з міністром закордонних справ Кувейту шейхом Ахмедом аль-Мохаммедом, повідомили в МЗС Росії. Пан Лавров розпочав тур по регіону в Бахрейні в понеділок, де він зустрівся з королем Хамадом та міністром закордонних справ Абдуллатифом Аль Заяні.

Пан Лавров прибув до Саудівської Аравії у вівторок. Перед засіданням GCC він провів переговори з принцом Фейсалом.

У МЗС Росії заявили, що дипломати високо оцінили рівень співпраці всередині ОПЕК+. «Вони відзначили стабілізуючий ефект, який має тісна співпраця між Росією та Саудівською Аравією на світові ринки вуглеводнів у цьому стратегічно важливому секторі», – повідомили в міністерстві.

Під час зустрічі з паном Лавровим принц Фейсал підтвердив готовність Ер-Ріяда внести свій внесок у політичне вирішення проблеми в Україні.

Він сказав, що королівство підтримує політичне рішення, «що покладе край кризі та досягне безпеки та стабільності», повідомляє Саудівське прес-агентство.

Катар.  «The Peninsula» – Катар підтверджує заклик до мирного вирішення російсько-української кризи

Філіппіни. «PDI» «Україна отримає більш досконалі американські ракети»

ВАШИНГТОН — Президент Джо Байден підтвердив, що Сполучені Штати відправлять в Україну більш досконалі ракетні системи, здатні вражати «ключові цілі» російських сил вторгнення. Представник США заявив, що пускові установки будуть мати високоточні боєприпаси з більшою дальністю дії, ніж ті, які використовуються перевершеними українськими військовими, і стануть важливою модернізацією для відлякувачів.

Бразилія.  «FDSP» – «США відправлять ракети до Києва, Росія реагує погрозами». Кремль миттєво відреагував на заяву США про поставку в Україну ракетних комплексів середньої дальності та звинуватив американців у тому, що вони «доливають бензин у вогонь». Крім того, Росія провела нові навчання ядерних сил в Іванові, на північний захід від Москви, і заявила, що буде використовувати другу модель гіперзвукової ракети в країні.

Японія. «The Japan Times» – «Наш досвід відновлення може допомогти Україні: посол».

Україна все ще перебуває у війні, але країна вже веде переговори з іншими країнами про те, як відновити конфлікт після завершення конфлікту.

І якщо японське ноу-хау відбудови — що виникло з-під уламків Другої світової війни та від руйнувань цунамі, викликаного землетрусом у 2011 році, є лише двома прикладами — Токіо може багато зробити, щоб допомогти Києву, каже Кунінорі Мацуда, посол Японії в Україні.  «Ми повинні поділитися власним досвідом реконструкції після Другої світової війни та тим, як ми відбудовували нашу націю після різних стихійних лих. Ми також повинні співпрацювати з Україною на етапі їхньої реконструкції», – сказав Мацуда в онлайн-інтерв’ю з Жешова, польського міста за 80 кілометрів від українського кордону, де базується уряд Японії та інші міжнародні організації.

Україна підрахувала, що її прямі втрати від війни становлять щонайменше 650 мільярдів доларів (84 трильйони йен), а також непрямі витрати, такі як бізнес і торгівля. Загальний збиток, втрачений внаслідок війни, може досягти 1 трильйона доларів. «Обговорення щодо відновлення після війни вже почалися», – сказав Мацуда. «Реконструкційні роботи не закінчаться за день-два. Європейські країни та міжнародне суспільство в цілому повинні будуть бути залучені до фази відновлення протягом значного періоду часу після війни».

Але поки що бої в Україні тривають, і, як повідомляється, російські війська мають на меті взяти під контроль міста на сході країни. Тим часом Київ залишається під контролем України, що спонукає більше Заходу

країни знову відкриють свої посольства в столиці. 18 травня Сполучені Штати знову відкрили своє посольство в Києві.

У Японії в правлячій Ліберально-демократичній партії посилюються заклики відкрити посольство країни в Києві, закрите з початку березня. Однак у Японії немає чітких планів робити це.

«Ми ретельно розглядаємо це з комплексної точки зору, виходячи з того, наскільки це безпечно, чи потрібно це та інших факторів», – сказав Мацуда.

США

США. «NYT»  – Підпис під фото: «Українському військовослужбовцю, пораненому осколками в результаті обстрілу російської артилерії, надали допомогу в середу у східному місті Слов’янськ.

Стаття: «Вони керують розкішшю олігархів у Європі»

24 лютого, коли російські війська вилилися в Україну в перший день вторгнення, співробітник компанії з управління яхтами надіслав електронного листа капітану суперяхти Amadea вартістю 325 мільйонів доларів: «Важливість: висока».

Сім’я російського олігарха, що перебуває під санкціями, провела більшу частину січня та лютого, подорожуючи від острова до острова в Карибському морі, і мала деякі запитання та занепокоєння. Коли б найкращий час відвідати Нову Зеландію? Балі? Чи може яхта отримати спеціальний човен, щоб тягнути водних лижників? І чи не могли б співробітники Amadea припинити складати серветки трикутниками?

«Гостям це не подобається», — написала співробітниця Вікторія Пастухова, «координатор клієнтів» компанії Imperial Yachts. В Imperial Yachts жодна деталь не є надто дрібною, щоб попітніти. Розташована в Монако, зі штатом близько 100 — плюс від 1200 до 1500 членів екіпажу на борту яхт — компанія обслуговує олігархів, чиї долі залежать від рішень президента Володимира Путіна. Imperial Yachts та її засновник, який народився в Москві, Євген Кочман, процвітали, виконуючи бажання своїх клієнтів володіти величезними розкішними кораблями.

Для росіянина, який має витратити сотні мільйонів доларів, компанія пана Кочмана подбає про все

Колонка: «Путін відроджує глобальні тремтіння Атомного віку»

Колонка: «ТЕХНІКА АРМІЇ НА СХІДІ НЕСЕ ВАЖКІ ВТРАТИ. ВОЛОНТЕРИ ЦЕ ЗАПОЛНЮЮТЬ»

Росія, незважаючи на власні невдачі, просувається у тяжкому наступі

«WP» – «США захищають передачу ракет. Україна отримає 4 системи озброєння

Адміністрація відкидає скаргу Кремля»

«Los Angeles Times» – «Військовий заповідник для домашніх тварин, сільськогосподарських тварин — і людей»

Серед гостей ферми ЕВГЕНІЇ Молчанової в Зеленому Гаї, Україна, – собаки, вівці, ему, бджоли та черепаха.

Був колись фермер з 10 вівцями, пасічник з 41 вуликом (і черепахою) і кухар з 62 фазанами та павичами. І всі вони мирно жили на полях і на луках місця, яке зветься Донбасом. Але потім з півночі та сходу прийшли російські загарбники, навколо них посипалися ракети, і фермер, пасічник і кухар приготувалися покинути свої домівки, приєднавшись до мільйонів інших українців у виїзді, який став найбільшою мігрантською кризою в Європі після Другої світової війни.

Підготував Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ