Статті

Йосип Браз: нелегка доля відомого одеського художника

Йосипа Браза вважають одним із найкращих портретистів свого часу, який поєднав у своїх полотнах елементи реалізму, імпресіонізму і модерну. Його роботи відомі не тільки в нашій країні, багато з них входять до складу зарубіжних музейних колекцій і приватних зібрань.

Йосип Браз народився в Одесі 10 січня 1873 року. Після гімназії він закінчив Одеську художню школу, де одним з його викладачів був Кіріак Костанді. Потім Браз вирушив удосконалювати майстерність у Європу. Він навчався в угорського художника Симона Голлоші, вивчав живопис у Мюнхені, Парижі, Амстердамі.

Після повернення в імперію Браз вступив до Петербурзької академії мистецтв, там його наставником був Ілля Рєпін. Уже в той час Браз брав участь у багатьох виставках, і деякі його роботи викупив для своєї галереї Павло Третьяков.

Браз разом з іншими молодими художниками увійшов до об’єднання «Світ мистецтв», де займався графікою, літографією та офортом, писав пейзажі. Портрети Браза з величезним успіхом виставлялися в Парижі, Відні та Римі.

У 1917 році Йосип Браз працював реставратором і завідував відділом голландського живопису в Ермітажі. У 1924 році Браза заарештували і висунули звинувачення у вивезенні за кордон художніх творів. Крім того, йому ще висунули і звинувачення в шпигунстві. Художника на три роки заслали на Соловки, а картини з його особистої колекції вилучили.

Завдяки клопотанню Максиміліана Волошина Браза звільнили через два роки, але заборонили жити у великих містах. Художник займався реставрацією, писав пейзажі та мріяв виїхати за кордон. Нарешті, Бразу дали дозвіл на виїзд. За кордоном митець став успішним антикваром, проте щастя це не принесло: від туберкульозу померли його дружина та син. Сам Браз помер 1936 року і похований у Шантійї, у Франції.

Нині роботи художника зберігаються в музеях Одеси, Дніпра та приватних колекціях.

Share
Ирина Сорокина

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.

Останні статті

  • Статті

Вони втратили все і розпочали з нуля: три історії переселенців на Одещину

У селищі Бородіно ще до війни за підтримки держави був побудований соціальний Центр для постраждалих… Читати далі

2024-09-16
  • Новини

Чергою з кулемета: на Одещині військові знешкодили морську міну (відео)

На узбережжя Одещини викинуло чергову морську міну, яку було оперативно знищено українськими військовими. Про це… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Відновлення після війни: як військовий починав нове життя після поранення

14 лютого 2023 року військовий Віталій Верес отримав важке поранення під час оборони Бахмута, коли… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Будинки покинули, а калину — забрали: історія одного вимушеного переселення

Вересень. Налилася червоним кольором калина, яка є одним із символів України. Колектив обласного центру національних… Читати далі

2024-09-16
  • Новини

В Одесі та Одеській області стався землетрус: що відомо (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

16 вересня 2024 року мешканці Одеси та регіону відчули підземні поштовхи. У будинках гойдалися люстри,… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Пам’ять Володимира Панченка вшанували у Любашівці

Другого вересня, у день народження митця, якому мало виповнитися 70 років, в медіацентрі Любашівської публічної… Читати далі

2024-09-16