Город на даху: як міське фермерство приживається в Одесі

Городи влаштовують просто на дахах будівель і не тільки. «Одеське життя» з’ясовувало, що таке міське фермерство і як воно приживається в Одесі.

Грядки серед хмарочосів

Не у всіх є будиночок у селі або дача, де можна вирощувати продукти собі на стіл. Але багатьом хотілося б мати таку можливість. Адже це не тільки екологічно й економічно вигідно, а ще й дає змогу відпочивати від міського ритму життя. Однак навіть орендувати ділянку за містом може далеко не кожен.

Ідея виробництва продуктів харчування в межах міста не нова. Ще в період Першої світової війни президент США Вудро Вільсон закликав американців використовувати будь-який відкритий простір для садівництва, оскільки поставки з Європи сильно скоротилися через бойові дії. Ще раніше, наприкінці XIX століття, мер Детройта Хейзен Пінгрі запропонував жителям міських околиць вирощувати овочі на вільних землях. Ці ділянки назвали «Картопляні сховища Пінгрі».

Сьогодні прикладів міського фермерства по світу вже багато, причому це явище стає дедалі масштабнішим. У Пітерборо (Канада), Амстердамі (Нідерланди), Стокгольмі (Швеція), Берліні (Німеччина), Гонконзі (Китай) та інших містах вирощують фрукти й овочі на дахах і у дворах, використовуючи сучасні сільськогосподарські технології.

Один із найвідоміших і найбільших громадських городів розташований в американському Нью-Йорку — і називається Brooklyn Grange. Його організували на трьох дахах у районах Брукліна і Квінса загальною площею 2,5 гектара. Тут ньюйоркці вирощують овочі для місцевих ресторанів, ринків і, звісно, для самих себе. За рік виходить зібрати близько 3,6 тонни органічно чистих продуктів. Також тут влаштовують весілля, різні вечірки, майстер-класи, лекції, проводять заняття йогою та екскурсії фермою.

Навесні 2020 року, у розпал пандемії коронавірусу, сад з’явився і в центрі Парижа — він називається NU-Paris. Над одним із павільйонів найбільшого виставкового центру французької столиці Paris Expo підготували понад 150 грядок загальною площею 14 тисяч квадратних метрів. Їх здають в оренду на рік по 330 євро. Парижани тут вирощують помідори, полуницю, буряк, салат, базилік, м’яту та інші трави. А ще заводять нові знайомства та відпочивають від міської метушні.

Навіщо потрібні громадські городи?

Їжа, вирощена на місці, не потребує витратних перевезень. Її шлях до наших тарілок істотно здешевлюється, скорочується і стає екологічнішим.

— Публічні городи можуть вирішити проблему нераціонального споживання ресурсів, — вважає Юлія Котельникова, еколог, голова громадської організації «Центр демократичного розвитку молоді «Синергія». — Більшість продуктів, які ми купуємо в супермаркетах, упаковані. Це вже навантаження на сміттєві звалища. Крім того, товар завозиться з інших країн чи областей, що залишає свій екологічний слід. Ми зможемо його зменшити, якщо створюватимемо громадські городи в межах невеликих кооперативів. Тоді люди відмовляться від покупок продуктів у супермаркетах.

Також публічні городи демонструють, як «народжується» наша їжа.

— По-перше, публічні городи дають змогу на практиці показувати процес вирощування їжі. Адже зараз уже багато дітей погано уявляють, звідки взагалі беруться продукти на полицях у супермаркетах. По-друге, громадські городи допомагають формувати відповідальність у дітей і дорослих за вирощування продуктів. По-третє, такі простори використовуються і для налагодження комунікації, — каже Котельникова.

Город у дворі на Таїрова

Міське фермерство поступово проникає і в Одесу. Так, жителі багатоповерхівки на проспекті Небесної сотні, 77а в рамках проєкту «Мій двір — мій всесвіт» вирішили влаштувати у себе у дворі громадський город.

По центру двору розташована напівзруйнована бойлерна станція, яка, на думку мешканців, створює негативний емоційний клімат. Ситуацію хочуть поліпшити за допомогою яскравого малюнка на стіні будівлі. Темою буде міське садівництво.

— Потім місцеві активісти планують створити біля цієї стіни публічний город — висаджуватимуть трави, базилік, м’яту, мелісу, якісь овочі та квіти. Якщо проєкт приживеться, буде активно розвиватися і допоможе налагодити комунікацію, то, можливо, з’явиться сенс створювати більше таких городів у межах одеських двориків, — розповідає Юлія Котельникова.

А в майбутньому в одеських екологів є ідея створення цілого руху «Міський город». У рамках проєкту передбачається встановлення ящиків із землею у дворах, парках та інших громадських просторах, у яких можна буде вирощувати овочі та фрукти. «Міський город» сприятиме спілкуванню і нестиме освітні функції.

Експерименти міських городників

А ось деякі одесити вже практикують фермерство в межах міста — просто в Зеленому театрі, що в парку Шевченка. Проєкт «Громадський город» запустили в театрі 2019 року.

— Громадський город — чудова альтернатива для тих, хто не хоче або не може купувати ділянку землі далеко від дому. У центрі великого і галасливого міста ви можете орендувати грядку, проводити час із рослинами, садити і пожинати плоди, — пояснили нам у пресслужбі Зеленого театру. — Цього сезону у нас 19 городників-експериментаторів — вийшла дуже дружна команда. Хлопці всі максимально різні, але кайфують від процесу, намагаються допомагати один одному — наприклад, якщо хтось їде і не зможе поливати свої рослини.

Займаються садівництвом усі з різних причин — одні просто люблять рослини і землю; інші таким чином борються зі стресом і вигоранням; треті хочуть завжди мати можливість зібрати свіжу зелень собі на стіл.

Вартість оренди грядки розміром один квадратний метр — 100 гривень на місяць. У ціну входять і консультації садівника.

— Єдине наше прохання — відповідально підходити до питання. Ми приймаємо тільки тих, хто справді готовий городничати весь сезон. Адже заняття садом передбачає постійну турботу про тих, кого ви вирощуєте, — зазначають у прес-службі.

Що висаджують одесити?

Цього сезону одесити висаджували помідори, всіляку зелень, перці, м’яту, лаванду і чорнобривці.

— Ми вважаємо, що наш проект — дуже добрий і дуже вдалий, — впевнені в Зеленому театрі. — Щороку ми швидко набираємо потрібну кількість заявок і навіть часом змушені відмовляти — настільки багато охочих. Буде чудово, якщо ми станемо прикладом для інших громадських просторів нашого міста. Щоб створити такий город, не потрібно багато сил, зате приносити радість, спокій, задоволення і смачні плоди він буде ще довгі роки.

Фото: пресслужба «Зеленого театру», Brooklyn Grange, NU-Paris, Юлія Котельникова