2022-й рік однозначно запам'ятається нам як один із найважчих і найстрашніших періодів у нашому житті. Але попри все, навіть найтемніші часи здатні нас чомусь навчити. Ми запитали в одеситів, чому вони навчилися цього року. І, на диво, багато хто згадав зовсім не про сумні уроки життя.
Ольга та Сергій: «2022 рік навчив мене терпінню та любові до ближнього. Про українську мову одразу згадали всі. Всім відомо, що до війни ми говорили «23 февраля», а 24 лютого прокинулися і вже почали казати «24 лютого».
Володимир: «Життя взагалі багато чому вчить і не перестає дивувати. Люди мене не перестають дивувати. От і все. А саме 2022 рік просто багато проблем створив, і більше нічого».
Ігор: «2022 рік навчив бути добрішими, допомагати близьким, допомагати знайомим. Цей рік сильно змінив моє усвідомлення життя. Я раніше був, напевно, трішки жорсткішим, а нині став легше й простіше. Труднощі, напевно, роблять нас м’якшими. Мене – точно. Та й взагалі, не так все погано, не так складно. Навпаки, все стає простішим».
Влада: «Цей рік показав, що до всього звикаєш. Навіть до найважчого, найнеприємнішого, ти рано чи пізно звикнеш. За це спасибі нашій нервовій системі, інакше ми б усі, напевно, збожеволіли. А ще цього року мене дуже здивувало, що таки є добрі, щирі, прекрасні люди».
Інна: «2022 рік навчив мене любити свою сім’ю, не лаятися без жодного приводу, любити свою країну й вірити в перемогу, вірити навіть тоді, коли, здавалося б, немає надії. Я впевнена у нашій перемозі. Все буде Україна!»
Мирослава: «2022 навчив мене спиратися тільки на себе. Так склалося, що я за тиждень до війни дізналася, що вагітна й залишилася одна з дитиною. Усю війну ми з малюком в Одесі, і не здаємось. Тому цього року я зрозуміла, що я сама собі опора, і що люди в кризових обставинах виявляють, напевно, весь свій потенціал, усю невикористану енергію і можуть більше, ніж вони гадають. Тому всім бажаю спиратися на себе і знати, що ми можемо більше, ніж думаємо».
Тетяна: «Цей рік навчив мене цінувати кожен день, цінувати життя. Я з Херсона. Ми із сім’єю провели кілька місяців в окупації, і для нас слова «свобода» та «життя» тепер звучать інакше».
Андрій: «2022 рік навчив мене виживати в екстремальних умовах. А ще навчив підтримувати інших людей, бачити хто є хто».
Дарина: «2022 рік навчив мене цінувати моменти з близькими людьми, адже невідомо, що буде далі, бо наш сусід з глузду з’їхав. Я навчилася цінувати кожен день і, мабуть, бути простішою. У всій цій складній ситуації без світла, коли ми зрозуміли, що телефони – це, в принципі, шматок заліза, ми знову повернулися до спілкування з близькими».
Ви також можете дізнатись: Підсумки 2022 року: ТОП-10 подій, які ви могли пропустити (відео).
У селищі Бородіно ще до війни за підтримки держави був побудований соціальний Центр для постраждалих… Читати далі
На узбережжя Одещини викинуло чергову морську міну, яку було оперативно знищено українськими військовими. Про це… Читати далі
14 лютого 2023 року військовий Віталій Верес отримав важке поранення під час оборони Бахмута, коли… Читати далі
Вересень. Налилася червоним кольором калина, яка є одним із символів України. Колектив обласного центру національних… Читати далі
16 вересня 2024 року мешканці Одеси та регіону відчули підземні поштовхи. У будинках гойдалися люстри,… Читати далі
Другого вересня, у день народження митця, якому мало виповнитися 70 років, в медіацентрі Любашівської публічної… Читати далі