Назавжди 25: як молодий науковець із Петровірівки став воїном

Ключові моменти:

• Данило Григорчук був молодим ученим-біологом і досліджував генетику бджіл.

• Добровільно пішов на фронт і воював у складі бригади «Буревій».

• Загинув 8 січня 2025 року під Куп’янськом, виконуючи бойове завдання.

Восьмого січня виповнюється рік, як, захищаючи Україну, загинув уродженець Петровірівки, що в Одеській області, молодий вчений Данило Григорчук із позивним «Джей».

Допомагав батьку і зацікавився бджолами

Сільський хлопець Данило ще зі школи цікавився біологією та історією. З дитинства він брав участь у археологічних експедиціях. Дослідження про історію Петровірівки принесло школяреві диплом обласної олімпіади з історії.

Разом зі старшими братами Сашком і Павлом та меншою сестричкою Оксаною юнак допомагав батьку Івану Петровичу доглядати за пасікою. Саме це заняття надихнуло Данила зайнятися вивченням бджіл. Особливо його цікавила малодосліджена для України галузь – генетика бджіл. До речі, батько хлопця відомий своїми науково-практичними дослідженнями з впровадження безвощинних технологій у бджільництво, селекцією бджоломаток тощо.

Вже будучи студентом-біологом, Данило ділився з колегами-істориками методами біологічних досліджень в археології. Молодий науковець також цікавився історією, психологією, політикою, літературою та релігією. Друзі дивувались настільки широкому кругозору товариша.

Усі брати пішли на фронт

Колега Данила Анна Москаленко розповіла, що він прагнув бути корисним і був орієнтований на особистісний розвиток.

А ще – він був патріотом, як і вся його родина. Адже гуцульський рід Григорчуків, який оселився на Одещині у 60-х роках минулого століття, походить із Прикарпаття, села Печеніжин, де народився найвідоміший із українських опришків – Олекса Довбуш.

Брат Олександр з 2014-го воював у зоні АТО. З початком повномасштабного вторгнення всі брати Григорчуки пішли на фронт.

З початком війни студент навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка добровільно поповнив лави ЗСУ. Воював у складі третього батальйону «Гроза» першої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій».

2023-го солдат Данило Григорчук вирішив завершити навчання в магістратурі і вже дипломованим магістром біології знову повернувся в рідну бригаду.

У серпні 2024-го бригаду «Буревій», як один із ключових підрозділів «Гвардії наступу», терміново передислокували з Серебрянського лісництва, що на Луганщині, під не менш пекельний Куп’янськ.

Впродовж двох місяців оператор дронів Дмитро Григорчук разом із побратимами тримали оборону, знищуючи логістику окупантів, виснажуючи ворога. Це дозволило підрозділу ближче до зими закріпитися на зайнятих позиціях.

На початку січня 2025-го дронарі, підтримуючи штурмовиків «Буревію», підривали польові склади з боєприпасами, паливно-мастильними матеріалами, знищували ворожу техніку, дронів-ждунів тощо.

А 8 січня 2025-го року, виконуючи бойові завдання поблизу населеного пункту Піщане Куп’янського району Харківської області, молодий завзятий нацгвардієць з Петровірівки героїчно загинув.

Йому назавжди залишиться 25.

Вічна слава Герою!

Донат – в пам’ять про сина

Після загибелі сина батьки Данила – Іван Петрович з дружиною, вчителькою музики Людмилою Олександрівною, – частину державної виплати задонатили навчальному центру БПЛА «Ятаган» для підготовки операторів. В пам’ять про наймолодшого сина, який був не лише талановитим науковцем, а й оператором бойових дронів.

Читайте також: 

• На війні в Україні загинув боєць Російського добровольчого корпусу – син одеського художника
• В ліцеї на Одещині вшанували пам’ять Дмитра Масловського, який загинув у рукопашному бою з окупантом
• На війні загинув Сергій Березовський – командир «богів війни» з Троїцького