Як ветерани Бессарабської громади повертаються до цивільного життя, з якими труднощами стикаються при працевлаштуванні та як знаходять можливості для власної справи — розповідають самі ветерани, представники громади та центру зайнятості.
Сергій Топалов, герой за прилавком
Ключові моменти:
Повернутися з фронту — ще не означає повернутися до колишнього життя. Хтось після війни знову сідає за знайомий робочий стіл, хтось змушений шукати нову професію, а хтось вирішує працювати на себе. Але разом із новими можливостями залишаються спогади про побратимів, пережите на фронті та непросте відчуття, що мирне життя вже ніколи не буде таким, як раніше.
Про це журналістка «Одеського життя» Юлія Валієва поговорила з ветеранами Бессарабської громади, представниками місцевої влади та центру зайнятості. Вони розповіли, що допомагає колишнім військовим знайти роботу, відкрити власну справу і поступово повернути собі звичайне життя.
Півтора року тому Бессарабська громада взяла участь у проєкті видання «Одеське життя», метою якого було підвищення обізнаності ветеранів ЗСУ та членів їхніх родин щодо можливості отримання допомоги і пільг від громад. Під час роботи проєкту ми знайомились з ветеранами, які ділилися тим, що їх турбує. Збирали круглі столи за участю представників органів місцевого самоврядування, фахівців, яким ставили питання самі ветерани. Завдяки цій спільній роботі багато чим вдалося допомогти.
Що змінилося з тих пір? Чи звертаються ветерани по допомогу? Леонід Кіселар, завідувач сектору з ветеранської політики Бессарабської селищної ради, ветеран війни, розповів, що саме проєкт «Одеського життя» посприяв створенню в громаді ветеранського простору.
– Сьогодні в громаді працюють два спеціалісти із супроводу ветеранів, а також психолог. Ми надаємо підтримку соціальну, психологічну, юридичну не тільки ветеранам, а й родинам загиблих, полонених, зниклих безвісті, – пояснює Леонід. – Щодо працевлаштування, то ми направляємо хлопців у Бессарабське відділення центру зайнятості, де працюють справді чуйні і відповідальні фахівці. До речі, цей проєкт вашого видання став добрим поштовхом для налагодження ефективної співпраці між структурними підрозділами, установами Бессарабської громади. Отже, із задоволенням взяли б участь у подібному проєкті, це дуже дієво.
Здебільшого завдяки сприянню ветеранського простору колишні військові громади знаходять своє місце в цивільному житті.
Своїм досвідом поділився ветеран війни із селища Бессарабське Іван Тарасов.
– Розумієте, нас бояться брати на роботу. Хоча відкрито не відмовляють, але я бачу – люди не хочуть мати зайвих проблем, їх лякає мій бойовий досвід, – зазначив Іван. – Звісно, за три роки на війні я став іншим – всюди обстріли, смерть, постійна боротьба за виживання. Тому вирішив створити бізнес сам – сколотив невелику будівельну бригаду. Ми робимо ремонти в приватному секторі. Допомогли мені це зробити в центрі зайнятості, куди порекомендували звернутися в секторі ветеранської політики.
Із запитаннями щодо працевлаштування ветеранів війни ми звернулися до Людмили Крамчанінової, начальниці Бессарабського центру зайнятості.
– Пані Людмило, складається враження, що у ветеранів війни при працевлаштуванні немає ніякого захисту, пільг. Чи дійсно це так?
– Насправді пільги є. Один із пунктів Постанови Кабміну №124 від 10.02.2023 року регламентує, що якщо роботодавець бере на роботу учасника бойових дій, інваліда, то протягом року він отримує відшкодування заробітної плати в розмірі півтори мінімальної зарплати за шість місяців, а це більше дванадцяти тисяч гривень на місяць. Сумарно роботодавець повертає десь близько 78 тисяч гривень за одного працівника-ветерана. Нещодавно, наприклад, наш центр зайнятості влаштував на роботу у ФОП «Марія Пелін» ветерана війни.
– Щодо грантових проєктів для учасників бойових дії зі створення власного бізнесу, вони працюють?
– Так, звісно. Ба більше, саме ветерани найчастіше вирішують розпочати власну справу. Можливо, таким чином вони прагнуть повністю змінити своє життя. Щодо програм, то працює державна програма «Власна справа», за якою ветерани або члени їхніх родин можуть отримати півмільйона гривень. При цьому покривається до сімдесяти відсотків вартості проєкту, умова – створення двох робочих місць.
– Чи є такі, хто скористався цією можливістю?
– Рік тому мешканець Бессарабського, учасник бойових дій, тато чотирьох дітей Олександр Ткачук саме завдяки їй відкрив «М’ясну крамничку». Знаю, що у нього в планах відкриття ще однієї такої крамниці.
Цим же грантом скористався ветеран війни Костянтин Лозов із села Серпневе – він відкрив фірму зі встановлення сонячних панелей, прийнявши на роботу двох побратимів.
Дружина ветерана війни Станіслава Волкова Ніна із селища Соборне створила родинний бізнес з ремонту квартир. Прикладів достатньо. Охоче ветерани війни беруть ваучери на навчання – 33280 гривень. До речі, їх можуть отримати і діючі військові, які хочуть вчитися заочно. Нещодавно прикордонник Назар Клименко вирішив навчатися в Приазовському технічному технікумі, щоб підвищити кваліфікацію.
– Що необхідно, щоб отримати гроші на бізнес?
– Бізнес-план, заявка через «Дію» і бажання працювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Хто є «справжнім ветераном»: чим УБД відрізняється від учасника війни
Мешканець Бессарабського Сергій Топалов з перших днів війни записався в тероборону. У січні 2023-го був мобілізований на війну. Спочатку був стрільцем, потім керував бойовою машиною піхоти. Брав участь у бойових операціях на Донецькому, Харківському, Курському напрямках. За майже три роки на фронті багато довелося бачити страждань, але найважчим було втрачати друзів.
Якось побратими на позиціях потрапили під масований обстріл – майже всі були поранені, але евакуювати їх було вкрай небезпечно. У таких ситуаціях кожна хвилина дорога. Сергій поїхав за ними в саме пекло і вивіз усіх. Завдяки йому вони вижили. За цей хоробрий вчинок воїн отримав медаль «Хоробре серце».
Коли Сергій повернувся додому, він майже рік не працював. За професією електрогазозварювальник, до війни він торгував у супермаркеті. Повернутися на старе місце роботи Сергій не зміг – воно було зайняте. Отже став на облік у центр зайнятості.
– Мені пропонували курси для перекваліфікації, але я не хотів більше залишати дружину і дітей. Згодом Людмила Крамчанінова домовилася з директором магазину «Домотехніка» взяти мене на роботу у відділ електроінструментів, приладів, – розповідає Сергій. – Колектив тут добрий, робота мені подобається. Але постійно переживаю за наших хлопців, телефоную їм. Війну неможливо забути, проте треба шукати в собі сили і жити далі.
До речі, виявилося, що дівчата з іншого відділу магазину не знають, що за сусіднім прилавком стоїть справжній герой. Зате про те, що красень Сергій одружений, знає вся жіноча половина маркету.
Ветеран війни із селища Серпневе Костянтин Лозов пішов на війну добровольцем 27 лютого 2022 року, повернувся в січні 2024-го. Десь із пів року оговтувався – війна не давала спокійно жити. Добре, що побратими-ветерани протягнули руку підтримки – покликали на будівництво великих промислових сонячних станцій. Костянтина зацікавила зелена енергетика. Через мережу підтримки воїнів «Ветеран ХАБ» він закінчив у Києві безкоштовні курси з монтажу та експлуатації сонячних панелей і почав власну справу.
– Зарплату на роботі отримував невелику, зате отримав досвід. Війна вчить нас ризикувати. І я ризикнув. Узяв через Бессарабський центр зайнятості грант на півмільйона гривень – це добрий старт. Вклав і всі свої гроші, що заробив, – розповідає Костянтин. – На роботу прийняв ветерана війни, переселенця з Донеччини Віталія Чернокалова, який мешкає в Серпневому, а офіс-менеджером – інваліда війни Сергія Золотих з Одеси. До речі, на роботі ми називаємо один одного своїми фронтовими позивними. Зараз будуємо сонячні станції в приватних будинках, працюємо з малим бізнесом по всій Одеській області і в Одесі. Проєктуємо та робимо монтаж під ключ, даємо гарантії. Працюємо і з кредитними програмами. Нарешті я займаюся справою, що приносить мені задоволення.
***
Редакція «Одеського життя» щиро бажає, щоб нашим героям усе якнайкраще вдалося у цивільному житті, тому ми, зі свого боку, хочемо хоч трішки допомогти, надавши безкоштовну рекламу для Костянтина Лозова та його бригади.
Отже, шановні читачі, якщо ви бажаєте зробити свою оселю енергонезалежною, довірте цю справу Костянтину і його побратимам. Таким чином ви і сонячні панелі встановите, і наших ветеранів підтримаєте. Контактний телефон – 098 492 40 59.
Нагадаємо, на Одещині ветеран створив простір для побратимів, а його спалили.
Раніше ми розповідали, як бюрократія випробовує ветеранів у тилу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Ветерани прийшли в одеську політику: чому конфлікт із владою лише починається
Опалення в Одесі можуть запустити вчасно, але мешканці висотних будинків усе одно ризикують залишитися без… Read More
Як не витратити зайвого на одеському Привозі та скільки сьогодні коштують овочі, фрукти, м’ясо, риба,… Read More
3 вересня 54 родини внутрішньо переміщених осіб отримали ордери на нові квартири у селищі Соборне… Read More
На Одещині вирішили щодня контролювати, чим годують школярів. Перевірятимуть не лише меню, а й те,… Read More
Якісний чоловічий костюм — основа гардероба сучасного чоловіка. Для бізнесу актуальний класичний костюм, для весілля… Read More
Одеський обласний ТЦК та СП відреагував на резонансну ДТП у Подільському районі, в якій постраждав… Read More
