Фруктовий мікрорайон замість вулиці та провулків Марата: історія незвичайного перейменування в Одесі

Ключові моменти:

• В Одесі перейменували вулицю Марата та два провулки Марата
• Нові назви — вулиця Фруктова, Сливовий і Чорничний провулки
• Старі топоніми були пов’язані з французьким революціонером Жаном-Полем Маратом
• Перейменування відбулося в межах деколонізації одеських вулиць

Чому в Одесі перейменували вулицю та провулки Марата

Перейменування одеських вулиць триває вже кілька років і особливо активізувалося після початку повномасштабної війни Росії проти України. Навесні 2024 року Одеська міська рада затвердила черговий пакет нових топонімів, підготовлений історико-топонімічною комісією після громадських обговорень. Серед них опинилися вулиця Марата, а також Перший і Другий провулки Марата в Хаджибейському районі.

Тепер ці адреси отримали нові назви — вулиця Фруктова, Сливовий і Чорничний провулки. Нові топоніми обрали не випадково: район давно відомий своїми «плодово-ягідними» та «квітковими» вулицями, тому перейменування вирішили вписати в уже сформовану атмосферу цієї частини міста.

Стара назва була пов’язана з французьким революціонером Жаном-Полем Маратом — однією з найвідоміших постатей Великої французької революції. У радянські часи його ім’я активно використовували для назв вулиць, підприємств і навіть військових кораблів. Хоча сам Марат не мав жодного стосунку ані до Одеси, ані до України, його ім’я десятиліттями залишалося на мапі міста як частина радянської традиції увічнення революційних діячів.

Після початку нової хвилі деколонізації багато подібних топонімів в Одесі почали переглядати. Місто поступово позбавляється назв, пов’язаних з імперською, радянською та революційною символікою, замінюючи їх або історичними, або більш нейтральними та локальними варіантами. Саме так на мапі Одеси з’явилися вулиця Фруктова, а також Сливовий і Чорничний провулки.

Фруктово-ягідний мікрорайон замість Маратівського

Є в Хаджибейському районі Одеси два провулки з дуже милими назвами — Сливовий і Чорничний. Не знаю, як у кого, а в мене подібні назви, а їх в Одесі чимало — плодово-ягідних і квіткових — одразу навіюють теплі спогади про улюблену книжку дитинства — про казкового коротунчика Незнайка. Він жив у Квітковому місті, і топоніми там мали відповідні назви: вулиця Дзвіночків, вулиця Ромашок, вулиця Волошок, алея Троянд, вулиця Маргариток, провулок Огірків, вулиця Кульбаб… Душевно ж, погодьтеся.

Але! На це казкове містечко вночі не налітали ворожі «шахеди» і не вбивали його мешканців. І містяни — лікар Пілюлькін, механік Гвинтик, художник Тюбик, музикант Гусля та багато інших — не йшли на фронт, щоб захистити своє місто від дикунів-загарбників.

А в Одесі, на превеликий жаль, усе інакше. Одесити гинуть і у власних домівках, і на фронті, і дуже часто постає питання про те, щоб імена багатьох із них стали міськими топонімами. І нерідко відбувається, м’яко кажучи, неспівпадіння думок.

Наприклад, як нещодавно повідомлялося, міська історико-топонімічна комісія не задовольнила підтримане тисячею підписантів прохання вдови героїчно загиблого в боротьбі з російським нацизмом моряка-одесита Юрія Слепченка про перейменування на його честь провулка Онилової. Там Юрій жив із родиною.

Відмову мотивували так: одеситка-кулеметниця Ніна Онилова, яка захищала Одесу від німецьких нацистів і загинула смертю хоробрих під час оборони Севастополя, аж ніяк не підпадає під дію закону про декомунізацію.

То, може, для подібних випадків варто мати «про запас» плодово-ягідні та квіткові топоніми? Якими не шкода й пожертвувати заради пам’яті того чи іншого містянина, чиє життя забрали прокляті ординці.

Сливовий і Чорничний провулки — це, звісно, звучить смачно, але Одеса, на жаль, не казкове Квіткове місто, а за нинішніми мірками — прифронтове.

«Одеське життя» підготувало для своїх читачів Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (оновлено). Сподіваємося, він стане вам у пригоді.

Хто такий Марат і чому його ім’я зникло з мапи Одеси

Раніше обидва ці провулки мали спільну назву — Марата, Перший і Другий. Та й сама вулиця Марата існувала в Одесі багато років — поки не стала Фруктовою.

Хто ж такий цей Марат?

Знову впаду в дитинство, згадаю віршик «Дядя Стьопа-міліціонер». Той дядя розповідав дітлахам: «Про війну і про бомбардування, Про великий лінкор “Марат”, Як був трохи поранений, Захищаючи Ленінград».

Ну так, якщо в Союзі 1921 року могутній лінійний корабель «Петропавловськ» — флагман Балтійського флоту — перейменували на «Марат», значить цей Марат явно був революціонером.

Таки так — це на честь французького революціонера Жана-Поля Марата (1743–1793). Якщо коротко, то він — один із найвідоміших діячів Великої французької революції. Був лікарем, журналістом і радикальним політиком.

Видавав газету «Друг народу», де різко закликав до жорстких заходів проти ворогів революції; став одним із лідерів і символів радикального крила революції; підтримував страти противників революції під час терору.

І як результат — 1793 року був заколотий під час прийому ванни дворянкою Шарлоттою Корде, яка вважала його винуватцем масового кровопролиття. Після смерті Марата революціонери зробили з нього мученика революції.

Чому в СРСР так любили ім’я Марата

Ну як можна було забути такого маститого революціонера після Жовтневої революції?

У країні з’явилося безліч топонімів, 1919 року в Москві навіть пам’ятник Марату встановили, який у 1936-му знесли через аварійний стан. Ну і, як сказано вище, лінкор носив його ім’я. Щоправда, у 1943 році кораблю повернули стару назву.

Що залишилося в СРСР надовго — це мода на ім’я Марат.

Тут Одеса, звісно ж, оригінальничала. Якщо немає імені на вуличній адресній табличці — нехай буде на… тротуарі, вирішив хтось.

Так ось, на тротуарі біля будинку №17 на вулиці Кіри Муратової (колишній Льва Толстого) серед асфальту красується бруківка. І на ній висічено: «КОРОЛЬОВ МАРАТ».

Виникає щонайменше два питання. Перше: так рівно висікти на надтвердому камені — це ще та праця. А навіщо? І друге: висічені літери повністю збігаються з ім’ям та прізвищем нинішнього голови Приморської райадміністрації.

Автор цих рядків далекий від думки, що сам цей шанований чоловік записався в каменотеси. Ну і хто ж тоді писець?

Читайте також:

• Замість Дундича — Стражеско: чому одеська вулиця отримала ім’я видатного лікаря
• В Одесі перейменували Союзний провулок: тепер ця вулиця носить ім’я Юрженка

Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса