Сергій Жосан – краєзнавець, історик, колекціонер, а нині ще й військовослужбовець. Пошуковцем скарбів себе ніколи не вважав. Вони самі знайшли його. І добре, що саме його. Чому? Читайте в статті Одеського Життя.
Сергій народився у селі Чорна на Окнянщині. І хоч вже давно переселився до Одеси, та з батьківщиною тримає тісний зв’язок. Часто навідується до села, відвідує рідну школу, співпрацює з музеєм. Його пристрастю була і залишається археологія.
До лав Збройних сил Сергій Жосан пішов з перших днів повномасштабного вторгнення.
Йшов останній день відпустки воїна. Був теплий весняний день. Військовому хотілося побути на самоті: тільки він і тихий плин Ягорлика.
— Відпустка військовослужбовця — на те й відпустка, щоб «відпустило», — каже Сергій.
Тож і вирішив піти на безлюдний берег річки Ягорлик. Взяв із собою і металодетектор. Пішов берегом річки, за давньою звичкою, дослухаючись до надр землі.
Скарб лежав у горщику, на глибині сорок сантиметрів. Зверху був прикритий вапняковою плитою квадратної форми, приблизно 20 на 20 сантиметрів.
— Його було знайдено випадково, при обстеженні берегу річки Ягорлик біля села Флора, — розповідає Сергій. — Назва «Флоранський скарб» від назви села і пішла.
Він налічує 140 срібних монет (акче), які карбувалися в Криму у 1480-х роках, за часів правління хана Менглі Гірея І. Це монети Кримського ханства.
Зараз монети проходять детальне вивчення та опис.
— Це не перший, і, я впевнений, не останній скарб, знайдений на нашій чарівній Окнянщині, — каже Сергій. — У серпні 2019 року у двох кілометрах від села Ілля було знайдено монети середини XVII століття. На полі, на глибині приблизно 50 сантиметрів, було знайдено 152 мідні монети Речі Посполитої — так звані соліди, які карбувалися з 1659 по 1668 рік на монетних дворах Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Нині монети Іллійського скарбу знаходяться у фондах археологічної виставки Чорнянського ліцею, де їх може побачити кожен охочий.
А Флоранський скарб Сергій передасть до Подільського краєзнавчого музею.
— Було б неправильно, якби монети покинули район, в якому були знайдені, — вважає Сергій.
– Я навчався на історико-філологічному факультеті Південноукраїнського університету у чудових викладачів, таких як Андрій Добролюбський, Андрій Красножон, Володимир Чумак. Археологів часто плутають із шукачами скарбів, адже і ті, й інші лопатять землю. Однак археологи докопуються до вісток із стародавніх світів заради пізнання та збагачення історії, таємниць стародавніх цивілізацій, культури різних епох, — розповідає Сергій Жосан.
Він каже, що не зважає, коли інколи його не розуміють навіть добрі знайомі і кажуть, що археологи — дивні люди: як можна працювати не заради власної вигоди?
Сергій переконаний, що земля зберігає ще силу-силенну таємниць стародавніх народів і цивілізацій нашої планети.
Спогади несуть його дорогами розкопок поблизу села Орлівка Ренійської громади. Саме тут знаходиться городище «Картал» — відома археологічна пам’ятка.
Ці експедиції під керівництвом тодішнього директора Одеського археологічного музею Ігоря Бруяко були плідними для студентів. Тоді вони знайшли кераміку, прикраси, фрагменти зброї і з’ясовували, до якої епохи вони належать.
– В Орлівці ми жили у будинку куратора курсу Олени Секерської. То було прекрасне літо: тонни піднятої землі, дунайські канали, вечірні багаття, смачна місцева бринза і прекрасні дівчата, які, крім румунської, іншої мови не знали. Але ми були юними, щасливими, одержимими археологією, і чудово розуміли одне одного.
Зі студентських літ і донині 33-річний Сергій Жосан любить працювати з книгами та документами.
– У студентські роки безліч часу проводив в Одеській науковій бібліотеці, де можна було «заховатись від соціуму», відпочити душею, — згадує Сергій.
Після закінчення магістратури Сергій Жосан виконував обов’язки директора школи села Тригради Окнянської громади.
Робота в школі аж ніяк не завадила йому зібрати чималий фонд знахідок на території громади. На даний час вони експонуються в історичному класі його рідної Чорнянської школи.
Вже понад п’ятнадцять років Сергій активно вивчає історію рідного краю. До повномасштабної війни він часто їздив у різні архіви, оскільки історичні події розкидали відомості про його край мало не по всіх архівах України.
Він автор багатьох статей, книг «Революційний рух та громадянська війна на Окнянщині у 1917-1921 роках», «100 років Дубівській трагедії. 1920-2020» та «Стародавня історія Окнянщини».
— Скарб може знайти і тракторист. Задача археолога – встановити, до якої культури він належить, у чому його унікальність. Оце і буде той скарб, заради якого працюють археологи. Бо знахідка – це всього лише знахідка. Цінна її історія. І такий скарб зветься – відкриття, — посміхається Сергій Жосан.
P.S. Поки матеріал готувався до друку, Сергій Жосан повернувся з відпустки до своєї частини. І знову разом з побратимами захищає країну від російської навали. А після визволення України мріє повернутися до улюбленої справи — вивчення рідного краю. І ця мрія додає сил воїну на полі бою.
Довідка «ОЖ»
Городище «Картал» — багатошарове місце декількох поселень, історія деяких з них походить ще з часів енеоліту. Це пам’ятка археології національного значення періоду існування Стародавнього Риму (комплекси трьох великих культурно-хронологічних періодів ранньої залізної доби). Поселення Картал утворилося у VI-VIII століттях до нашої ери. Городище розташоване на «Кам’яній горі». Пам’ятка історії зазнала пошкодження в результаті розробки кам’яного кар’єру.
1 липня 2024 року за новим церковним календарем православні віряни згадують святих чудотворців Косму і… Читати далі
За даними Центру передбачення космічної погоди Національного агентства океанографічних та атмосферних досліджень (NOAA) США, сьогодні,… Читати далі
Юристка Вікторія Гусакова розповіла “Одеському Життю”, що робити покурцеві, якщо він в інтернет-магазині придбав товар… Читати далі
За інформацією Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у понеділок, 1 липня 2024 року, в… Читати далі
Липень 2024 року розпочнеться в Україні і, зокрема, в Одесі зі стабілізаційних відключень світла, які… Читати далі
Сьогодні, 30 червня, відзначається День астероїда. Астероїди — одна із загадок нашого Всесвіту, який людству… Читати далі