Одеський провулок Невського перейменували на честь Василя Кричевського: ким був цей видатний українець

Творець малого герба УНР

Василь Григорович Кричевський – творець прообразу сучасного герба України, один із визначних українських художників-модерністів, архітектор, творець стилю «Український модерн» в архітектурі, засновник національної кінохудожньої школи.

Народився він 1873 року на Сумщині. У 19 років став помічником міського архітектора Харкова. 1903-го спроектував у національному модерністському стилі будинок Полтавського земства. Потім, на запрошення корифею українського театру Садовського, оформляв спектаклі у Києві.

Читайте також: В Одесі вулицю Салтикова-Щедріна перейменували на Пилипа Орлика: чим прославився цей гетьман

Створив проект будинку Михайла Грушевського. У 1918 році ця будівля згоріла ПІД ОБСТРІЛОМ Києва РОСІЙСЬКИМИ більшовицькими ВІЙСЬКАМИ. На 3-му його поверсі, до речі, були також квартира та майстерня Кричевського, і під час пожежі після обстрілу згоріло майже 300 полотен художника, проекти багатьох будівель та наукові дослідження про українську народну творчість.

До речі, після Лютневої революції Кричевський від Грушевського отримав замовлення на розробку Малого Герба УНР. Роботу він розпочав на початку березня 1918 року. Того ж місяця Рада УНР затвердила його роботу.

Кричевський в Одесі

1925-го року Кричевський, будучи експертом та знавцем українського національного побуту, став консультантом та оформлювачем масштабного біографічного фільму «Тарас Шевченко». А наступного року на Одеській кінофабриці він оформив шедеври українського німого кіно – «Сорочинський ярмарок», «Гонорея», «Звенигора» (ідею цього фільму знаменитому Олександру Довженку подарував саме Кричевський) та інші фільми.

У ті ж роки, коли Кричевський працював на Одеській кінофабриці, він був одним із засновників Одеського художнього політехнічного інституту, який був створений на базі Одеського художнього училища (пізніше вуз знову став училищем та отримав ім’я Митрофана Грекова).

Почавши ще з 1917 року активно просувати ідею створення української професійної кінофабрики, до 1941 року Кричевський на Одеській та Київській кіностудіях був художником-оформлювачем 12 фільмів.

1941 року через хворобу Василя Григоровича родина не змогла виїхати з окупованого нацистами Києва. Його молодший син теж був талановитим художником і був змушений виконувати замовлення на портрети гітлерівських офіцерів.

Чудово розуміючи, як це буде розцінено радянською владою, 1943 року Кричевські емігрували та дісталися аж до Каракаса (Венесуела). Там і помер Василь Кричевський 1952 року. До останнього дня за пам’яттю писав він види улюблених міст України…

Олександр Невський чи Чудський?

А раніше цей провулок називався – Олександра Невського. Ми вже розповідали про цього «святого РПЦ» (1221-1263), який значиться ще й як «великий князь київський», хоча, схоже, в Києві ніколи не бував.

Справа в тому, що в Одесі було кілька нині перейменованих провулків Олександра Невського: перший, другий тощо. До речі, а ви не думали, чому Невський? Що це за перемога на Неві? Адже у школі за СРСР розповідали, що він здобув свою «історичну перемогу» на Чудському озері. То може він Олександр Чудський?

Сучасні незаангажовані історики дедалі частіше виражають скепсис. Так, на Неві Олександр справді розбив невеликий загін шведів. Аналогічно і з битвою на Чудському озері. Так, була незначна сутичка, вона згадується й у орденських тевтонських хроніках. А потім в описах це переросло на щось епічне. На думку фахівців, усі битви Олександра Невського (і не лише його, а й більшість середньовічних битв) багаторазово перебільшені і за їх значенням, і кількісним планом.

До речі, багато хто вважає Невського зрадником: адже він служив Золотій Орді. Деякі князі чинили військовий опір ханським військам, а Олександр «прогнувся». Єдина користь від нього, так це нібито висловлена ​​ним думка, що «хто з мечем до нас прийде, від меча і загине». Та ось тільки призабув народжений і померлий у росії «великий князь київський» підказати своїм дебільним нащадкам, що повне право так думати має і «народ київський».

Ще на тему: Перейменування та деколонізація в Одесі: як і чому виникають нові назви вулиць.