Олійна плівка у морі біля Одеси: наскільки це небезпечно та чи можна буде купатися

Ключові моменти:

• У грудні 2025 року через російські удари по портах рослинна олія потрапила в Чорне море біля Одеси, утворивши маслянисту плівку на воді й узбережжі.
• Екологи наголошують, що у великих обсягах рослинна олія порушує газообмін і шкодить морській екосистемі не менше за нафтопродукти.
• Найбільше постраждали птахи: в Одеській затоці зафіксовано загибель тисяч особин, а частина наслідків має відкладений характер.
• Хоча до літа море може виглядати безпечнішим для купання, екологічні наслідки для Чорного моря можуть тривати роками.

У грудні 2025 року Чорне море біля узбережжя Одещини зазнало одного з найсерйозніших за останні роки екологічних ударів, спричинених війною. Після російських атак по портовій інфраструктурі значні обсяги рослинної олії потрапили у море, швидко поширилися акваторією Одеської затоки й уздовж узбережжя та стали видимими у вигляді маслянистої плівки на воді й плям на піску.

Також відбувається масова загибель птахів. Екологи та громадські організації одразу наголосили: це не «побутовий» інцидент і не дрібне локальне забруднення, а повноцінна екологічна трагедія з коротко- і довгостроковими наслідками.

Олія – не краще за нафту

ГО «Зелений лист» у своїх аналізах підкреслює, що ключова небезпека полягає не лише у фізичній наявності олії у воді, а в механізмах її впливу на екосистему. Масляна плівка порушує газообмін між водою та атмосферою, знижує доступ кисню, блокує світло і б’є по основі харчових ланцюгів — фітопланктону та зоопланктону.

На перший погляд, соняшникова олія може здаватися «меншим злом», ніж нафтопродукти, однак у великих концентраціях вона стає не менш руйнівною для живих організмів, особливо у холодний зимовий період, коли природне самоочищення значно сповільнене.

Перші постраждалі – це птахи

Найбільш помітний і трагічний вимір цієї катастрофи – ситуація з птахами. За словами голови ГО «Зелений лист» Владислава Балінського, частина наслідків уже настала і є незворотною. Він наголошує, що у зоні найбільшого забруднення, зокрема в Одеській затоці, вже зафіксовано загибель тисяч птахів. Врятувати вдалося лише незначну частину, і навіть ці птахи перебувають у зоні високого ризику. Йдеться як про перелітні види, так і про птахів, які постійно мешкають на цій території.

Балінський прямо говорить про гуманітарний вимір трагедії, коли гинуть живі істоти, а суспільство вимушене спостерігати, як тварин рятують волонтери, а не спеціалізовані служби, які для цього фінансуються з бюджету.

Окрема проблема – відкладені наслідки. Навіть ті птахи, які формально вижили, можуть загинути пізніше. Забруднене пір’я порушує терморегуляцію, птахи втрачають здатність нормально харчуватися й утримувати тепло. В умовах зими це означає повільну смерть протягом тижнів або місяців.

Таким чином, реальні втрати фауни можуть виявитися значно більшими, ніж ті, що фіксуються зараз. Балінський також звертає увагу на менш помітні, але не менш небезпечні процеси: ми досі не знаємо, що відбувається з дрібними організмами, зокрема безхребетними та іншими елементами біоценозу, які не так легко порахувати, але саме вони є фундаментом екосистеми.

Читайте також: На морі олійна плівка, а берег усіяний мертвими птахами — фоторепортаж з місця катастрофи в Одесі

Наслідки ще попереду: що чекає на Чорне море та що робить влада?

Важливо й те, що максимальні концентрації олії припали саме на узбережжя Одеської затоки. Саме тут, за оцінками екологів, будуть найбільші втрати біорізноманіття. Водночас пляма вже розтягнулася майже на 100 кілометрів уздовж узбережжя, і хоча далі від епіцентру концентрація нижча, наслідки все одно матимуть системний характер. Це означає, що екологічний удар не обмежується одним портом чи кількома пляжами – він зачіпає значну частину північно-західного Чорного моря.

Саме тому фахівці б’ють на сполох: для усунення наслідків забруднення майже нічого не робиться. Екологи та активісти наголошують: подібні ризики були прогнозованими, адже портова інфраструктура є очевидною ціллю під час війни, а отже мала б мати додаткові плани захисту та реагування.

Натомість суспільство побачило фрагментарні дії, запізніле розгортання засобів локалізації та заспокійливі заяви про «органічність» олії, які радше знецінюють масштаб проблеми, ніж пояснюють її. Окреме обурення викликає перекладання значної частини роботи з порятунку тварин на волонтерів і зоопарки, тоді як державні структури, відповідальні за захист довкілля, залишаються малопомітними.

Чи можна буде купатися в морі влітку?

Питання якості води й безпеки купання в майбутньому також залишається відкритим. Владислав Балінський визнає, що з часом олія розсіється, концентрація зменшиться, і до наступного сезону море, ймовірно, виглядатиме безпечнішим для людей.

Однак це не скасовує факту глибокого удару по екосистемі, наслідки якого можуть проявлятися роками. Наприклад, у зміні популяцій, порушенні харчових ланцюгів і зниженні стійкості морського середовища до майбутніх стресів.

*****

Трагедія з потраплянням олії в Чорне море біля Одещини стала черговим доказом того, що війна в Україні має не лише військовий і гуманітарний, а й потужний екологічний вимір. І без чесної оцінки наслідків, без системних досліджень та без відповідальності влади за захист довкілля подібні катастрофи ризикують повторюватися знову і знову – з дедалі важчими наслідками для природи й суспільства.

Читайте також: 

• Море в маслі, птахи гинуть: що відбувається на узбережжі Одеси (ОНОВЛЕНО)
• Чорне море з плямами олії: чи дійшло забруднення до Куяльницького лиману