Храм у Троїцькому: історична будівля з відновленими розписами та дзвіницею

— Змалку бабуся Дарина водила мене на богослужіння до нашої Свято-Троїцької церкви. Пам’ятаю, як зачаровано розглядала настінні фрески з ликами святих та біблійними сюжетами. Особливо вражав своїм небесно-голубим розписом купол. З блакиті, осяяної Божим світлом, спускався до людей білосніжний голуб, щоб освятити вірян силою Духа Святого, — ділиться педагог-історик та майстер народного розпису Лариса Бабінець. — На храмове свято тут було напрочуд пишно та урочисто. Люди несли освячувати зілля —  символ процвітання, оновлення та благодаті. Отой симбіоз духовного і рослинного різнобарв’я надихнув мене стати художницею, щоб творити квіткові орнаменти, в яких криється таїна духу Божого.

Ймовірно, будівництво та освячення Свято-Троїцького храму відбулося у 1814 році, бо останній з дітей Василя Корбе — син Федір, який народився 2 лютого 1815-го — був єдиним, кого охрестили під її склепінням. Це засвідчує відповідний запис у церковно-метричній книзі. 

Збереглися пізніші записи про вінчання спадкоємців багатодітного дворянина та хрещення його онуків. Самого ж будівничого, який упокоївся в 1839-му, відспівали в рідному храмі та поховали неподалік.

У 60-70-х роках минулого століття сакральна споруда значно потерпіла від войовничих атеїстів. А вже у період незалежності блюзнірство над пам’яткою вчинив місцевий священик, знісши вхідні колони. На щастя громади, його наступник протоієрей Георгій Полтавець, за підтримки місцевих аграріїв і промисловців та прихожан з багатьох куточків України, відновив храм у його первісному задумі, поновив внутрішні розписи та звів дзвіницю. На жаль, священик за станом здоров’я був змушений покинути приход.

На Трійцю, престольне свято, у церкві ведеться богослужіння, а для прихожан на церковному подвір’ї влаштовують частування. Самодіяльні артисти приурочують до Зелених свят концертну програму та виставку народної творчості.

Читайте також: Свята Трійця: збираємо цілющий букет та святкуємо в колі родичів