Квітникарка з Пиріжної зробила на своєму подвір’ї справжній трояндовий оазис

Від самої хвіртки до хати, а там на узвишші подвір’я і попід хатою шепочуть квіти. Статні троянди, закохані ромашки, веселі дзвіночки і м’ятні трави живим килимом уквітчають двір.

Залежно від пори року міняється й палітра кольорів. 

– У нашій родині всі люблять квіти. Ця любов у мене від бабусі. Сестра також вирощувала різні квіти, та ще й вишивала їх дуже гарно, — ділиться пані Валентина. – Люблю всі квіти, та найбільше мене полонить мій трояндовий рай.

Квіти для квітникарки як діти, – треба своєчасно нагодувати, напоїти, причепурити, знявши відцвіле суцвіття. На все це потрібен час. А де той час у сільської господині? Але знаходить. Навіть, коли працювала поштаркою і цілісінький божий день була на ногах, прибігала додому і мерщій до своїх квітів. Тепер – на пенсії, вже не те здоров’я. І все ж не полишає своє заняття. 

– Люблю я їх. З кожною поговорю, кожній подякую за цвіт. І настрій покращується, і стрес кудись дівається, і, здається, здоров’я додається, — каже Валентина.

Уваги вимагають до себе троянди на початку літа, коли з’являється різного виду тля і хвороби, і взимку, коли треба захистити кущі від морозів.

– Щоб зберегти сорт або збільшити садивний матеріал і для кращого квітування, я працюю з живцями. Квіти, вирощені в такий спосіб, теж міцні. Живці стараюсь висаджувати одразу на постійне місце під міні-теплицю, яку роблю окремо для кожного живця з пластикової пляшки. Така теплиця зігріває і захищає від зміни температур. Уже наступного року тендітні трояндові кущики зацвітають. Однак найкраще розмножувати поділом куща, — ділиться досвідом Валентина Іванівна. 

З настанням осені, коли спадає жара, вона ділить кущ на дві або три частини. Висаджує у добре политу, простору лунку. Саджанці поливає через чотири-п’ять днів, залежно від погоди. 

Троянди з двору квітникарки часто кочують до сусідських квітників. Подарувала пані Валентина своїх красунь і центру села Пиріжна. Сьогодні площа біля Будинку культури хизується пишним різнобарв’ям.

Раз на рік квітникарка закуповує трояндові кущі у кращих розплідниках України. 

 – Хіба треба багато хисту та грошей для того, щоб творити красу навколо себе, дарувати її іншим та самій милуватися? Ні. Просто треба любити свій двір, місцину, де живеш, — переконана Валентина Іванівна. — У нас багато квітів у селі. Мрію, що настане такий час, коли кожен двір України буде квітучим і гарним, мов писанка. 

Читайте також:

• Жінка з Одещини створила справжній український оазис в болгарському місті
• Травниця з Одещини готує природні чаї за рецептами наших пращурів
• Чи зможуть аграрії виростити херсонські кавуни в Одеському Придунав’ї?