Конфлікт навколо Ормузької протоки викликав у світі небувалий стрибок цін на пальне. Експерти прогнозують, що пальне буде коштувати 100, а то й 150 гривень за літр. Водночас пішли вгору ціни на добрива. Здорожчання витрат стало неабияким викликом для аграріїв. Про те, як його долають у колишньому Тарутинському районі, «Одеське життя» дізнавалося у керівників сільгосппідприємств Буджацької і Бессарабської громад.
Посівна на полях Буджацької громади
В умовах значного підвищення цін на пальне найтяжче доводиться малим фермерським господарствам, які обробляють невеликі площі землі. Одним із таких є фермерське господарство «АгроРостСоло», що базується в селі Вознесенівка Буджацької громади.
Його керівник Михайло Соловйов не приховує хвилювання.
– Чесно кажучи, не знаю, що заробимо в цьому році. Ми працюємо «по-білому», розраховуємося за перерахунком. Щоб придбати, наприклад, тонну солярки, нам треба мати ліцензію на дизельне пальне. Заявку подали, але ліцензію досі не отримали. Щоб закупити солярку «по-чорному», треба мати готівку. Тобто продати зерно за гроші, не заплатити ПДВ і тим самим порушити законодавство, – розповідає пан Михайло.
Підвищення вартості палива одночасно потягнуло за собою зростання цін на логістику.
– Від нас до Одеського порту – двісті кілометрів. До стрибка цін за доставку ми платили 650 гривень з тонни зерна, зараз – 1200. А парадокс у тому, що ціна на зерно при цьому впала. Для України це вже закономірне явище. До стрибка цін на пальне тонна пшениці другого класу коштувала 11200 гривень, сьогодні – 10800 гривень, – пояснює керівник.
Підвищення цін на пальне змусило аграріїв продавати запаси зерна, щоб придбати солярку на весняну посівну. Зернотрейдери одразу цим скористалися.
– Зараз, щоб придбати тонну дизеля, треба продати десять тонн зерна, це удвічі більше, ніж раніше. Крім цього, вдалося забронювати лише половину працівників, і вже третій рік нам не вистачає робочих рук. Тому використовуємо посівний широкозахватний комплекс, який замінює кілька одиниць техніки і виконує одразу п’ять операцій в полі – культивацію, внесення добрив, посів, боронування, коткування. Якщо так піде далі, то малі фермери збанкрутують і перестануть займатися землею, – підсумував Михайло Соловйов.
Фермерське господарство «Світлана» базується в селі Слобідка Бессарабської громади. В обробці воно має 600 гектарів землі. Керує ним Світлана Лукашевич.
– Нашому регіону ще пощастило – в нас збереглися майже всі озимі, не треба пересіювати, як деяким колегам з півночі Одещини. Незважаючи на високу вартість пального, ми вже закінчили весняну посівну – посіяли сочевицю, нут, соняшник, кукурудзу. Зараз більше хвилює, як збиратимемо врожай. Адже працюємо із залученими комбайнами, а ціни на їхні послуги піднялися вдвічі. Прикро, що влада мовчить з приводу хоч якоїсь компенсації витрат. Чула, що Українська аграрна рада пробує донести це питання до Верховної Ради, але це поки що на рівні розмов. Судячи з усього, збирання врожаю влетить в кругленьку суму. Хоча б розрахуватися по паях з людьми та утримати колектив, – ділиться роздумами Світлана Лукашевич.
Господарства, що обробляють по дві-три тисячі гектарів землі, бачать вихід в об’єднанні з агрохолдингами.
Василь Узун, керівник товариства «Прогрес», що у селі Вознесенівка Буджацької громади, – аграрій із п’ятдесятирічним досвідом. І він також зробив невтішні прогнози.
– У цьому році рекордні за останнє десятиліття витрати на посівну. Економічний тиск, інфляція та податкові зміни ще більше погіршують ситуацію. Ми обробляємо 2400 гектарів землі, зараз закінчуємо посівну – сіємо соняшник і кукурудзу. Разом із паливом подорожчали добрива, підкормка. З кожним роком війни працювати на землі стає все складніше. Тому господарства Буджацької громади «Сонячний Агро», «Іскра», «Прогрес» доєдналися до групи компаній «АгроІнвест», – розповідає Василь Узун.
За спогадами пана Василя, у дев’яностих роках була подібна ситуація. Тоді частина аграріїв змушені були залишити на кілька років землю «під паром», бо не було грошей на її обробку. Зараз же дається взнаки і нестача працівників через мобілізацію. Та й щодо компенсації витрат немає жодної інформації – ані від Одеської обласної, ані від Болградської районної адміністрацій.
– Хоч би зібрали аграріїв на якусь нараду порадитись, щось пояснили про алгоритм компенсації, хоча б онлайн. Усі мовчать. Але ж Україна – аграрна країна. Саме сільгосппідприємства є основними платниками податків, від нас здебільшого залежить бюджет держави. Не розумію такого ставлення влади до аграріїв.
Такої ж думки і аграрій з Надрічного, керівник підприємства «Лоза ВА» Єфрем Цушко. Господарство вже посіяло овес і соняшник та обробило виноградники. Але за солярку для посівної довелося заплатити зерном – один літр пального обійшовся приблизно у 25 кілограмів зерна.
– У 1997 році підприємство вже переживало стрибок цін на пальне та добрива, але тоді не було війни і такого податкового навантаження. А нам ще треба думати, як розрахуватися з людьми за земельні паї. Селяни чекають від нас зерно, адже для багатьох з них це єдина можливість вижити – годувати живність, змолоти борошно, і ми не можемо кинути їх напризволяще. Не хочу, щоб мені було соромно дивитися людям в очі, – каже Єфрем Цушко.
У господарстві «Яровський» справи трохи кращі, адже воно вже декілька років працює з агрохолдингом. За словами керівника Дмитра Чиканчі, за цей час вдалося придбати і нову техніку – оприскувач, навантажувач, культиватор, три комбайни. Щоправда, цьогоріч господарство втратило посіви гороху, який вимерз, довелося пересіювати на сорго.
– Багато чого залежить від ціни на зерно. Зараз вартість пшениці – 10,50, а має бути 15 гривень, ячмінь – 8,50, а треба, щоб було 12-13 гривень за кілограм. З кожним роком війни додається більше проблем зі збутом зерна. Більшість моїх колег половину врожаю минулого року залишили на зберіганні, розраховуючи, що ціна підніметься, а вона впала.
Враховуючи, що майже в усіх сільгосппідприємствах Тарутинщини озимі культури стійко пережили зиму, дали гарну схожість і отримали завдяки весняним дощам сімдесят відсотків потрібної вологи, аграрії очікують доброго врожаю. А ще більше – приємної ціни на зерно.
– Цього року ми надали більшого значення запасам добрива, а соляру не запасли. Отже посівна обійшлася нам дорого, – каже Олександр Граматик, керівник підприємства «Правда», село Лісне. – Головне вчасно зібрати врожай і розрахуватися з пайовиками. А прибуток вже буде залежати від ціни на зерно. Буде ціна – заробимо, не буде – втратимо.
Товариство «Зоря» у селі Височанське щойно закінчило сіяти соняшник. За словами його керівника Петра Маслєнкова, сіяти ярові культури через підвищення цін було невигідно, до того ж господарство не реалізувало ще 60% врожаю минулого року.
– Але нам важливо розрахуватися з пайовиками, інакше люди перейдуть до іншого орендаря. Крім зерна, ми даємо ще олію на пай, люди розраховують на неї, тому і сіємо соняшник, – зазначив Петро Маслєнков.
Турбується про пайовиків і Петро Ламбов, керівник аграрного підприємства «Петросталь»:
– Я 56 років працюю на підприємстві. Всяке переживали, переживемо і це. Саме на сільгосппідприємствах тримаються села, громади, соціальна сфера. Це ж не тільки робочі місця та податки – це люди, їхні діти, родини. Зараз у країни дуже важкі часи, і ми не маємо права зупинятися. Отже сіяли і сіяти будемо.
Коментар керівника одного з АЗС, що працює на півдні Одещини:
– Зараз аграрії суттєво збільшили споживання пального, попит виріс, отже передумов для здешевлення солярки немає. Можливо, трішки знизиться бензин, але солярка – ні. Високий попит створює передумови для здорожчання.
«Якщо Ормузька протока буде заблокована тривалий час, то високі ціни на нафту можуть спровокувати чергову кризу вартості життя, як це сталося після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тривалий конфлікт також може спричинити шок на ринку добрив, що поставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку. За даними аналітичної компанії Kpler, близько 33% світових добрив, включно з сіркою та аміаком, проходять через протоку», – йдеться в матеріалі британського агентства новин «Рейтер».
На світлинах Весняна посівна на полях Буджацької громади; Збір врожаю «Агропрайм Холдинг» у Красному. 2025 рік; Механізатори ТОВ «Яровський» на обприскуванні; Посівна ярих культур в ТОВ «Прогрес».
Також читайте: Яким буде врожай на Одещині: експерти дають перші прогнози
Сьогодні, у п’ятницю, 12 червня 2026 року, розпочався 1570-й день з початку повномасштабного вторгнення РФ… Read More
Сьогодні, у п’ятницю, 12 червня, у кількох районах Одеси та передмісті очікуються тимчасові відключення електроенергії.… Read More
В Одесі офіційно стартував пляжний сезон, але виключно на безпечних ділянках узбережжя. Голова Одеської ОВА… Read More
Тепла погода кличе на пляж, але море біля Одеси поки не поспішає прогріватися. Синоптики повідомили,… Read More
Зруйнований міст змінив життя селища, але місцеві вже говорять про майбутні інвестиції та нові готелі.… Read More
Доброго ранку! Нарешті п'ятниця — день, коли кава смакує краще, а думки вже потроху мандрують… Read More
