12 мільярдів на рік: чому влада Одеси не допускає жителів до планування витрат

Довідка «ОЖ». На момент виходу матеріалу Комісія при Президентові України з питань громадянства прийняла рішення про припинення громадянства нашої держави міському голові Одеси Геннадію Труханову, що затверджується указом глави держави, повідомляється на сайті СБУ. Іншими указами В. Зеленський створив Одеську міську військову адміністрацію Одеського району Одеської області й призначив її начальником Сергія Лисака. Натомість, секретар Одеської міської ради Ігор Коваль, посилаючись на закон «Про місцеве самоврядування в Україні», 16 жовтня 2025 року підписав розпорядження про призначення себе виконуючим обов’язки Одеського міського голови.  

Понад рік тому Геннадій Труханов зібрав круглий стіл з представниками одеської ініціативної групи «Гроші на ЗСУ» і пообіцяв реалізувати їхні пропозиції — «за можливості». Головна вимога групи — збільшення допомоги військовослужбовцям з бюджету Одеси.

Відтоді ситуація не змінилась: щосуботи активісти продовжують виходити на протести і стверджують, що міська влада задовольняє їхні вимоги не повністю. Подібні акції — поки єдина відносно дієва форма участі одеситів у бюджетному процесі. Адже саме завдяки їй вдається скасовувати виділення бюджетних коштів на дороговартісні ремонти в Одесі під час повномасштабної війни.

Натомість національне законодавство з початку 2025 року передбачає, що місцева влада повинна залучати жителів до планування міських витрат. «Одеське життя» з’ясовувало, чому досі цього не сталось.

Дедлайн виконання закону

На що міська влада планує витрачати кошти громади, ми з вами дізнаємося зазвичай лише тоді, коли проєкт бюджету вже оприлюднюється на офіційних ресурсах. Що ж стосується складання й планування бюджету, то у цьому процесі мешканці міста участі не беруть. Хоча правове підґрунтя для цього є. 

8 січня 2025 року набрали чинності зміни до Закону «Про місцеве самоврядування». У новій статті 13-1 йдеться: жителі мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету, а органи місцевої влади повинні сприяти їх залученню.

Цей закон був підписаний ще у травні 2024 року, і фактично з цього часу представники міської влади вже мали можливість напрацьовувати механізми залучення жителів до роботи над бюджетом.

Це вже друга спроба держави залучити громадян до бюджетного процесу на місцевому рівні. Вперше методичні рекомендації були надані в наказі Міністерства фінансів ще у 2019 році. Пропонувалося залучати громаду до роботи над бюджетом у вигляді засідань громадських рад, консультацій тощо. 

Для реалізації нового закону місцева рада своїм рішенням або внесенням змін до свого Статуту повинна затвердити форми та порядок внесення пропозицій жителями. Але Одеська міська рада не поспішає залучати громадян до бюджетного процесу. Цьому сприяє відсутність конкретних термінів виконання закону.

«Гроші на ЗСУ» — відповідь на марнотратство чиновників

У січні 2025-го, щойно нова стаття набрала чинності, члени одеської ініціативної групи «Гроші на ЗСУ» надіслали звернення до міської влади з вимогою розробити алгоритм участі громади у бюджетному процесі.

«Якщо поправку 13-1 вдасться втілити у життя, то нам буде простіше скасовувати недоречні під час війни закупівлі або ремонти», — переконана членкиня групи Лілія Мокряк. Вона бере участь в акціях із серпня 2023-го, коли одесити виступили проти виділення 106 млн грн на ремонт будівлі суду.

Свій варіант алгоритму залучення громади до бюджетного процесу члени групи «Гроші на ЗСУ» узгодили з вимогами чинного законодавства й направили до міськради. Презентували свої пропозиції й під час сесії у лютому 2025-го, але їхні вимоги влада не задовольняє. 

«Нам наводять якісь цифри щодо допомоги Силам оборони, проте перевірити, кому і скільки виділяється коштів, ми не можемо, — зазначає пані Лілія. — Влада посилається на воєнну таємницю. Нам розповідають, що зайвих коштів немає. Тим часом, після виконання всіх обов’язкових цільових програм бюджету-2024 залишок коштів складав півтора мільярда. Дещо з цього було витрачено на місто, проте ще 800 млн залишалося. Ми просили скерувати гроші на допомогу Силам оборони, але влада цього не зробила». 

«Загалом, наша група намагається вирішити й інші проблеми: непрозорість звітності щодо бюджету, обговорення доцільності ремонтів міських об’єктів, спрощення бюрократичних перепонів надання допомоги військовим, чітке розуміння відсотків бюджету, які будуть скеровувати на допомогу ЗСУ. Наразі у відповідь на всі наші звернення отримуємо формальні відписки про те, що робота за вашими пропозиціями триває».

Що кажуть в Одеській міській раді?

Чи будуть і коли саме реалізовані права громади щодо участі у бюджетному процесі та чи взяті до уваги пропозиції від членів групи «Гроші на ЗСУ», які першими запропонували власний алгоритм, ми запитали в Департаменту організації роботи Одеської міськради.

Нам, як і активістам ініціативи, повідомили, що робота з напрацювання залучення містян «триває». Причому у відповіді редакції Департамент організації роботи міськради зазначив, що… нічого не знає про пропозиції ініціативної групи «Гроші на ЗСУ» з цього питання.

Чому влада не поспішає залучати одеситів?

Прихід громадян у процес планування бюджетних витрат може становити загрозу і видаткам на дорогі ремонти, і персональним інтересам посадовців Одеської міськради.

Бюджет Одеси входить до п’ятірки найбільших у країні — 12 мільярдів грн у 2025 році. І активісти вже зараз, без формального залучення, регулярно виловлюють там видатки, які можна було б скоротити.

Так, у межах цільової програми «Рівність» міська рада планувала придбати 19 інклюзивних вбиралень за понад 5,5 млн грн кожна протягом кількох років.

Активісти та окремі депутати висловили протест проти завищеної, на їхню думку, вартості та запропонували пошукати інші, скромніші варіанти. Адже простий пошук дозволяє знайти громадську вбиральню з кабінкою для інвалідів на майже 5 мільйонів (!) дешевше — за 521 тис. грн. 

Завдяки суспільному резонансу рішення міськради було переглянуто, проте не з точки зору витрат на одну одиницю. Кількість вбиралень зменшили. Поки будуватимуть лише одну, а не 19, але за ті ж понад 5 млн, щоправда, з облаштуванням прилеглої території.

Або інша стаття витрат — премії міським службовцям. Сума нарахованої на додачу до окладу премії заступникам міського голови щомісяця становить в середньому 60 тисяч грн, що у 2,5 рази перевищує їхній посадовий оклад. В результаті сукупно чиновникам щомісяця нараховують від 95 до 106 тис. грн (до вирахування податків).

Це, звісно, не заборонено, проте постанова Кабміну рекомендує «органам місцевого самоврядування на час воєнного стану здійснювати преміювання посадових осіб органів місцевого самоврядування в розмірі, що не перевищує 100 відсотків посадового окладу».

Влада скорочує, а не збільшує видатки на Сили оборони

На відміну від активістів, які вишукують у бюджеті додаткові фінансові можливості для допомоги військовим, міська влада, навпаки, скорочує допомогу Силам оборони. Навіть ту, що вже була запланована у міському бюджеті.

Так, протягом 2024-го міська рада кількома рішеннями зменшила початкові 553 мільйони, передбачені для тероборони, на понад 308 млн грн. Тобто зрештою забрала у захисників більше половини передбачених для них грошей. Цьогоріч заплановані спершу 103 млн грн уже скоротили на 42 млн.

Мер Одеси Геннадій Труханов запевняє, що він багато робить для фінансової підтримки наших захисників.

Проте, не всі військові підрозділи з цим згодні. Заяву Труханова поширили після появи відеоролика на 24 каналі. У ньому від імені 122-ї бригади територіальної оборони ЗСУ військовослужбовець Арсен Цимбалюк публічно звернувся до міського голови Одеси і звинуватив міську раду в кількамісячному ігноруванні запитів бригади на виділення коштів для закупівлі необхідного обладнання. 

Звинувачення у недостатній допомозі Силам оборони висловили також нещодавно і учасники Віче, які у зверненні до президента України закликали створити у місті військову адміністрацію.

Як громада впливає на бюджет в інших містах

З відсутністю громадського контролю щодо бюджету стикаються мешканці багатьох населених пунктів. Про це свідчать зведені дані аналітичного матеріалу Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!».

Так, до планування бюджету на 2025 рік містян залучали у 16 з 24 обласних центрів за допомогою громадських чи бюджетних слухань, електронних чи публічних консультацій, електронного збору пропозицій та зауважень до проєкту бюджету в офлайн- чи онлайн-режимах.

Щодо Одеси, то автори матеріалу у відкритих джерелах інформації про такі ініціативи влади не знайшли. 

Втім, є в Україні й позитивні кейси, наголошують аналітики Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!». Так, рішенням Хмельницької міської ради щороку приймають Бюджетний календар, у якому окремо виділений пункт «Здійснення заходів щодо залучення громадськості до бюджетного процесу».

У Черкасах провели онлайн-обговорення та електронний збір пропозицій та зауважень до проєкту бюджету. Всі зацікавлені громадяни могли попередньо подавати свої пропозиції до кошторису міста через електронну пошту ради, а згодом доєднатися до онлайн-конференції з обговорення.

Що далі?

Користуючись відсутністю встановленого законодавством дедлайну, міська влада Одеси поки не ухвалила механізм залучення одеситів до планування та розподілу міських фінансів. Проте прозвітувала про його розробку.

Під час підготовки цього матеріалу, 26 вересня, на сайті міської ради повідомили про завершення роботи над новою редакцією Статуту територіальної громади Одеси, який має різні формати участі громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні. 

Нова редакція Статуту містить широкий спектр можливостей для залучення громади в бюджетний процес:

• загальні збори (конференція) членів територіальної громади;
• місцеві ініціативи;
• звернення громадян та електронні петиції як особлива форма колективного звернення громадян;
• громадські слухання;
• обов’язкові громадські слухання;
• консультації з громадськістю;
• участь членів територіальної громади у розподілі коштів місцевого бюджету (громадський бюджет міста Одеси).

Однак у документі немає згадки про створення відповідної ради (як того вимагає стаття 13-1), яка має враховувати пропозиції містян. Окрім того, незрозуміло, за яких умов ці пропозиції можуть бути враховані. Можливо, нова редакція Статуту ще зазнає змін, адже наразі готується її внесення на розгляд Одеської міської ради.

Наскільки ефективним стане механізм залучення одеситів до бюджетного процесу в оновленому вигляді, стане зрозуміло після набуття чинності нового Статуту та його практичної реалізації.

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.