Formula SAE: як команда одеських студентів створила машину для чемпіонату світу

Formula SAE — це найбільші міжнародні студентські інженерні змагання, організовані з ініціативи спільноти автомобільних інженерів Великої Британії. Уперше їх провели 1978 року. І відтоді ці змагання стали дуже популярними. Адже це можливість виявити найбільш талановитих, здатних неординарно мислити розробників та інженерів.

Усе почалося з Формули 1

— Я був фанатом Формули 1, — розповідає старший викладач кафедри динаміки машин і механічної інженерії Вадим Хамрай. — І коли побачив у Німеччині, в Магдебурзі, команду, що бере участь у наймасштабніших у світі змаганнях на побудованих студентами машинах, загорівся ідеєю створити таку саму в Одесі, в політеху. Це був 2011 рік. Наша команда «Формула студент» стала першою в Україні. Тоді здавалося, все просто, і буквально завтра створена нами машина поїде. Але тільки у 2012-му з’явилася перша машина, яка ніяк не хотіла їздити. Нормальний автомобіль ми зробили 2013 року і вирушили на етап кубка світу в Угорщину.

Вадим Хамрай пройшов у команді шлях від капітана до куратора. Йому дуже подобається азарт, з яким хлопці втілюють у життя свої ідеї. Він одразу визначає серед студентів тих, хто займається винахідництвом: чітко мислять, добре формулюють свою точку зору, не бояться найсерйозніших завдань.

— «Формула студент» відрізняється від будь-яких практик тим, що тут весь шлях від ідеї до її реалізації студент проходить сам і з командою, — продовжує Вадим Хамрай. — Робить ескізи, готує технічне завдання, шукає матеріали, домовляється зі спонсорами, розподіляє обов’язки, вирішує проблемні ситуації. Тобто від самого початку отримує чудовий досвід проєктного менеджера. Особисто мені він дуже став у пригоді, коли після закінчення навчання я зайнявся масштабними проєктами.

Вадим Хамрай допомагав організовувати команду «Формула студент» у Вільнюсі. Проректор Київського політеху імені Сікорського, де на фестивалі представляли свої роботи одесити, Віталій Пасічник у 2014 році приїжджав до Одеси, щоб вивчити накопичений досвід і створити команду «Формула студент» у своєму виші. Їхня команда стала другою в Україні.

«Робити своє, не гірше за закордонне»

Студент 5-го курсу інституту цифрових технологій, дизайну і транспорту Михайло Яковлєв у команді з початку свого студентства. Зараз — капітан. І будівництво автомобіля, і підготовка документів, і переговори зі спонсорами — все на ньому.

— Хочеться більше дізнатися про техніку, глибше вивчити природничі науки, — каже Михайло. — Планую попрацювати, подивитися, що потрібно країні, вступити до закордонного вишу, щоб підучитися, а потім повернутися додому і робити щось своє, не гірше за закордонний.

Замкапітана Влад Тавожнянський — переселенець із Херсона. Займається верстатною справою. Свій стрічково-шліфувальний верстат розробляв пів року.

— Швидка і якісна робота з металом, композитними матеріалами сьогодні затребувана скрізь, — вважає Влад. — Як і універсальність, простота експлуатації верстатів, які дають змогу виконувати якомога більше операцій. Саме це й лягло в основу моєї розробки стрічково-шліфувального верстата. Зараз займаюся створенням вимірювального приладу. Дивлюся в інтернеті, які розробки найбільше потрібні, і починаю думати в цьому напрямку.

Як працює студентський «завод»?

Завідувач кафедри динаміки машин і механічної інженерії Олександр Лимаренко справедливо вважає команду «Формула студент» копією невеликого машинобудівного заводу. Це передова технічного прогресу. Саме тому студентські змагання Formula SAE настільки популярні та викликають пильний інтерес.

— Новинки машинобудування знаходять застосування в найрізноманітніших галузях, — каже Олександр Михайлович. — Ми спільно з кафедрою травматології Одеського медуніверситету допомагали робити пристосування для лікування переломів стоп, брали участь у проведенні розрахунків зубних протезів, розробці полегшених ваг для зважування вантажних авто, парогенератора для атомного підводного човна, силовимірювальних датчиків для атомних станцій. Студенти отримують досвід і відпрацьовують навички, без яких не обійтися на етапі повоєнної відбудови, коли доведеться вирішувати дуже складні комплексні завдання.

* * * * *

На мій погляд, хлопцям дуже важливо не втрачати зв’язок із міжнародною спільнотою студентів-винахідників, не втрачати мотивацію до подальшого вдосконалення. Але два роки тому команду не пустили на змагання до Голландії, рік тому — до Німеччини. Зараз під питанням поїздка до Польщі. Хоча закон не забороняє виїзд студентів, яким немає ще 25 років, за кордон. Сподіваємося, що влада допоможе команді Одеської політехніки не пропустити етап у Польщі. Це престиж країни, яка продовжує боротися за перемогу у війні, і при цьому прагне не відставати в технічному прогресі.