Навчатися і навчати: освітні проєкти ЄС відкривають нові можливості для співпраці між вишами України та Європи

Досвід має значення – і буде визнаний

Ситуація, коли людина отримує другу та навіть третю вищу освіту сьогодні є досить поширеною. Хтось помилився з першим вибором і треба перекваліфікуватися, хтось розширює свою професійну компетентність. В Європі, коли людина вступила до вишу, прагнуть максимально врахувати всі знання та навички, що вона отримала під час попереднього навчання. Проєкт Erasmus+ QuaRSU «Підтримка визнання кваліфікації для українських університетів», в якому брали участь українські університети, зокрема і Одеська морська академія, мав на меті розробку такого механізму і для української освіти. Розробкою платформи підтримки визнання кваліфікації, якою користуватимуться всі університети нашої країни, займався міжнародний консорціум, до якого увійшли також пʼять українських вишів: НУ «Одеська морська академія», Херсонський національний технічний університет, Сумський державний університет, Національний лісотехнічний університет України, Маріупольський державний університет у співпраці з Міністерством освіти та науки України і Федерацією роботодавців України. Вони мали ознайомитись з досвідом вишів Польщі (Ягелонський університет Кракова та Варшавська школа економіки), Португалії (Політехнічний інститут Коїмбри), Ірландії (Національний університет Ірландії, м.Корк), Естонії (Естонське агентство кваліфікацій та Талліннський університет прикладних наук) й розробити відповідні правила для України.

– Ми починали проєкт у 2019 році, – розповідає Вадим Захарченко, проректор з науково-педагогічної роботи НУ «Одеська морська академія», член Національної команди експертів з реформування вищої освіти. – Мали завершити його у 2022 році. Але спочатку були введені обмежувальні заходи, повʼязані із ковідом, потім розпочалася війна. Я дуже вдячний колегам з європейських вишів, які з розумінням поставилися до наших проблем, йшли назустріч і допомогли нам в листопаді 2024 року завершити практично все, що було заплановано. Головне – ми створили платформу підтримки визнання (її сторінка є на сайті проєкту (https://quarsu.nltu.edu.ua) та Українську мережу визнання попереднього навчання. І тепер кожен університет України, до якого вступає студент з попереднім досвідом навчання, має дороговказ, як врахувати цей набутий ним раніше досвід.

Крім того, Міністерство освіти та науки наказом №328/37664 затвердило Порядок визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти, який був розроблений за лідерства проєкту QuaRSU. Отже, визнання попереднього навчання на основі європейського досвіду – це вже частина українського законодавства про вищу освіту.

– Питання визнання кваліфікації є дуже важливими для всієї Європи, там напрацьований великий досвід в цьому напрямку, – наголошує Жанна Таланова, заступниця координаторки, менеджерка з аналітичної роботи та Національної команди експертів з реформування вищої освіти. – Формально механізм визнання існував в Україні раніше, але не було розроблено реальних шляхів його практичної реалізації. Тому в межах програми ЄС Erasmus+ і було започатковано важливий структурний проєкт QuaRSU «Підтримка визнання кваліфікації для українських університетів». Наші європейські колеги дуже відкриті до співпраці, готові ділитися своїм досвідом та переймати наші найкращі практики. Партнером українських вишів в проєкті виступив Ягелонський університет з Польщі – він входить до сотні найкращих університетів світу, де більшість складають виші США та Великобританії. А «Одеська морська академія» стала потужним національним лідером проєкту.

Під час впровадження проєкту викладачі Одеської морської академії відвідали колег за кордоном. Наприклад, дуже вразив одеситів Ірландський університет. Система визнання структурована, особливо щодо інформального навчання (самоосвіти). Викладачі навіть уявити раніше не могли, що надбання людини, здобуті шляхом самоосвіти, можна врахувати під час її навчання у виші.

Зацікавила плідна співпраця Талліннського університету прикладних наук у напрямку архітектури з датчанами, які є великим авторитетом у галузі сучасної архітектури. Вразило обладнання для вивчення газової технічної зварки, з якою майбутні архітектори знайомляться вже на другому курсі. І взагалі практична підготовка сучасних архітекторів дуже широка, немає того, чого вони не знатимуть про сучасні технології будівництва.

Як бачимо, робота над тим чи іншим проєктом дає результати, що виходять за його тематичні межі: знайомлячись з досвідом європейських партнерів, можна запозичити цікаві формати та підходи до організації навчального процесу, формування програм, оцінки якості знань та навичок. Втім, і українці мають, чим поділитися з колегами.

Віталій Нікольський, д.т.н., професор кафедри технічної експлуатації флоту:

– В Естонії є два університети, де навчаються 52% студентів країни, інші 48% припадає на 14 інших університетів. Є виші, де від одної до двох тисяч студентів. Водночас нас готують до того, що ми повинні мати мінімум п’ять, а той десять тисяч студентів. А в Європі, як виявилося, інший підхід: за кількістю студентів гонитви немає. Важливою є якість.

Крім того, виші самі визначають свою освітню політику, будують бюджет, самі заробляють гроші, каже професор. Але щоб почати підготовку за новою програмою, треба отримати дозвіл.

– Це виключає масштабне дублювання спеціальностей, як це відбувається у нас, – всі готують психологів, економістів, юристів, журналістів. Виш отримує дозвіл, а через чотири роки дивляться, продовжувати підготовку за цією спеціальністю чи закривати її. Завдяки такому підходу в Естонії швидко реагують на ситуацію на ринку праці. Якщо у 2018 році в пріоритеті були ІТ-фахівці, зараз їх кількість зменшилась, система освіти орієнтує випускників шкіл на обрання більш затребуваних спеціальностей.

Українці не тільки вчилися у іноземних колег, а й ділилися своїм досвідом. Наприклад, проєкт продемонстрував, що викладання морської англійської мови в Одеській морської академії знаходиться на дуже високому рівні, а забезпечення технікою подекуди навіть краще за європейські виші. Тож колеги з Військово-морської академії ім.Вапцарова, що у Варні, вирішили перейняти досвід викладання.

Поділитись, аби примножити: співпраця між університетами та обмін досвідом

Програма Erasmus+ відкриває для студентів широкі можливості. Наприклад, в рамках проєкту академічної мобільності курсанти та викладачі НУ «Одеська морська академія» мали нагоду відвідати різні європейські університети – навчалися за обміном.

Ігор Ворохобін, директор інституту навігації, д.т.н., професор, капітан далекого плавання:

– Курсанти НУ «Одеська морська академія» навчались у морських академіях Спліту та Клайпеди, девʼять курсантів – у Військово-морській академії ім. Вапцарова у Варні. Звісно, порівнювали умови, програми,матеріально-технічну базу.

У нас велика сучасна тренажерна база, такої кількості тренажерів у європейських вишах-партнерах немає. Колеги з Варни теж працюють на тренажерах, але вся інформація на них надходить з реального пункту регулювання руху суден у акваторії порту. Курсанти чують перемовини працівників порту. Інструктори з тренажерів ставлять завдання і курсанти їх виконують. Завдання не теоретичні, а практичні з порту у Варні.

Вʼячеслав Сингаївський, курсант 5 курсу:

– Я брав участь у програмі обміну, їздив до Спліту, Хорватія. Там було багато практичний занять. За два роки дистанційного навчання (як на той час) ми вже від цього відвикли. Там все простіше. Викладач спілкується на рівні зі студентами. Три роки навчаються, потім четвертий – практика. Компанії, які працюють на ринку, обирають студентів ще під час навчання і вже починають планувати роботу з ними на майбутнє.

Володимир Супрун, курсант 6 курсу:

– Я побував у Військово-морській академії «Мірча чол Бетрин» міста Констанца, Румунія. Вчитися там легше, ніж у нас. Зі мною навчалися курсанти з Польщі, Чорногорії, Болгарії, Литви, Латвії. В Констанці діє дуже активна мережа студентів- Еразмусівців (Erasmus Student Network – ESN). Через ESN познайомився зі студентами з Греції, Марокко. З ними подорожував Румунією, часу вистачало не лише на навчання, а культурна складова запамʼяталась навіть більше. Тепер маю знайомства, що стануть в пригоді і в подальшому професійному спілкуванні, і в дружньому.

Завершення одного проєкту є початком наступного: партнерство продовжується

– Співпраця з європейськими вишами надала нам можливість скористатись перевагами академічної мобільності, – говорить Вадим Захарченко. – Курсанти та викладачі українських університетів вчились і проводили заняття у вишах-партнерах, тож могли порівняти підходи до організації навчання, побачити переваги чи недоліки різних освітніх систем з їх традиціями та науковими школами. Як на мене, це найкращий шлях до сучасного розвитку. Є можливість переймати найкращі практики, чіткіше вибудовувати навчальний процес відповідно до потреб часу та змін ситуації на ринку праці.

Одеська морська академія вже подала заявки на нові освітні Європейського Союзу – і планує наступні, адже конкурси наразі тривають. Україна поступово вдосконалює свою систему вищої освіти, має цікаві надбання, тож європейські колеги теж із задоволенням вивчають досвід своїх українських колег. Тож студенти матимуть ще більше можливостей отримати сучасну освіту європейського зразка, що базується на українських традиціях та досвіді й стає частиною європейського освітнього простору.

Флагманська програма Erasmus+ (раніше – Erasmus) відкрита для України з 1994 року і сприяє змінам в освіті, згуртуванню студентської та наукової спільноти, інноваціям і прогресу, а також інтеграції України в спільний європейський освітній простір.

Довідково:

Програма ЄС Erasmus+ від початку орієнтована на розширення контактів викладачів та студентів українських вишів з колегами з навчальних закладів Європи. У 2021-2024 роках реалізовано більше восьми тисяч грантових проєктів мобільності – студенти та викладачі з України та різних країн Європи навчались, стажувались, вивчали успішні практики, ділилися традиціями наукових шкіл, сучасними підходами до організації навчального процесу, досвідом співпраці зі студентським самоврядуванням тощо.

З початком повномасштабного вторгнення Європейська Комісія у відповідь на виклики та наслідки війни дозволила проєктам переформатувати діяльність та скерувати бюджети на надання невідкладної гуманітарної допомоги. Зокрема, підтримку отримали дев’ять університетів, евакуйованих з окупованих територій України. Деякі з змушені були розпочинати все заново навіть не на другому, а на третьому місці перебування. На допомогу релокованим університетам ЄС скерував близько восьми мільйонів євро.

Упродовж 2014-2024 років впроваджуються 95 проєктів для розвитку інноваційного потенціалу українських закладів вищої освіти. Бюджет таких проєктів складає від 200 тис.євро до 1 млн євро, а в консорціумах можуть працювати від 5 до 20 вишів й ця співпраця розрахована на 3-4 роки: так формується синергія української освітньої сфериі та впроваджуються інноваційні рішення – і для самої освіти також.

Фото надані НУ «Одеська морська академія», а також героями публікації: Вадимом Захарченко, Віталієм Нікольським, Ігорем Ворохобіним, Вʼячеславом Сингаївським, Володимиром Супруном.

_________________

Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом сфери освіти та української молоді ви можете за посиланням.

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо». Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу