Одеський узвіз і 100 мільйонів для «Ростдорстрою»: у ремонті після ремонту не знайшли винних

Важлива транспортна артерія Одеси — узвіз Блажка, який поєднує центр міста з одним із промислових районів, — нещодавно була знову відкрита для проїзду після ремонту. Узвозом рухаються автівки та маршрутні таксі, а трамваї  на узвозі побачили лише з 2 вересня. 

Це був уже другий за шість років великий ремонт із повним закриттям узвозу, на додачу до кількох локальних. Перший, капітальний, за 72 млн грн тривав рік, завершився у 2020-му і виявився не зовсім капітальним. Вже за два роки почали руйнуватися і дорожнє полотно, і тротуар, а згодом просіли і трамвайні колії. І це попри те, що гарантійний строк капремонту становив п’ять років. Кілька локальних відновлень не зупинили просідання, тож наприкінці 2024-го проїзд узвозом знову закрили повністю — ще на вісім місяців, — щоб прокласти нову дренажну систему. Тобто замінити систему відведення надлишкової води, що розташована під дорожнім покриттям. Дорожнє полотно і трамвайні колії довелося знімати і перекладати вдруге. Другий великий ремонт коштував місту ще 34 млн грн. Обидва підряди отримала одна фірма — ТОВ «Ростдорстрой».

«Одеське життя» розбиралось, чому нову дренажну систему не передбачили капітальним ремонтом і чи понесе хтось відповідальність за надмірні витрати на повторне перекладання асфальту і колій?

Пояснення Одеської міськради

Ініціатор капремонту, після якого довелось робити новий ремонт, — Одеська міськрада. Конкретно — її управління дорожнього господарства. Це воно планувало майбутні роботи, замовляло проектно-кошторисну документацію капремонту у ТОВ «Держдорпроект» і ставило завдання виконавцю капремонту — ТОВ «Ростдорстрой». У той час управління очолював Андрій Шмагай. Редакція поцікавилась у нього, чому при плануванні капремонту не була обстежена дренажна система узвозу. У відповіді Андрій Шмагай зазначив, що звільнився із займаної посади 2020 року, коли ремонт ще тривав, тому не може коментувати хід усіх робіт. Натомість наше запитання стосувалося підготовки і планування ремонту, коли він був на посаді, і залишилося без відповіді. «Одеське життя» поцікавилось в управління дорожнього господарства, чому дренажну систему не замінили тоді ж, під час капітального оновлення узвозу, і чи досліджувався її стан до початку робіт. З відповіді вже нинішнього начальника дорожнього управління міськради Олега Бахмутова випливає, що капремонт замовляли на підставі обстеження лише стану покриття узвозу. Про обстеження дренажної системи під асфальтом у відповіді не згадується.

Так, дренажна система не потрапила в капітальний ремонт вартістю понад 72 млн грн і таки була замінена вже під час нещодавнього великого оновлення за додаткові 34 мільйони, що потягнуло повторне оновлення покриття і ремонт трамвайних колій. Іронічно, крім планування ремонтних робіт, дорожнє управління зобов’язане ефективно використовувати кошти міста.

Кримінальна справа: «від трьох до восьми»

Як з’ясувало «Одеське життя», після повідомлень про руйнування капітально відремонтованого узвозу у 2022 році одеська поліція відкрила кримінальне провадження. Розслідування розпочали «за фактом завищення обсягів, якості та вартості виконаних робіт». Тобто слідчі припускали погану якість виконаного «Ростдорстроєм» капремонту, а також завищення цін. Провадження кваліфікували за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені за змовою групи осіб. Можливе покарання — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Слідчі Одеського райуправління № 1 Нацполіції в Одеській області вилучили копії документів щодо капремонту і призначили судову будівельно-технічну експертизу. Однак винних не знайшли і взагалі закрили справу наприкінці липня 2025-го. У відповіді на наш запит слідчий Сергій Харламбов повідомив, що провадження закрите «у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення», за яким воно було кваліфіковане.

Тобто інформація про якість і обсяг робіт під час капремонту, а також ціни, тепер захищені висновками слідчих поліції. А питання неефективного планування, під час якого забули оцінити стан дренажної системи, схоже, слідство не порушувало. Дорожнє управління міськради на запитання редакції про причини руйнування відремонтованого узвозу і можливості уникнення повторного ремонту за рахунок вчасної заміни дренажної системи, повідомило, що ці запитання — поза межами їхніх повноважень.

«Ростдорстрой» і тендери

Компанія «Ростдорстрой», обрана містом для виконання обох ремонтів узвозу, — один із ключових підрядників з ремонту та будівництва комунальних об’єктів міста. Опосередковано її повʼязують з міським головою Одеси Геннадієм Трухановим, адже один з двох кінцевих бенефіціарів компанїї — Юрій Шумахер — багаторічний соратник мера по партії «Довіряй ділам». Шумахер — не лише бізнесмен, а й депутат міської ради, і член постійної комісії міськради з питань планування, бюджету і фінансів. Саме вона розподіляє бюджетні кошти на капремонти та будівництво. А далі управління міськради обирає підрядника для ремонту за результатами тендеру. За замовлення на капремонт, окрім «Ростдорстрою», прийшли змагатись ще три компанії, тож конкуренція на тендері була. Однак двоє учасників не знижували ціну під час торгів, а третій, ТОВ «Миколаївбудцентр», примудрився програти «Ростдорстрою» з різницею в 1 гривню.

Законодавство щодо закупівель у той час передбачало, що такий тендер міг відбутися за участі щонайменше двох компаній, тому більшість фірм тоді виходили на торги «парами», пояснив голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. «У цьому випадку з тендеру, на мою суб’єктивну думку, можна виокремити дві такі «пари», — вважає він. — Об’єктивно «Миколаївбудцентр» подав остаточну тендерну пропозицію, нижчу майже на 3 млн грн, і «Ростдорстрой», щоб наздогнати конкурента, також змушений був знижуватися». Отже, «Ростдорстрой» виграв ці торги за рахунок значної знижки — опустив ціну капремонту до 69 млн грн. Однак потім в ході ремонту спливли обставини, що змусили місто доплатити. Під верхніми шарами покриття знайшли мощення з бруківки, про яке у проекті не згадувалося; прокладання додаткових кабельних каналів забули передбачити в кошторисній документації; при знятті покриття проїжджої частини виявилося, що газогін негерметичний і його теж треба ремонтувати. Тож на ці роботи додатково виділили ще 3,5 млн грн. А знижка, завдяки якій «Ростдорстрой» виграв тендер на капітальний ремонт, виявилася фактично тотожною вартості додаткових робіт. Договір капремонту передбачав: якщо протягом гарантійного строку експлуатації були виявлені недоліки, підрядник має сплатити штраф та компенсувати збитки. Однак з відповіді дорожнього управління міськради на наш запит випливає, що якість капремонту від «Ростдорстрою» їх влаштувала. Фахівці управління не мали претензій, навіть коли відремонтований узвіз «поплив» під час гарантійного строку. 

Більше того, надалі міська рада віддала «Ростдорстрою» нове замовлення — на заміну дренажної системи узвозу. Цього разу «Ростдорстрой» — єдина компанія, що прийшла на торги. Такі закупівлі з одним учасником дозволені на час воєнного стану, однак це також свідчить, що конкуренції в цьому випадку чомусь не було взагалі.

Компанія «Ростдорстрой» не відповіла на запит редакції.

Плюс одна версія

У 2023-му одеські депутати розглядали «ситуацію щодо зсуву ґрунту на узвозі Маринеска» і доцільність виділення мільйона гривень бюджетних коштів на з’ясування причини проблеми з відремонтованим узвозом. Одеський депутат і голова Комісії з питань транспорту та дорожнього господарства міськради Петро Обухов був категорично проти витрат з міського бюджету на дослідження причин. Натомість висловив власну версію: узвіз «поплив» через будівництво багатоповерхового комплексу компанією «Пространство» поблизу узвозу Блажка, по вул. Приморська, 47. Гроші на встановлення винуватця сесія все ж вирішила виділити. Ми спитали у депутата Обухова, що виявила експертиза. Він відповів: «Запитайте у міськради». У міськраді на це запитання редакції відповіло управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, яке на той момент очолював Юрій Піскун (звільнений 28 серпня). Там причиною проблем назвали ґрунтові води, які історично створювали проблему для узвозу, а також загальні «техногенні фактори». Про роль зведеної поруч багатоповерхівки не згадали.

Житловий комплекс розташований на близькій відстані від узвозу і теоретично його будівництво могло вплинути на стан схилу, тим паче, забудовник збільшив раніше заплановану кількість поверхів. І хоча у відповіді управління Одеської міськради не згадується про роль багатоповерхівки, компанія «Пространство», за словами одеського депутата Олександра Філатова, вклалася у побудову підпірної стінки для часткової стабілізації схилу. На телефонні дзвінки і інформаційні запити редакції компанія не відповіла. Натомість один з її співробітників заявив: «З чого ви взяли, що ми взагалі маємо вам відповідати»? 

Винних немає, історія повторюється

За п’ять років з моменту завершення капремонту жодна особа, компанія або організація не була офіційно названа винуватцем провального капремонту узвозу. Серед офіційних причин — лише природні і техногенні фактори.

Отже, ніхто так і не поніс відповідальності за надмірно використані бюджетні кошти і тривалі незручності для містян від закриття важливої магістралі. Кримінальні провадження, що встановлюють відсутність злочину, лише цементують і масштабують описані практики. 

Деволанівський узвіз — три ремонти за 5 років, один підрядник — «Ростдорстрой», витрачено більше 250 млн бюджетних коштів, відкрите кримінальне провадження. Нічого не нагадує?

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.