«Ласкаво просимо у пекло»: що пережив морпіх з Одещини за чотири роки полону

Ключові моменти:

• Іван Буну потрапив у полон після оборони Маріуполя у квітні 2022 року.
• У російському полоні морпіха катували та морили голодом.
• За чотири роки мати отримала від сина лише один лист.
• Після звільнення Іван проходить реабілітацію разом із побратимами.

Наприкінці червня Україна повернула з російського полону 160 військових, серед них — 115 оборонців Маріуполя. Серед звільнених був і 28-річний морпіх Іван Буну з Гвоздавки Другої на Одещині.

Журналіст «Одеського життя» Юрій Федорчук поспілкувався з Іваном та його матір’ю Ларисою і дізнався, яким був шлях військового від оборони Маріуполя до російського полону, через чотири роки неволі — до повернення додому.

Пішов у ЗСУ, щоб стати правоохоронцем

Як розповіла мати захисника Лариса, Іван змалку допомагав їй, сільській поштарці, доставляти адресатам кореспонденцію та вправно порався по господарству.

Хлопчина був опорою матусі – старший брат Василь вчився в Одеській морехідці, а потім ходив у моря. А Іван мріяв стати поліцейським. Згодом він подався до Одеси, де влаштувався кухарем в кафе. На початку 2021 року підписав контракт із ЗСУ, щоб потім перекваліфікуватися на поліцейського.

Але велика війна перекреслила його плани.

День народження під бомбардуванням

Окупанти обрушили на Маріуполь корабельну артилерію, авіацію, танки, РСЗВ (реактивні системи залпового вогню), а обложене місто атакували більше 20 тисяч загарбників.

Своє 24-річчя 28 лютого молодший сержант морської піхоти Іван Буну відсвяткував під вибухи бомб та кулеметних черг. На бомбардування та окупацію Маріуполя Росія тільки в перші тижні повномасштабної війни витратила щонайменше мільярд доларів.

На початку квітня оборонці комбінату перебували у ворожих лещатах в повному оточенні й під постійними масованими ударами авіації та артилерії. Запаси боєприпасів, води та їжі майже вичерпалися. Тоді чимало бійців потрапили в полон. Серед них –  Іван Буну, який внаслідок важкої контузії майже втратив зір.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Потрапив у полон на День закоханих, а тепер чекає сина: історія незламності захисника з Одещини

При зрості 180 він важив трохи більше 50 кілограмів

Спершу полонених утримували в сумнозвісній Оленівській колонії, де полонених морили голодом та нещадно катували.

Якось охоронці всім наказали збиратися, мовляв, відправимо вас у Київ. Годин п’ять в’язні летіли зв’язаними, а коли прибули, то їм злорадно оголосили: «Ласкаво просимо у пекло!»

Це було СІЗО у місті Вязьма Смоленської області. Саме тут українських в’язнів цькували собаками, били палицями, шокерами, стріляли над головами, зв’язували і по спинах лежачих бігали. Кати змушували військовополонених нерухомо стояти по 15 годин поспіль, обливали на морозі крижаною водою і заганяли в камери. Після таких обливань хлопці бігали по камері, аби висушити на собі мокрий одяг. Над Іваном глумилися ще більше за татуювання вовка на його руці. Годували здебільшого крупою, залитою сирою водою. Від таких харчів в юнака розвилася виразка шлунку. Він, при зрості 180 сантиметрів, важив трішки більше 50 кілограмів.

Єдиний за чотири роки лист від сина

– Чекаючи сина, я так тужила, що в мене розвилася астма. Я знала, що Іван живий. Хлопці, які повернулися з полону, розповідали мені, що бачили його. Це давало мені надію, – розповіла Лариса Буну. – А перед самим поверненням сина від нього прийшов єдиний за весь цей час лист: писав, що з ним все добре, але я знала, що у тюрмі з українцями творять росіяни. Потім прийшло повідомлення про обмін. Іван поки що не вірить, що він уже вдома.

26 червня до України повернули 160 військових, які перебували в полоні з 2022 року. Це був 76-й обмін полоненими між Росією та Україною. Серед звільнених – 115 оборонців Маріуполя.

Разом із побратимами легше

Після великої розлуки мати із сином нарешті зустрілися у Львові. Рідні не могли натішитися та наговоритися.

Іван Буну проходить реабілітацію разом із побратимами. У Львівському національному реабілітаційному центрі «Незламні» йому надають безоплатну медичну та психологічну допомогу. Військовим і цивільним, які пережили тортури, допомагає психотерапевтка Мар’яна Мамонова – колишня бойова медикиня, яка теж з Маріуполя потрапила у російський полон.

Тут він здружився з Русланом із Чернігівщини, який також боронив Маріуполь, але в іншому підрозділі. Як каже Іван, удвох легше відновлюватися.

Юнакові доведеться близько місяця проходити лікування. На нього очікує протезування у стоматолога та операція на очах. Особистими планами Іван Буну поки що не ділиться. Каже, що зараз головне – відновити здоров’я, а згодом і наречена, на радість матері, не забариться.

Раніше ми розповідали, що на Одещині мати пішла служити після полону сина — тепер він повернувся в Україну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 
З полону додому: у Бессарабській громаді зустріли морпіха після 1396 днів