Комбайнер з Подільщині зібрав 275 тонн пшениці за день та став лідером району

Батько й мати — трактористи

Володимир народився у селі Плоске на Балтщині в родині хліборобів. І з дитинства чув батькове: «Дивися, сину, як гарно половіють хліба. Будемо з хлібом!» Змалку сідав з татом за кермо трактора і навчався премудростям техніки, праці на ниві від світання і до зорі. З того часу картина половіючого лану завжди бентежить його душу.

Обоє батьків Володимира — Олексій Макарович і Галина Йосипівна — були трактористами. Вони разом засівали та обробляли поля. І якщо вибір Олексія Макаровича професії тракториста-машиніста не викликає подиву, то жінка-тракторист – це справді рідкість. Як Галина Йосипівна обрала цю, зовсім не жіночу, професію?

 – Мама мріяла працювати на тракторі, їй хотілося бути схожою на першу жінку-тракториста Пашу Ангеліну. Тож у 80-ті роки минулого століття на Балтщині саме жінки радгоспу «Прогрес» пожвавили рух жінок-трактористів. Серед них була і моя мама. Закінчила курси трактористів і весь час поруч з батьком працювала на тракторі. А перед пенсією розвозила обіди на лани, — з гордістю розповідає Володимир.

Кожен працює на перемогу

Тут робочий день – від зорі і до зорі 365 днів на рік. Немає коли відпочивати сільському трудівникові.

— То підготовка ґрунту під озимі, то техніка приводиться у повну готовність. Словом, то сіємо, то жнивуємо, загорати немає коли, — усміхається комбайнер Володимир.

З початком повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю він хотів змінити орало на зброю. Але його переконали, що кожен має робити те, що вміє: хлібороб – вирощувати хліб для країни, військовий – боротися за волю своєї держави.

Так хлібодар залишився в тилу, звідки разом зі своєю родиною і односельцями підтримує наших захисників не тільки своєю невтомною працею, а й благодійними внесками для ЗСУ. 

— Всі наші трударі працюють на перемогу. На передових рубежах трудового фронту нині аграрії-хлібороби: Володимир Зінський, Сергій Пивоваров, Олег Чорний, Володимир Глєбов, Сергій Красіцький. Ми всі пишаємось ними, — розповідає заступник голови  господарства «Прогрес Агро» Валентина Ковальчук.

Вже кілька років поспіль кращих здобутків досягає Володимир Зінський. За роки наполегливої праці комбайнер неодноразово відзначався грамотами та цінними подарунками, серед яких і автомобіль. 

Золоте і срібне весілля

У народі кажуть, на передовій успіхи тоді, коли є надійний тил. З цим у Володимира все відмінно. Живі-здорові дорогі батьки, підтримує у всьому кохана дружина Любов. Разом виростили донечку Аллу, а ще тішить всіх онучка Софійка.  

Два роки тому велика хліборобська родина відсвяткувала ювілеї: батьки — Олексій Макарович і Галина Йосипівна — 50 років, а діти — Володимир Олексійович і Любов Іванівна — 25 років подружнього життя.

Бути з хлібом – бути вільним

Нинішні жнива у Володимира Зінського — тридцять четверті. Сьогодні, під час російсько-української війни, він зовсім по-іншому оцінює працю хлібороба. 

– Бути з хлібом – означає бути вільним. Боротьба за хліб прирівнюється до боротьби за свободу, за звільнення всіх наших територій, — переконаний комбайнер. 

Читайте також:

• Балта — Нікополю: Одещина допомагає Дніпропетровщині з питною водою
• Подільська молодь розпочала спеціальне навчання з розбудови свого регіону
• Навіщо депутати Європейського парламенту відвідали Ананьїв