40 кілометрів до школи бездоріжжям: як реформа освіти змінить села Одещини

Ключові моменти:

• Частина сільських шкіл Одещини втратить статус ліцеїв у 2027–2028 роках.
• Старшокласникам доведеться долати до 40–50 кілометрів до ліцеїв.
• Батьки вже переводять дітей до коледжів, технікумів та профучилищ.
• Буджацька громада отримала два шкільні автобуси й чекає ще один.

Шкільна реформа особливо відчутна там, де між двома сусідніми селами не кілька хвилин дороги, а десятки кілометрів бездоріжжя. Що станеться з сільськими школами, коли вони втратять статус ліцеїв, і як діти добиратимуться до старших класів, «Одеське життя» з’ясовувало безпосередньо в громадах Буджака та Бессарабії.

Журналістка «Одеського життя» Юлія Валієва побувала у школах, поспілкувалася з освітянами та керівниками громад і побачила, з якими реальними проблемами тут зустрічають черговий етап реформи. Бо на папері між школою і майбутнім ліцеєм може бути 20 чи 30 кілометрів, а в житті це може означати польову дорогу, ізоляцію після негоди й рішення батьків віддати дитину вчитися до міста.

Чекаємо на нормальні дороги

Навчальний 2026-2027 рік стає перехідним періодом для всіх шкіл країни. У Міністерстві освіти спрацював-таки здоровий глузд, і учням 10-11 класів офіційно дозволили завершити навчання в рідних школах за старою програмою, без примусового переведення до новостворених академічних ліцеїв.

Як перехідний період буде відбуватися на базі сільських шкіл у Буджацькій і Бессарабській громадах?

В Буджацькій громаді, де створення академічного ліцею з двома паралелями в старших класах було під питанням, депутати Буджацької селищної ради ще весною розглянули питання затвердження мережі закладів освіти та виступили зі зверненням до Одеського обласного департаменту освіти й Міністерства освіти і науки України. Розглядаючи питання на сесії, вони врахували повне бездоріжжя майже в напрямках усіх населених пунктів громади, відсутність шкільних автобусів, велику відстань між селами, та запропонували створити в громаді чотири ліцеї та сім гімназій.

Як не дивно, звернення спрацювало, і Буджацьку громаду відвідав Олександр Лончак, директор Департаменту освіти і науки Одеської облдержадміністрації. Він побував в кількох школах, побачив стан доріг на власні очі і, після обговорення з керівництвом громади, директорами шкіл, пообіцяв: по-перше – надати нові шкільні автобуси, а по-друге, якщо шляхи не будуть відбудовані, – при затвердженні мережі закладів освіти саме в Буджацькій громаді врахувати думку депутатів.

«Нам обіцяли автобуси до 1 вересня»

Із питанням, на що чекати учням громади, коли останній етап шкільної реформи вступить в силу, ми звернулися до Сергія Лунгу, керівника відділу освіти Буджацької громади.

– Зараз чекаємо на три шкільні автобуси, які маємо отримати за співфінансування з Одеською облдержадміністрацією. Свою частку коштів за них громада вже перерахувала, справа тепер за адміністрацією, – пояснює пан Сергій. – Нам обіцяли, що 1 вересня автобуси будуть вже в нас. Їх отримають школи, де потрібен підвіз дітей, – Височанське, Новодолинське і Євгенівка.

Як повідомив Сергій Лунгу, в цьому році громада залишила мережу закладів освіти майже без змін. У 2027-2028 ж навчальному році статус ліцеїв втратять Веселодолинська, Височанська, Євгенівська і Лісненська школи.

– Враховуючи велику відстань між селами громади, працюватимуть чотири ліцеї – Буджацький, Миколаївський, Надрічненський і Петрівський, сім гімназій і, ймовірно, лише одна початкова школа. Десяті класи на наступний рік у школах, що втрачають статус ліцею, вже набиратися не будуть, – розповів пан Сергій. – На сьогодні всі школи готові приймати учнів. Навчання буде проходити в очній формі, хоча з 12 шкіл тільки сім мають укриття. Але депутати після батьківського обговорення взяли на себе відповідальність і на останній сесії прийняли таке рішення.

Першого вересня за парти в Буджацькій громаді сядуть сто першачків – це на чотири дитини більше, ніж у минулому році.

Батьки вирішили не ризикувати

Попри те, що учням 10-11 класів держава надала можливість довчитися в рідних селах, деякі школи, які в наступному році втратять статус ліцеїв, вже не змогли набрати десятий клас. За словами Катерини Урядник, виконувачки обов’язків директора Височанського ліцею, батьки завбачливо влаштували дітей в професійні училища, технікуми, коледжі.

– У нас залишилося лише вісім учнів  в 11 класі – усі дев’ятикласники пішли зі школи. Вірогідно, така тенденція в наступному році буде спостерігатися в багатьох селах, – розмірковує пані Катерина. – Навіщо дітям їздити до ліцеїв по бездоріжжю за 30-40 кілометрів, якщо можна вчитися і заразом отримувати професію в місті?

Зараз у Височанському навчаються 92 учні, разом із дітьми з сусідньої Ганнівки – там закрилася початкова школа. Першачків  буде дев’ять.

– Шкільного автобусу немає, але обіцяють, що дадуть. Після втрати статусу ліцею діти їздитимуть в Надрічне (а це 20 кілометрів) по бездоріжжю – це ж не навчання, а мука. Отже навряд чи діти залишаться в селі після дев’ятого класу, – підсумувала Катерина Урядник.

Спочатку дороги – потім реформи

Директорка Лісненського ліцею Світлана Мотиль розповіла, що з їхнього ліцею після 9 класу вступили четверо дітей. В 11-му навчається тринадцять учнів, а першачків буде дванадцять. Загалом у ліцеї 133 учні.

– Наступного року старшокласники повинні будуть їздити в Миколаївський ліцей польовими дорогами – це 12 кілометрів, якщо в об’їзд – то майже 40 кілометрів, – розповідає пані Світлана. – Але після негоди село опиняється в повній ізоляції. Гадаю, що під час війни ця реформа була зовсім не на часі. Взагалі, перш ніж впроваджувати її в сільській місцевості, треба було спочатку побудувати дороги.

Громада підтримує, але дітей дедалі менше

Бессарабська громада на школи грошей не шкодує. Протягом літа були зроблені укріплення, дахи, вентиляційна система в укриттях Соборненського та Виноградівського ліцеїв, побудована нова їдальня в Ярославівській гімназії, встановлено сонячні панелі в Красненському та Виноградівському ліцеях, замінено дах в Підгірненському ліцеї, встановлено котли в котельнях шести шкіл.

Проте чотири школи залишаються без укриттів. Попри це, діти навчатимуться очно – так вирішили депутати і батьки на батьківських зборах.

За словами Оксани Кушнір, керівника відділу освіти Бессарабської селищної ради, в 2027 році в Бессарабській громаді залишаться чотири ліцеї – Бессарабський, Соборненський, Серпневський і Виноградівський. А в 2028-му планується створення академічного ліцею в Бессарабському.

– Наразі в громаді працюють дев’ять ліцеїв та три гімназії. Слобідська гімназія цьогоріч стала початковою школою, – розповідає Оксана Кушнір. – За роки війни багато сімей виїхало, дітей стає дедалі менше – цьогоріч у громаді всього 120 першачків.

Навіть підтримка громадою закладів освіти не допомагає їх зберегти.

До чого призведе реформа?

У Серпневському ліцеї навчаються 150 учнів, першачків буде шість.

– Ми маємо все необхідне для того, щоб зберегти статус. Навіть інтернат з квартирами та комфортними кімнатами. До нас можна було б підвозити дітей з ближніх сіл Слобідка, Калачівка, Петрівськ. Але з 2028 року ми маємо стати гімназією, отже дітям доведеться їздити в Бессарабське. А це, наприклад, з Петрівська – близько 50 кілометрів, – зітхає Тетяна Балабан, директорка ліцею.

Згодна з колегою і Тетяна Торлак, директорка Підгірненського ліцею, де в цьому році будуть вчитися 143 учні, з яких сім – першачки.

– Впевнена, що в нас є майбутнє, адже в нашому садочку тридцять двоє дошколят – це непогано для села. У десятому класі зараз 16 учнів, але довчатися їм доведеться, швидше за все, вже в Бессарабському ліцеї, – каже Тетяна Торлак. – Добре, що від Підгірного до Бессарабського всього вісім кілометрів і добра дорога. До чого призведе ця реформа, звичайно, покаже час, але гадаю, що це вплине на рівень знань, загострення проблеми з логістикою і як результат – ще більший відтік молоді з сіл.

Одній гімназії пощастило з молодими вчителями

З кожним роком вчителів, які приїздять після закінчення педагогічних вишів працювати в село, стає все менше. Наприклад, у Буджацькій громаді цього року немає жодного молодого вчителя. Зате маленькій Ярославівській гімназії Бессарабської громади пощастило – з нового навчального року тут працюватимуть аж двоє молодих вчителів, колишніх учнів гімназії. Це Аріна Хуторна, асистентка вчителя початкових класів з індивідуального навчання, і Петро Гріцев, вчитель фізкультури.

До речі, Ярославівська школа вже давно працює в статусі гімназії. На запитання: чи багато дітей продовжують навчання в Бессарабському ліцеї, Олена Гуткан, заступниця директора гімназії, відповіла:

– Один-два учні продовжують навчання в ліцеї, а 90 відсотків вступають в професійні училища, технікуми або коледжі.

Це ще раз підтверджує той факт, що села і надалі будуть пустіти, молодь виїздити, і шкільна реформа лише прискорить цей процес.

Міністр змінився – і техніку прибрали

У червні Буджацьку громаду за дорученням міністра розвитку громад, територій та інфраструктури відвідав заступник міністра Артем Рибченко з метою вирішення питання ремонту стратегічного автошляху Т-1644 (Буджак – Лісне), що є міжнародним логістичним напрямком з Молдовою.

Через тиждень після його візиту дорожники привезли в громаду спецтехніку. Здавалося, що нарешті довгоочікуване будівництво дороги почнеться, але ні – 16 липня міністра змінили і всю спецтехніку… прибрали. Тепер знову невідомо, будуватимуть дорогу в цьому напрямку чи ні.

Міністерством освіти передбачено, що максимальна відстань для організації підвозу учнів до академічних ліцеїв не має перевищувати норму у тридцять кілометрів.

***

Поки матеріал готувався , Одеська обласна військова держадміністрація передала Буджацькій громаді два новенькі шкільні автобуси, що були придбані за рахунок співфінансування громади з державою. Найближчим часом громада чекає ще на один автобус.

Нагадаємо, що наші 11 питань до очільниці освіти Одеси залишилися без відповідей.

Раніше ми писали, що безпека важливіша за меню: що найбільше хвилює батьків школярів Одеси.

Читайте також: Шкільне харчування: монополіст в Одесі заробив сотні мільйонів на тендерах без конкурентів

---

«Одеське життя» висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт «Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики», що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією «Media Development Foundation» (MDF). «Одеське життя» зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.